Форми і системи оплати праці

 

 


Погодинна формапередбачає оплату праці залежно від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Вона застосову­ється тоді, коли недоцільно нормувати роботи або вони взагалі не піддаються нормуванню.

Погодинна форма охоплює такі системи оплати праці:

© Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (Зп.пог) обчислюється:

де: Фміс - фактично відпрацьований за місяць час, год./міс;

Сг - годинна тарифна ставка за розрядом робітника, грн.,

© Погодинно-преміальна система, при якій заробіток (Зп.прем) обчислюється:

де: Зтар - сума заробітку, нарахованого за прямою пого­динною системою оплати праці, грн.;

Д - сума преміальних доплат за досягнення певних якіс­них або кількісних показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності:

© Система посадових окладівє різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачується праця працівників, робота яких має стабільний характер.

 

Відрядна формапередбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Основними умовами застосування відрядної форми оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і під­даються точному обліку, а також необхідність стимулю­вання зростання обсягу випуску продукції.

Відрядна форма включає такі системи:

© Пряма відрядна. Заробіток (Зп.відр) при цьому обчис­люється за формулою:

де: Рi - відрядний розцінок за виготовлення одного виробу /-го виду, грн./шт.;

Nфі - фактична кількість виробів /-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт.;

п - кількість виді виробів.

де: Тшт і - час на виготовлення одного виробу /-го виду, год.

У «чистому вигляді» ця система на практиці майже не використовується, оскільки вона матеріально не стимулює досягнення високих кінцевих результатів не тільки окремим працівником, а й бригадою, цехом тощо; а також економії матеріальних ресурсів. Ця система оплати праці поєдну­ється з преміюванням робітників.

© Відрядно-преміальна. Сума заробітку (Зв.прем) при цій системі визначається із залежності:

де: Зтар.в, - тарифний заробіток робітника при прямій відряд­ній системі оплати праці, грн.;

Дв - сума преміальних доплат, яка обчислюється за фор­:

де: П1 - процент доплат за виконання плану;

П2 - процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

Ппп- процент перевиконання плану, який можна знайти:

де: Nф, Nпл - відповідно фактичний і запланований обсяг ви­пуску продукції за місяць, шт./міс.

Залежно від специфіки виробництва і характеру викона­ної роботи для різних категорій робітників-відрядників ви­значаються конкретні показники і розміри преміювання згідно з Положенням про відрядно-преміальну оплату праці, яке розробляється і затверджується на підприємстві.

©Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (Зв.прогр) обчис­люється за формулою:

де: Nвб - вихідна база для нарахування доплат (встанов­люється на рівні 110-115% Nш,), шт./міс;

Рзв - звичайний розцінок за один виріб, грн./шт.;

Рпідв - підвищений розцінок за один виріб, грн./шт.

Процент росту розцінку визначається зі шкали залежно від процента перевиконання вихідної бази. Така шкала роз­робляється і затверджується підприємствами самостійно і фіксується в Положенні про застосування відрядно-про­гресивної оплати праці, яке розробляється на підприємстві за погодженням із трудовим колективом і затверджується керівником.

© Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток підсобника (Знв. підс) можна обчислити із залеж­ності:

де: Nфі - фактично виготовлена кількість продукції /-тим основним робітником за зміну, шт./зміну;

Рнві непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні /-го основного робітника, грн./шт.;

п - кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

де: Сзм - змінна тарифна ставка підсобника, грн./зміну;

Nпл.і - плановий випуск продукції і-тим основним робіт­ником, шт./зміну.

Заробіток допоміжного робітника (Знвдоп) обчислюється за формулою:

де: Тф - фактично відпрацьований допоміжним робітником час, год./міс;

Сг - годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн./год.;

Квн - середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

© Колективна система оплати праці (бригадна). Використовується в тому випадку, коли характер облад­нання чи специфіка технології потребують зусиль групи працівників різної кваліфікації.

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (Збр) як при прямій відрядній систе­мі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробі­ток розподіляється між членами бригади одним із таких

методів:

1) Метод годино-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом прово­диться в такій послідовності:

• визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-КбР), відпрацьованих бригадою, за формулою:

де: Тфі - фактична кількість годин, відпрацьована /-тим ро­бітником, год./міс;

Кі - тарифний коефіцієнт за розрядом /-го робітника; т - кількість членів бригади, чол.;

• знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт (Зі г.к):

• заробіток і-го робітника (члена бригади) (3;) обчислю­ють:

2) Метод коефіцієнта виконання норм.Використовуєть­ся за умови, що члени бригади працюють в різних умовах. Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

• визначають заробіток бригади у випадку стопроцент­ного виконання норм виробітку (Збр 100%) за формулою:

де: Сгі- годинна тарифна ставка /-го робітника, грн./год.;

• знаходять коефіцієнт виконання норм (Квн):

• заробітну плату і-го робітника обчислюють:

© Акордна система. Передбачає встановлення розцінку працівникові або групі працівників не за окремі вироби чи операції, а за весь обсяг робіт із визначенням кінцевого строку його виконан­ня. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується при ремонтних роботах, лік­відації наслідків аварій тощо.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла застосування безтарифна система оплати праці

Фактична заробітна плата кожного працівника підпри­ємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфі­каційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу залежно від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

КТУ також виставляється всім працівникам і затверджу­ється Радою трудового колективу.

Розрахунок заробітної плати при використанні безтариф­ної системи проводиться в такій послідовності:

1. Визначається кількість баліві), зароблена кожним і-тим працівником (або групою працівників одного рівня):

де: Тф - відпрацьована кількість людино-днів працівниками од­ного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів(Бсум), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

де: т- кількість груп однакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.

3. Визначається частка (доля) d фонду оплати праці(ФОП), що припадає на один бал:

4. Обчислюється заробітна плата i-го працівника(Зі):

Для управлінського персоналу безтарифна система оплати праці передбачає коригування їхнього заробітку залежно від обсягу реалізації продукції.

Контрактна система оплати праці ґрунтується на укладанні договору між роботодавцем і виконавцем, в яко­му обумовлюються режим та умови праці, права і обов'яз­ки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може опла­чувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл пев­ної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових ви­плат або розповсюдження акцій між працівниками підпри­ємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної заінтересованості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умо­ви для доброго психологічного клімату в колективі і про­цвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на вироб­ництво, цін, фінансового стану підприємства. їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторона­ми (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систе­му оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему ко­лективного стимулювання, систему участі у прибутках залеж­но від продуктивності праці та ін.

15.Загальний фонд оплати праці підприємства

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відряд­ників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Фт.пог) обчислюється за формулою:

де: Ч, - чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідли­вих), чол.;

Фд - дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, н-год./рік;

С - годинна тарифна ставка погодинника першого роз­ряду при і-тих умовах праці, грн./год.;

Ксер - середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

де: Чj - чисельність погодинників 7-го розряду, чол.;

Кj - тарифний коефіцієнту і-го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Фт.відр) ви­значається за формулою:

де: Ті - сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах пра­ці, н-год./рік;

С - годинна тарифна ставка відрядника першого розря­ду при і-тих умовах праці, грн./год.;

Ксер.і - середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-тих умовах праці, який обчислюється:

 

де: Т,- - трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати пого­динників і відрядників і доплати за преміальними системами, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, ден­ний, місячний і річний фонди оплати праці.

 

Список використаної літератури:








Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 905;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.021 сек.