Самоактуалізація. Характерні ознаки людини, яка самоактуалізується.

Проблема самореалізації особистості споконвічно належала до фундаментальних проблем людського буття, оскільки саме завдяки процесу індивідуальної самореалізації відбувається включення одиничної людини до суспільних відносин.

Термін самоактуалізація вперше запропонував відомий американський психолог Абрахам Маслоу. Він визначив самоактуалізацію як бажання людини стати тим, ким вона може стати, прагнення повністю реалізувати свої таланти, здібності та можливості, досягти вершини свого потенціалу.

Вирішальну роль при самоактуалізації відіграють такі фактори цільової детермінації, до яких (поряд з параметрами спонукальної мотивації діяльності, волею, формуванням ідеалів та смислу життя) індивідуальне відношення до творчості, рівень внутрішньої свободи, натхнення.

Вчені вважають, що потреба в самоактуалізації властива кожній людині від природи. Але досягають самоактуалізації менше 1% населення. Чому? Насамперед тому, що усвідомлюємо ми цю потребу лише тоді, коли задоволені наші нижчі, так звані базові потреби. Фізіологічні – у їжі, воді, сні, у безпеці, у почутті приналежності, в повазі. Крім того, багато хто просто не знає свого потенціалу, сумнівається у здібностях. Прагнення до самореалізації часом пригнічує оточення, норми і стереотипи суспільства. Скажімо, протягом століть суспільство не сприймало жінку як митця, вченого, політика. І навіть в наш час представницям „другої статі” значно важче реалізувати себе в цих сферах. Ще одна перешкода на шляху до самоактуалізації – потреба в безпеці. Адже особисте зростання потребує постійної готовності до ризику, змін, помилок, відкритості до нових ідей і досвіду. А це зовсім не сприяє відчуттю захищеності.

Самоактуалізація – це прагнення людини до, можливо, найповнішого вияву і розвитку своїх особистісних можливостей.

Для особистості, яка самоактуалізується властиві такі ознаки:

· орієнтація в часі – повне прийняття реальності та комфортне відношення до неї;

· прийняття інших та себе такими, як є;

· орієнтація на задачу, професійна захопленість улюбленою справою;

· автономність, незалежність від соціального середовища, самостійність міркувань;

· здатність розуміти інших людей, доброзичливість та повага до людей;

· постійна новизна, свіжість оцінок, відкритість досвіду;

· вміння розрізняти мету та засоби, добро і зло;

· спонтанність, природність поведінки;

· гумор;

· саморозвиток, вияв здібностей, потенційних можливостей;

· готовність до розв’язання нових проблем, усвідомлення свого досвіду, адекватного розуміння своїх можливостей.

Але натомість людям, які самоактуалізуються, пртитаманні такі важливі якості, як зрілість почуттів і емоцій, креативність і здатність концентруватися на проблемі, незалежність у поглядах і оцінках, вміння протистояти соціальному тиску, впевненість у собі і ще ціла купа надзвичайно позитивних рис. Особливо вирізняє самоактуалізованих людей усвідомлення свого покликання, відданість своїй справі. Психологи наголошують, що самоактуалізацію слід розуміти не як кінцевий результат, а як процес. Це – постійний пошук і постійна праця над собою.

У кожен момент життя у особи є вибір: просування вперед, подолання перешкод, що неминуче виникають на шляху до високої мети, або відступ, відмова від боротьби і здача позицій. Особа, що самоактуалізується, вибирає завжди рух вперед, подолання перешкод.

Самоактуалізація разом з тим припускає опору на власні сили, наявність у людини самостійної, незалежної думки з основних життєвих питань. Це - процес постійного розвитку і практичної реалізації своїх можливостей.

При самоактуалізації існують пені перепони:

Ø фінансові ресурси;

Ø психічна компенсація;

Ø оточення не дає можливості;

Ø по мірі задоволення нижчих потреб, їх актуальність знижується і навпаки по мірі задоволення вищих потреб, їх актуальність зростає.