Поверхнево-гравітаційні тіла та хаотичні комплекси
Осадові та інші за походженням геологічні тіла завжди знаходяться в певних вікових та просторових співвідношеннях між собою. Причому існують два види таких співвідношень: згідній незгідні. При згідних співвідношеннях геологічні тіла залягають один на одному без розмиву, та їх поверхні нашарування паралельні або майже паралельні (з урахуванням хвилястої, лінзоподібної та косої шаруватості) між собою. У той же час при незгідних співвідношеннях границя між геологічними тілами збігається з поверхнею розмиву або тектонічним порушенням.
Границі між осадовими (чи осадово-вулканогенними) товщами або їх частинами, що зумовлені перервами в осадконакопиченні, прийнято називати стратиграфічними незгідностями. Для позначення таких незгідностей вживають наступні поняття.
Перерва (стратиграфічна перерва) – випадання з розрізу тих чи інших пачок шарів або певних стратиграфічних підрозділів.
Поверхня незгідності – границя між незгідно залягаючими геологічними тілами (товщами тощо).
Структурні яруси (поверхи) – товщі, розділені поверхнею незгідності. При цьому товщі, розташовані вище поверхні незгідності, прийнято називати верхнім структурним ярусом (поверхом), а ті товщі, що залягають нижче цієї поверхні – нижнім структурним ярусом (поверхом).
Кут незгідності – кут між поверхнею незгідності й шаруватістю або іншими елементами стратифікації (смугастість, кліваж, сланцюватість тощо) нижнього структурного ярусу (поверху).
Стратиграфічні незгідності класифікуються за: 1) кутами незгідності, 2) площею розповсюдження та 3) виразністю (чіткістю) прояву поверхні незгідності. За цими ознаками такі незгідності поділяють на: 1) паралельну, 2) кутову та 3) азимутальну (географічну).
Паралельна незгідність. При такій незгідності кут між поверхнею незгідності та елементами стратифікації нижнього структурного ярусу дорівнює нулю, тобто шаруватість верхнього структурного ярусу паралельна шаруватості нижнього структурного ярусу (рис. 2.2.19, а).
| |
Рис. 2.2.19. Типи стратиграфічних незгідностей (їх поверхні показано хвилястою лінією): а – паралельна, б – кутова слабка, яка поступово переходить у різку, в – кутоварізка, контрастна, г, д – азимутальна в плані (г) та по вертикалі
(д – розріз по лінії АВ)
Кутова незгідність. Така незгідність підкреслюється наявністю певного кута між поверхнею незгідності та шаруватістю або іншими елементами стратифікації нижнього структурного ярусу. Її поверхня немов би зрізає структурні елементи нижнього структурного ярусу. Величина такого кута може коливатися від 0 до 90°. У тому випадку, якщо цей кут не перевищує 30°, говорять про слабку кутову незгідність, а при куті більше 30° – різку кутову незгідність (рис. 2.2.19, б, в). Якщо цей кут варіює навіть на незначних відстанях, то така незгідність стає контрастною. Остання зумовлена наляганням осадового чохла на денудоване складчасте ложе.
Азимутальна незгідність. Незгідність цього типу характеризується кутом у декілька градусів (рис. 2.2.19, г, д). При куті менше 1° її називають географічною.
Подібні незгідності встановлюються тільки на геологічній карті за незбігом простягання та кутів падіння різних за віком відкладів.
Регіональні та місцеві незгідності. До перших відносять незгідності між геологічними утвореннями, які проявлені на формаційному рівні й розповсюджені на дуже значних територіях. До незгідностей, наприклад, належать границі між чохлами платформ та складчастим ложем цих платформ. У свою чергу за місцеві незгідності приймають ті, які проявлені на незначній території. Наприклад, вони часто розвинені над покрівлею соляних діапірових структур.
Явні та приховані незгідності. До перших належать усі розглянуті вище. Що ж стосується прихованих незгідностей, то від явних вони відрізняються тим, що надійно визначити їх місце прояву практично неможливо. Такі незгідності характерні для метаморфічних товщ, у котрих первинна стратифікація і нижнього, і верхнього структурних ярусів затушовується кліважем, кристалізаційною сланцюватістю, мігматитовою смугастістю тощо. Крім того, до цього типу незгідностей відносять деякі типи паралельної незгідності в осадових товщах, які не супроводжуються присутністю базальних конгломератів. Як правило, такі приховані незгідності виявляються тільки при ретельних біостратиграфічних дослідженнях за випаданням окремих пачок, світ, ярусів тощо
Поверхнево-гравітаційні тіла та хаотичні комплекси
До поверхнево-гравітаційних тіл відносяться утворення, що виникли внаслідок механічного переміщення під дією сил тяжіння пухкого та дезінтегрованого твердого матеріалу на схилах або в провальних структурах. Ті подібні гравітаційні утворення, які сформувалися в підводних умовах за участі осадконакопичення, відносять до так званих хаотичних комплексів.
Характерною рисою поверхнево-гравітаційних тіл є дуже погана або повністю відсутня в них відсортованість матеріалу і часто змішаний склад останнього. Л.Шемерхорн у 1966 р. запропонував групову назву утворенням, які мають змішаний склад, – мікстит (лат. mixtum – змішаний).
Поверхнево-гравітаційні тіла за географічними умовами утворення поділяють на: 1) суходільні (субаеральні)та 2) підводні (субаквальні).
2.3.1. Суходільні гравітаційні тіла
До суходільних гравітаційних тіл відноситься колювій різних типів, який являє собою нагромадження переміщених на схилах продуктів фізичного та хімічного вивітрювання, закарстування, а також тіла, складені дезінтегрованим пухким матеріалом у сухому або водонасиченому стані.
Гравітаційні явища, які приводять до утворення колювію та відзначених дезінтегрованих порід, проявляються як швидкий (іноді навіть миттєвий) або відносно повільний рух (крип) у супроводі руйнування (дроблення) або розпушення матеріалу. Випередженою умовою для реалізації цих явищ є наявність крутих обривистих схилів, підземних пустот, порожнин. Безпосередньою причиною для ініціювання таких явищ можуть служити землетруси, вибухи, зростання навантаження на ґрунти, обводнення ґрунтів та інші фактори. Як правило, прояву подібних гравітаційних процесів передує фізичне вивітрювання, карстоутворення, які приводять до зниження міцності порід, розвитку в них тріщинуватості, розкриття тріщин та інших явищ, котрі забезпечують дезінтеграцію порід. При русі подібним чином "підготовлених" порід відбувається ще більш значне їх руйнування і утворення нових у гранулометричному відношенні порід.
Що ж стосується ролі води при формуванні колювію, то вона знаходить свій вплив у розрідженні пухких порід та забезпеченні певних форм в'язкої течії цих порід.
Залежно від співвідношення ролі гравітаційного і водного факторів виділяють наступні типи поверхнево-гравітаційних тіл: 1) провальні, 2) обвальні, 3) каменепадні, 4) осипні, 5) опливинні, 6) зсувно-потокові, 7) селеві, 8) лахорові. Перші чотири типи тіл є чисто гравітаційними утвореннями, формування котрих відбувалося практично в сухому стані. Їх прийнято ще називати колювіальними. У свою чергу чотири останні тіла називають водно-гравітаційними, тому що при їх формуванні суттєву роль відігравала вода.
Провальні тіла (провальний колювій). Такі тіла складені переважно продуктами руйнування вапняків чи інших, спроможних до закарстування, порід. Вони більш-менш однорідні за складом, але невідсортовані за розмірами уламків. Накопичуються в карстових воронках та інших порожнинах подібного типу. Розміри і форма подібних тіл відповідають параметрам цих порожнин.
Обвальні тіла(обвальний колювій). Такий колювій, як правило, розвинутий в нижній частині та підніжжі обривистих схилів у вигляді шлейфоподібних, неправильних за формою скупчень. Він формується шляхом відриву блоків землистих та пухких порід й дезінтеграції цих порід у процесі руху. У зв'язку з цим відповідні йому тіла найчастіше складені розпушеними осадовими породами чи продуктами вивітрювання.
Каменепадні тіла(каменепадний колювій). Подібні тіла, як випливає з їх назви, складаються з великих уламків скельних порід. Такий матеріал накопичується переважно в нижній частини схилів у вигляді конусоподібних скупчень та шлейфів.
Осипні тіла(осипний колювій). Тілацього типу мають ті ж особливості, що і каменепадні, але відрізняються від них тим, що складаються дрібнішим уламковим матеріалом – переважно жорствою.
Опливинніі зсувно-потокові тіла.Такі тіла утворюються при опливинах і зсувних потоках на схилах. Склад їх переважно глинистий, глинисто-жорств'яний. При цьому перший утворює відносно плоскі тіла, які облямовують схили, а другі – більш-менш лінійні тіла, які копіюють конфігурацію долин сухих річок, ручаїв.
Селеві тіла.Такі тіла є похідним селевих потоків (араб. "сель" – бурхливий потік), які від опливин і зсувних потоків відрізняються ще більшою роллю води і значно більшими масштабами переміщень.
Селеві потоки за консистенцією матеріалу, який вони транспортують, поділяють на: 1) грязекам'яні і 2) водно-кам'яні. У складі твердої маси перших переважає глинистий матеріал, а в других – грубоуламковий, серед котрого навіть бувають присутні брили розміром до перших і більше метрів.
Потоки даного типу рухаються з великою (до декількох і навіть 20–30 км/год) швидкістю. В їх фронтальній частині концентрується твердий матеріал, що надає їм додаткової руйнівної сили.
При звільненні селевих потоків від води (це відбувається при зупинці перед певними перешкодами чи при виході на рівнинні ділянки, де різко спадає швидкість течії) утворюються селеві тіла, які нагадують конусоподібні делювіальні шлейфи, але відрізняються від них за більш складним рельєфом поверхні цих шлейфів.
За складом відклади даного типу являють собою несортований матеріал із переважанням в одному випадку валунів, брил, жорстви, а в другому – глин та піску. Утворення подібного типу ще називаються мікститами континентального походження. Як правило, вони не несуть ніякої шаруватості, за винятком випадків, коли частково перемиті водою і перевідкладені. Потужність їх може досягати десятків і навіть сотень метрів.
Лахарові відклади.Такі відклади за умовами та механізмами утворення, а також роллю води при їх формуванні близькі до опливинного і зсувно-потокового, а в деяких випадках і селевого. Відрізняються від останніх лише тим, що утворюються на схилах вулканів за рахунок залучення у сферу гравітаційної течії водонасиченого пухкого вулканічного матеріалу.
Дата добавления: 2015-04-07; просмотров: 674;