Тектоно-гравітаційні олістостроми.

До тіл цього типу відносяться мікстити, які сформувалися при активному впливі процесів шар'яжеутворення (див. розд. "Тектоно-гравітаційні покриви"). Серед таких олістостром виділяють: 1) фронтальні, які утворюються перед фронтом пластин, що насуваються, і 2) тилові, які утворюються в тилу надвигів, шар'яжів.

Фронтальні олістостроми(рис. 2.3.5) формуються за рахунок руйнування і розмиву фронтальної частини тектонічних пластин-покривів, що насуваються, за допомогою: 1) обвалення цієї частини покриву шляхом тектонічної дезінтеграції порід алохтона за участі підводного та субаерального вивітрювання, 2) тектонічного дроблення, лущіння (розчленування) і брекчування пластин біля підошви при русі по дну седиментаційного басейну та на границі різних покривів, 3) тектонічного лущіння та брекчування в тілі материнського масиву алохтона з наступним висипанням чи тектонічним видавлюванням брекчій і пластин на донну поверхню.

Олістостроми даного типу з покривами пов'язані поступовими переходами. Зокрема, фіксується наступна послідовність розподілу матеріалу: поблизу покриву концентрується відносно крупно- та навіть гігантськоуламковий матеріал (в його числі можуть бути присутні й олістоплаки), а далі він за рахунок розносу турбідитними потоками поступово замінюється більш дрібноуламковим і тонкоуламковим. Така ж тенденція розподілу матеріалу має місце і по вертикалі: тонкоуламковий матеріал концентрується в нижній частині олістостромових тіл, а більш грубий – у верхній частині таких тіл і особливо біля підошви покриву.

Рис. 2.3.5. Схема формування фронтальної тектоно-гравітаційної олістостроми (за М.Г.Леоновим, 1978). І – автохтон, ІІ – олістострома, ІІІ – алохтон, розчленований на окремі частини, котрі контролюються поперечними (А) та поздовжніми (В) розривами. Б – зони тектонічного брекчування на границі пластин. Стрілками (без літерного позначення) показано напрямки насування тектонічних пластин (праворуч на рисунку) та видавлювання й осипання тектонічних брекчій

Матеріал гравітаційної олістостроми, як правило, представлено продуктами руйнування алохтона (тіла, яке насувається). Серед матеріалу олістостром присутні скупчення (горизонти, шари) осадових брекчій – продуктів перевідкладення тектонічних брекчій, які виносяться або осипаються з алохтона. Цементуючою масою уламків найчастіше служить глинисто-алевритовий матеріал з великою домішкою піщаного та гравійного матеріалу, з характерною для нього турбідитною шаруватістю.

Розмір уламків у брекчіях фронтальних олістостром коливається від 2–3 до 10–15 см, рідко перевищує 1–1,5 м. У свою чергу розмір олістолітів досягає перших та навіть десятків метрів. Крім того, відомі брили-олістоліти розміром до сотень і навіть більше метрів (Крим, Сіхоте-Алінь). Більш того, у флішових відкладах середнього–пізнього карбону Туркестано-Алаю виділено олістоплаки довжиною до 5–7 км при потужності до 200–300 м.

У багатьох випадках подібні олістостроми перекриваються тектонічними покривами.

Тилові олістостроми виникають у тилу покривів на так званих "плечах" – місці первісного вигину. Утворення даного типу, звичайно, представлені монопородними брекчіями з хаотичною, безладною внутрішньою будовою. У них практично відсутня шаруватість. Форма уламків гострокутна, необкатана. Розмір уламків змінюється від перших міліметрів до десятків сантиметрів. Такі брекчії містять брили-олістоліти розміром від перших метрів до 100–200 м. Матрикс таких олістостром складено тонкоподрібненим матеріалом.