Особливості географічного розташування територій з позицій використання в туристично-рекреаційній діяльності

Сучасна Україна - велика держава, що відновила свою незалежність наприкінці другого тисячоліття. Країна має вигідне географічне і геополітичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, великі можливості для економічного розвитку.

Територія України лежить у помірному кліматичному поясі Північної півкулі. В її межах чітко простежуються три фізико-географічні зони - лісова, лісостепова і степова, а в Карпатах і Кримських горах - висотна поясність. Фізико-географічні зони України помітно змінюються із заходу на схід (насамперед за кліматичними і ґрунтово-рослинними ознаками) (Див. рис. 2.1.)

Природні краєзнавчо-туристичні ресурси - це природні та природно-антропогенні ландшафти, об'єкти та явища живої і неживої природи, які мають комфортні властивості для туристичної діяльності, які можна використати для її організації протягом певного часу.

Розвиток туризму і краєзнавства передбачає максимальне використання природних та історико-культурних можливостей території, а також інфраструктури виробничої і невиробничої сфер економіки, адміністративно-територіального поділу з урахуванням вимог ефективного природокористування та охорони навколишнього природного середовища. [Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство]

Україна має надзвичайно багаті й різноманітні природні туристично-краєзнавчі ресурси: кліматичні, водні, орографічні (гірські хребти та передгір'я), приморсько-пляжні, біотичні (лісові), ландшафтні, бальнеологічні, фітолікувальні (масиви лісових і паркових насаджень), спелеологічні тощо.

Рисунок 2.1 Фізична карта України

Загальна площа природних рекреаційних ландшафтів України становить 9,4 млн. га (15,6 % території держави).

Для України характерні переважно рівнинні території з невеликими висотами. За даними І. М. Гуньовського, середня висота рівнинної частини, яка займає 95 % площі України, становить 175 м над рівнем моря, і тільки 5% припадає на Українські Карпати й Кримські гори (див. рис. 2.2.) - унікальні для рекреаційного освоєння природні комплекси. Гірсько-рекреаційні ресурси Українських Карпат і Кримських гір використовуються для розвитку відпочинкового, кінного, гірськолижного, пізнавального, екологічного туризму тощо.

Як відомо, з точки зору географії, до гірських в Україні відносяться території Українських (Східних) Карпат і Кримських гір. Для них характерними є складні структурні проблеми: у сфері економічного розвитку, на ринку праці, у соціальному становищі населення, екології та природокористуванні. Показники економічного розвитку гірських територій у декілька разів поступаються середнім по регіонах, до яких вони входять. [КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ В. С. К Р А В Ц І В, П. В. Ж У К]

Україна розташована в основному на південному заході Східноєвропейської рівнини, в Центрально-Східній Європі. Лише невелику частину її території займають Карпатські і Кримські гори - складові великої Гімалайсько-Альпійської гірської системи.(Див. рис. 2.2.)

На річках Карпат і Кримських гір часто трапляються пороги і водоспади, які є туристичними атракціями. Найвідоміші з карпатських водоспадів: . Гук (у підніжжі Говерли) , Манявський (на р. Манявці), Шипіт (на р. Шипіт), Яремчанський (Яремча); найгарніші кримські: Учан-Су та Джур-Джур. (Див.додаток 2.1.) [Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство]

Гірсько-туристичні ресурси нашої держави зосереджені в Кримських горах й Українських Карпатах.

Кримські гори займають південну частину Кримського півострова. Вони складаються з трьох майже паралельних хребтів, витягнутих з південного заходу на північний схід: Головного або Південного, Внутрішнього або Середнього, Зовнішнього або Північного.

Рисунок 2.2 Гірські системи України

Характерною особливістю всієї гірської дуги є круті південні і пологі північні схили. Південна гряда (з висотами 1200-1500 м) є головним вододілом півострова. Тут знаходяться найвищі вершини Гірського Криму: Роман-Кош (1545 м), Демир-Капу (1540 м) та інші. (Див. рис.2.3.) [Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство]

У межах України довжина Карпат від верхів'їв р. Сяну (на західному кордоні держави) до витоків р. Сучави (на румунському прикордонні) становить 280 км. Простягаються вони з північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині близько 100 км. Окремі гірські хребти розділені поздовж-ними улоговинами та розчленовані глибокими поперечними долинами. [Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство]

Загалом у межах України Карпати поділяються на: зовнішні (Скибові), куди входять Бескиди, Ґорґани і Покутсько-Буковинські Карпати; центральні або Верховинські; внутрішні або Полонинсько-Чорногірські.(Див. рис. 2.4.)

Середня висота Українських Карпат становить 1000 м. Найвищими вершинами Українських Карпат є: Говерла - 2061 м, Бребенескул - 2035 м, Піп Іван - 2022 м, Петрос - 2020 м, Гутин-Томнатик - 2016 м, Ребра - 2001 м. Усі вони розташовані в межах найвищого масиву Українських Карпат - у Чор ногірському масиві, який простягається територією Івано-Франківської та Закарпатської областей на 40 км між долинами річок Чорної Тиси, Білої Тиси та Чорного Черемошу. За Є. Ромером, середня висота хребта становить 1758 м, а на відрізку між Говерлою та Попом Іваном - 1833 м. Крім головного хребта, масив включає ряд бокових хребтів: Озірний, Маришевська, Кукуль, Хеде, Козмещик, Кострич, Стайки. [Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство]

За сприятливих погодних умов з вершин Чорногори добре простежуються як найближчі гірські масиви - Свидовець, Ґорґани, Гриняви, Мармарош, так і більш віддалені - Чивчи-ни, Гори Родна та інші гірські пасма на території Румунії.

Із головним Карпатським вододілом пов'язані міжгірні верховини та улоговини (Стрийсько-Сянська, Воловецька та інші верховини, Міжгірська, Верхньобистрицька, Ясінська, Ворох-тянська та Верховинська улоговини).

Рисунок 2.3 Фізична карта Кримських гір

Карпатські гори багаті на дикорослі плоди та ягоди, лікарські рослини. Це екологічно чиста зона, багата прісними та цілющими мінеральними водами (обліковано понад 800 джерел мінеральних вод). Гірські долини, захищені хребтами, мають сприятливий мікроклімат для розвитку кліматичних курортів (Яремча, Ворохта, Свалява, Поляна, Східниця, Розлуч, Космач, Шешори, Вижниця та багато інших).

Розглядаючи Карпатський регіон, слід відзначити, що це один з старих освоєних районів України, має надзвичайно вигідне географічне положення якого в поєднанні з багатою природно-ресурсною базою, значним трудовим потенціалом послужили мотивом командно-адміністративної політики до екстенсивного нарощування промислових потужностей, сільськогосподарського виробництва.

Рисунок 2.4 Фізична карта Карпатських гір

За цієї системи роками ігнорувались соціальні пріоритети, екологічні блага та рекреаційні цінності регіону, що призвело до формування структури господарського комплексу, в якому домінуючу роль відіграють природо експлуатуючі галузі матеріального виробництва.

Надмірна експлуатація природних ресурсів фактично склала економічне ядро регіону. Орієнтована на внутрішні ринки колишнього Союзу, регіональна економічна система виявилась нежиттєздатною в кризових умовах. Внаслідок того назріла потреба в її докорінній реконструкції, пошуку нових перспективних напрямків економічного росту, розвитку окремих регіонів (областей) на основі туризму як екологічно чистого і надзвичайно привабливого сектора економіки. [Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)]

До складу Карпатського туристичного реґіону належать чотири області заходу України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська й Чернівецька.

Закарпаття розташоване за головним Карпатським хребтом, на стику кордонів України і чо-тирьох сусідніх держав -Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини. Поблизу Рахова встановлено пам'ятний знак, що символізує географічний центр Європи. [ Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство]

Закарпаття є одним із провідних туристичних районів. Тут діють турбази: "Світанок" (Ужгород) із філіалом "Дубовий гай" (с. Кострина), "Невицьке" (с. Кам'яниця), "Нарцис" (м. Хуст), "Полонина" (с. Лумшори), "Форель" (смт. Жденеве), "Плай" (смт. Воловець) із філіалом "Пікуй" (с. Біласовиця), "Карпати" (смт. Міжгір'я) з філіалом "Синевирське озеро" (с. Синевирська Поляна), "Трембіта" (смт. Кобилецька Поляна), "Ялинка" (смт. Усть-Чорна), "Тиса" (м. Рахів), "Едельвейс" (смт. Ясиня), а також туристський готель "Латориця" (м. Мукачево).

Центральне місце в туристичному комплексі Закарпатської області займає стаціонарна оздоровча рекреація. Вона реалізується через створення висококонкурентного курортного турпродукту, що за оздоровчим ефектом і різноманітністю комплексу послуг майже не поступається найкращим курортним стандартам Німеччини, Угорщини, Польщі та Франції.

Рисунок 2.5 Адміністративна карта Закарпаття

Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих. [Пендерецький О.В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення]

В області є сприятливі умови для організації зимового туризму та гірськолижного спорту, період проведення яких триває з кінця листопада до середини березня. Гірськолижні траси обладнано 29 канатними дорогами протяжністю від 200 м до 1400 м. Поряд з розміщенням у турбазах, у гірськолижних центрах краю (Драгобрат, Пилипець, Красія, Воловець, Міжгір'я, Подобовець) активно розвивається приватний гостьовий сектор -агропансіонати й оселі сільського зеленого туризму. [Пендерецький О.В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення]

З Воловецько-Міжгірським курортно-рекреаційним районом межує національний природний парк «Синевир»,де рекреаційно-оздоровче значення мають джерела вуглекислої хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієві мінеральної води між селами Колочава і Мерешор типу «Нарзан», «Єсентуки» і гідрокарбонатно-хлоридне натрієве джерело села Негровець. [Гетьман В.І. Можливості туристичної діяльності національно природного парку «Синевир»,42]

До Рахів-Ясінського курортно-рекреаційного району відносять перспективні родовища унікальних вуглекислих гідрокарбонат-хлоридо-натрієвих і кальцієво-натрієвих мінеральних вод міста Рахова, сіл Кобилецька Поляна, Богдан, Білин, Кваси,що містять біологічно активні компоненти – залізо і миш’як. Води вказаних родовищ визначають особливий профіль санаторно-курортних закладів для лікування малокрів’я, захворювань шлунку з пониженою кислотністю, захворювань залоз внутрішньої секреції. [Сухан Ю.В. Закарпаття – Ужгород,1988. 65]

Рисунок 2.6 Карта Міжгірського району

Рисунок 2.7 Карта Рахівського району

Таблиця 2.1.