Нормативи якості
I. Наповнення автобусів
Ø міське сполучення - виходячи із числа місць сидіння й вільної площі підлоги салону на один стоячого пасажира в розмірі 0,2 м2, (наприклад ЛАЗ-672 - 8, ЛАЗ-695М - 6, ЛИАЗ-677 - 7, ЛИАЗ-677Б - 8, ИКАРУС-260(280) - 7)
II. Коефіцієнт наповнення автобусів
Ø міські автобуси – не більше 0,28 у годинники «пік» - 0,73 0,78 (залежно від типу рухомого складу)
Ø приміські автобуси - не більше 0,56
Ø міжміські автобуси – 0,8 0,9
III. Регулярність руху
Ø на міських і приміських маршрутах не менш 98%
Ø на міжміських маршрутах - 100%
IV. Щільність маршрутної мережі
Ø до 100 тис. жителів – 1,4 1,6 км/км2
Ø від 100 до 250 тис. жителів – 1,8 2,0 км/км2
Ø від 250 до 500 тис. жителів – 2,0 2,3 км/км2
Ø від 500 до 1000 тис. жителів – 2,4 км/км2
Ø понад 1000 тис. жителів – 2,5 км/км2
V. Орієнтовані нормативи насичення рухомого складу 1 км маршрутної мережі в годинники «пік»
Таблиця 4.1 – Орієнтовані нормативи насичення рухомого складу 1 км маршрутної мережі в годинники «пік»
Розмір пасажиропотоку, пас/год. | Число автобусів на 1 км маршрутній мережі, од. |
До 750 | 4,5 |
Від 750 до 1500 | |
Від 1500 до 2250 | 1,5 |
Від 2250 до 3000 | |
Від 3000 до 3750 | 2,5 |
Від 3750 до 4500 | |
Понад 4500 |
VI. Орієнтовані інтервали руху автобусів
Розмір пасажиропотоку, пас/год. | Інтервал руху автобусів, хв. |
До 750 | |
Від 750 до 1500 | |
Від 1500 до 2250 | 2,7 |
Від 2250 до 3000 | |
Від 3000 до 3750 | 1,6 |
Від 3750 до 4500 | 1,3 |
Понад 4500 |
Таблиця 4.2 – Орієнтовані інтервали руху автобусів
VII. Коефіцієнт змінності (пересадки)
Ø понад 1 млн. жителів 1,4
Ø від 500 тис. до 1 млн. 1,3
Ø від 250 до 500 тис. 1,2
Ø до 250 тис. 1,1
VIII. Наявність на міських маршрутах пунктів контролю за графіком руху автобусів – не менш двох
IX. Витрати часу на поїздку, не більше (гарний рівень якості):
Ø понад 1 млн. жителів 40 млн.
Ø від 500 тис. до 1 млн. 35 млн.
Ø від 250 до 500 тис. 30 млн.
Ø до 250 тис. 25 млн.
X. Середня дальність поїздки, км
Ø понад 1 млн. жителів 7 км
Ø від 500 тис. до 1 млн. 5 км
Ø від 250 до 500 тис. 4 км
Ø до 250 тис. 3,3 км
XI. Середня відстань підходу до зупинного пункту, м
Ø понад 1 млн. жителів 330 м
Ø від 500 тис. до 1 млн. 300 м
Ø від 250 до 500 тис. 250 м
Ø до 250 тис. 200 м
XII. Витрати часу на придбання квитків у касах АВ й АС
Ø у приміському сполученні не більше 15 хвилин
Ø у міжміському повідомленні не більше 25 хвилин
XIII. Витрати часу пасажирами на поїздку в автобусах міжміському сполучення, на кожні 10 км шляху проходження
Ø до 100 км - 15,8 хв
Ø від 100 до 200 км - 13,3 хв
Ø від 200 до 300 км - 12,0 хв
Ø від 300 до 400 км - 11,5 хв
Ø понад 400 - 11,3 хв
XIV. Перелік надаваних послуг для пасажирів приміського й міжміського автобусного маршруту – відповідно до типового технологічного процесу АВ (АС).
Тема 4.5 Комплексна система керування якістю перевезень пасажирів таксомоторами
Комплексна система керування якістю перевезень пасажирів таксомоторами (КС КЯПП) - це регламентована нормативними документами сукупність взаємозалежних організаційних, технічних, економічних і соціальних заходів, методів і засобів, спрямованих на встановлення, забезпечення й відновлення необхідного рівня технічного стану рухомого складу і якості обслуговування населення таксі.
Основними принципами комплексної системи є:
Ø органічне включення в систему керування підприємства в цілому;
Ø керування якістю на всіх стадіях виробничого процесу;
Ø активне використання матеріального й морального стимулювання за підвищення якості;
Ø базування на методах стандартизації.
Основна мета системи керування якістю:
Ø призначена для забезпечення необхідного рівня якості обслуговування населення;
Ø планового випуску рухомого складу на лінію;
Ø ефективне використання рухомого складу на лінії;
Ø систематично підвищувати показники якості, відповідно до зростаючого попиту на перевезення.
Структурно-функціональна схема КС КЯПП таксомоторними перевезеннями передбачає розробку наступних стандартів:
Ø підвищення культури і якості обслуговування населення;
Ø ефективність використання основних фондів (рухомий склад, устаткування й т.п.);
Ø ефективність використання фінансових засобів;
Ø задоволення потреб населення в таксомоторних перевезеннях;
Ø удосконалювання планування роботи водіїв таксомоторів;
Ø удосконалювання організації праці (перепідготовка кадрів і т.п.);
Ø поліпшення технічного стану рухомого складу;
Ø підвищення ефективності керування АТП і рухливим составом (засобу зв'язку й т.п.);
Ø удосконалювання обліку й аналізу роботи АТП (комп'ютеризація);
Ø поліпшення умов праці працівників АТП;
Ø поліпшення якості роботи АТП;
Ø стимулювання якості роботи на АТП (премії за культуру обслуговування, економію шин, ПЗМ і т.п.).
Поліпшення якості обслуговування населення таксомоторним транспортом здійснюється за рахунок:
Ø скорочення витрат часу на найм таксі (обов'язкова зупинка вільних таксі);
Ø раціональне розміщення стоянок (скорочення дальності підходу до них);
Ø розвиток системи обслуговування по замовленнях;
Ø зниження оплати за подачу таксі по виклику й замовленню.
В АТП й об'єднаннях доцільно мати комплексну програму підвищення якості обслуговування населення таксомоторним транспортом, що включало б:
Ø аналіз стану обслуговування в населеному пункті;
Ø розробку цілей і постановку завдань по поліпшенню якості обслуговування на основі проведеного аналізу;
Ø виробіток основних заходів щодо досягнення поставлених цілей і рішенню виявлених завдань;
Ø матеріально-технічне забезпечення;
Ø оцінку передбачуваної ефективності й результати впровадження програми.
Ефективність використання таксомоторів залежить від:
Ø коефіцієнта випуску таксі на лінію;
Ø коефіцієнта платного пробігу;
Ø часу в наряді;
Ø експлуатаційної швидкості.
Оцінка якості пасажирів виробляється за значеннями техніко-експлуатаційних показників.
Дата добавления: 2015-05-30; просмотров: 844;