Історія розвитку пасажирського автомобільного транспорту

Історія розвитку пасажирських перевезень автомобільним транспортом починається в 19 столітті, коли були побудовані дослідницькі зразки парових карет й омнібусів, що розвивають швидкість від 10 до 12 км/година. Після придбання в 1801 році двигуна внутрішнього згоряння було зроблено багато спроб побудувати двигун, що працює на газоподібному або рідкому паливі. В 1885 - 1886 р.р. у Німеччині Готлаб Даймер установив бензиновий двигун на триколісний автомобіль, що й вважається прототипом сучасного автомобіля.

Велике значення для широкого використання автомобілів внесло появу пневматичних шин (1880р.). В 1886 році Акціонерним товариством будівництва й експлуатації екіпажів й автомобілів був створений перший легковий автомобіль у Росії. В 1902 році цією же фірмою був побудований перший у Росії автобус місткістю 8 пасажирів із двигуном «Де-Дион-Бутой» потужністю 8 к.с. 1 вересня 1907 року в Росії в місті Москві з'явився перший таксомотор.

Напередодні першої світової війни в Росії налічувалося 8,8 тис. переважно легкових автомобілів. Умовно, історію розвитку пасажирських перевезень у Росії можна розділити на 5 періодів.

Перший період (1918-1929 р.) На початку 1918 року в країні налічувалося близько 35 тисяч автомобілів.В 1922 р. рішенням Радянського Уряду було дозволено державним установам і приватним особам виїжджати за кордон і ввозити автомобілі й автомобільний транспорт («Рено», «Фиат», «Лий ланд», «Манн» і т.д.)

В 1925 - 1928 р.г. на вулицях великих міст з'явилися легкові автомобілі й автобуси іноземних марок, що дозволило організувати (хоча й у невеликих обсягах) регулярні пасажирські перевезення.

Другий період (1929-1940 р. ) характеризується будівництвом вітчизняних автомобільних заводів. В 1929-1930 р. почалося серійне виробництво. Ярославські й Московський автомобільні заводи випустили 19-містний автобус ЗИС-8 (на базі вантажного автомобіля ЗИС-5). В 1931-1932 р.г. вступив у дію завод АМО (нині ЗИЛ) і завод у м. Горькому - автобус ГАЗ-03-30 (17 пасажирів). В 1932 р. приступилися до випуску автобусів АМО-4, в 1938р. - ЗИС-8, в 1938р. - ЗИС-16 (місткість 21 й 26 пасажирів). В 1936 році в таксомоторні парки країни почали надходити легкові автомобілі ЗИС-101 (7 чоловік), ГАЗ-М1 (5 чоловік).

Таблиця 1.1 – Динаміка зростання виробництва рухомого складу

В 1940 році пасажирські автомобільні перевезення були організовані більш ніж в 300 містах. Автобусний парк нараховував 15,6 тис. автобусів, причому 40 % яких були загального користування. У роки Великої Вітчизняної війни перевезення пасажирів фактично в багатьох містах й областях припинилися, тому що рухомий склад був мобілізований.

Третій період (1947-1960 р. ) До початку 1947 року автобусні перевезення були відновлені у всіх містах, у яких вони існували до війни. В 1950 р. автобусне сполучення було організовано в 459 містах, а таксомоторне - в 420 містах країни. За період з 1946 по 1950 р. парк автобусів збільшився до 22 тис. одиниць. В 1946 р. з'явився ЗИС-154 (дизельно генераторний автобус), в 1949 р. ЗИС-155, з 1950 р. виробництво автобусів Павловского автозаводу ПАЗ-651. В 1956 р. М-402, з 1958 р. М-407, ГАЗ-20 («Победа»), ЗИС-110, ГАЗ-12, з 1960р. ЗАЗ-965 («Запорожець»), з 1965р. ГАЗ-21 («Волга»).

Четвертий період (1960-1990 р.) ознаменувалисявисокими темпами розвитку пасажирських автомобільних перевезень. В 1972 р. СРСР по випуску автомобілів переступив мільйонний рубіж. У Росії за період з 1970 по 1990 р.г. обсяг перевезень пасажирським автомобільним транспортом збільшився в 1,7 рази, а пасажирооборот - в 2,6 рази.

Виробництво автобусів у країні зросло в 1980 р. (у порівнянні з 1960 р.) більш ніж в 3,7 рази, а легкових автомобілів в 9,6 рази. У цей період почався випуск автобусів Лиаз-677, ПАЗ-672, КАВЗ-685, ЛАЗ-695 і т.д., легкових автомобілів ВАЗ-2101.

П'ятий період (з 1990 року й по теперішній час) характеризується загальною економічним станом в країні. ДО 1993 року фактична наявність автобусів в 1,7 рази нижче нормативного, зношеність парку більше 50 %, скасовано більше 3000 автобусних маршрутів.

Обсяг пасажирських автобусних перевезень до 1996 р. (у порівнянні з 1990р.) скоротився на 19 %, чисельність парку - на 27,8 тис. одиниць., кількість автобусних маршрутів зменшилося на 7,2 тис.

У цей час у ГИБДД зареєстровано 627 тис. автобусів всіх класів, з яких тільки 400 тис. працюють. Випускаються наступні марки автобусів ЛИАЗ-5256 (місткість 120 пасажирів), Лиаз-695, ПАЗ-5275 (міський автобус місткістю 104 пасажира), МАЗ-103 (100 пасажирів) і т.д.