Покрівлі з рулонних матеріалів
Рулонна покрівля — це гнучкий водоізоляційний килим з кількох шарів рулонного покрівельного матеріалу, приклеєного на спеціальній мастиці.
Для бітумних рулонних матеріалів (руберойд, пергамін, гідроізол) застосовують бітумні мастики, для дьогтьових матеріалів (толь, толь-шкіра) — дьогтьові.
З часом летючі масла, якими насичене покриття, випарюються, покриття втрачає гнучкість, з'являються тріщини. Щоб краще зберегти водозахисні якості покрівлі у верхній шар руберойду або толю укладають великозернисту або лускоподібну посипку. Якщо такої посипки немає, то верхній шар покрівлі покривають шаром гарячої мастики і посипають великозернистим піском або дрібним гравієм.
Для зберігання покрівлі від гниття в склад бітумних мастик додають антисептики (фтористий, кремнєфтористий натрій і інші).
Основою під рулонний килим застосовують асфальтобетонну або цементну затяжку, а також дощату палубу. В неопалюваних будинках килим наклеюють зразу на залізобетонне покриття (Рисунок 7.2). В тимчасових дерев'яних будовах рулонний матеріал наклеюють на мастиці або прибивають за допомогою дерев'яних брусків.
Технологія покрівельних робіт складається з підготовчих і основних процесів (див. Рисунок 7.3).
Підготовчі роботи складаються з підготовки рулонних матеріалів і виготовлення мастик. Якщо розкатати рулон покрівельного матеріалу, він буде мати хвилясту поверхню, а при наклеюванні можуть створитися зморшки. Тому матеріали витримують в розгорнутому вигляді не менш як 20 год. при t=15оС (матеріали з покривним шаром), а без покривного шару — перемотують на другий бік. Щоб зчистити мінеральну посипку, поверхню рулонного матеріалу змочують соляркою, уайт-спірітом або гасом (Рисунок 7.4). Шар бітуму розм'якшується і вбирає тонкий шар присипки. Після висихання — матеріал загортають в рулон зчищеним боком назовні і залишають у вертикальному становищі.
Довговічність покрівлі залежить також від якості мастики.
Мастика — це суміш бітумного або дьогтьового в'яжучого з наповнювачем (азбест, попіл ТЄЦ, цемент, тальк, каолін, мелений шлак і інші).
Наповнювач вводять для зниження усадки, підвищення теплостійкісті, упередження витікання в'яжучого, а також для зниження витрат в'яжучого.
Найкращий наповнювач — волокнистий (азбест). В залежності від наповнювача мастики бувають:
бітумно-каучукові — здрібнений і розчинений каучук;
гумово-бітумні — здрібнена і розчинена гума;
бітумно-латексні — здрібнений і розчинений каучук-латекс;
бітумно-полімерні — здрібнені і розчинені синтетичні смоли.
Мастика і грунтовка доставляються на об'єкт у готовому вигляді і тільки на малих об'єктах готується на будові.
Мастики бувають гарячими (бітумні до 170...210о, дьогтьові до 120... 150оС), напівгарячими (70...100оС), холодними (40...60оС). Гарячі мастики виготовляють, розплавлюючи бітум і обезводнюючи його (доки не буде піни). Додають дрібними порціями в'яжуче і безперервно перемішують.
Увага! Небезпечно! Температура займання бітуму — 220оС!
Для підігрівання мастик в умовах будівельного майданчика використовують спеціальні котли з завантажним пристроєм та пристроями для подавання мастик до місця вкладання. Котли мають перемішуючі та підігріваючі пристрої. Спочатку завантажується подрібнений бітум, після його збезводнення (при температурі 200оС) в розплавлений бітум додають при постійному перемішуванні пластифікатор та сухі наповнювачі.
Напівгарячі і холодні мастики виготовляють таким же чином, тільки температура розігріву нижча, але в'язкість знижують, додаючи летючі розчинники (гас, трансформаторна олія, машинна олія).
Грунтовку (праймер) постачають на будівельний об'єкт в спеціальних ємкостях або автогудронаторах. Її одержують шляхом ретельного перемішування бітуму з розчинником. Перед вживанням обов'язкове проціджування, яке виконується з метою усунення крупних включень.
Безпокривні матеріали — укладають тільки на гарячих мастиках. Покривні — можна вкладати на різних.
Підготовка основи. Для видалення води з поверхні основи застосовують машину СО-106, яка працює за принципом вакуумного відсмоктувача. Сушка — машиною СО-107. При улаштуванні основи з асфальтобетонної стяжки її розрізають температурно-усадочними швами на квадрати 4х4м. Для цього під час бетонування закладають рейки на товщину шва. Після бетонування основи рейки знімають, а шви заливають мастикою і покривають смугами з рулонного матеріалу, які приклеюють з одного боку.
Основа для наклеювання рулонного матеріалу повинна бути сухою і чистою. Для сушіння основи, видалення намерзлої криги завтовшки до 1...1,5 мм використовують спеціальні машини, що працюють на рідкому паливі (соляровому маслі) з приводом вентилятора від електромережі (Рисунок 7.5). Якість основи перевіряють наклеюванням куска матеріалу. Якщо його відірвати, мастика не повинна відставати від основи. Якщо основа дерев'яна, то по носійному настилу, що вкладений по кроквам паралельно конику, влаштовують суцільний рівняльний шар під кутом 45одо носійного настилу з сухих вузьких дощок завтовшки 12...20 мм.
Наклеюванню рулонного килима передує очищення основи від бруду, пилу, каменів, піску тощо. Цю операцію виконують за допомогою стиснутого повітря, що надходить від компресора.
Грунтування виконують смугами шириною 3...4 м. Для цього використовують спеціальні пневматичні пристрої (Рисунок 7.6). Час висихання грунтовки не більше 12 год.
Наклеювання рулонних матеріалів виконують шарами (2...5 в залежності від схилу, зони тощо). Якщо схил до 15о, рулони наклеюють паралельно, а при більших схилах перпендикулярно конику. Перехрещувати рулони не можна. Починають наклеювання з самих низьких місць даху: в воронках внутрішнього водостоку, карнизних звисах, розжолобках. Полотна наклеюють з напуском 100 мм. Стики не повинні збігатися по вертикалі.
Рулонний килим наклеюють по захватках: спочатку перший шар по усій захватці, потім після його перевірки й приймання — другий шар і так далі. Але можна наклеювати разом всі шари і при цьому зекономити до 8% рулонних матеріалів і мастики. Наприклад, при чотири-шаровій покрівлі спочатку заготовляють і наклеюють один на другий полотнища, рівні 1/4, 1/2, 3/4 і 4/4, тобто повній ширині рулону (1000 мм).
Кожні наступні повномірні полотнища наклеюють, відступаючи від краю попереднього на 220, 250, 250 і 250 мм.
Напуск полотнищ один на другий буде однаковим в усіх випадках (див. Рисунок 7.7)
1000-(220+250+250+250)=30 мм.
Поздовжній напуск полотнищ повинен витримуватися 100 мм. При цьому засобі наклеювання повинно вестися одночасно чотирма ланками укладальників, які мають працювати з інтервалом 8...10 м одна від другої, тобто при досить великому фронті робіт.
Після просихання основи здійснюють нанесення мастики на захватці смугами шириною 4...5 м за допомогою автогудронатора (Д-640) (Рисунок 7.8).
Гумові шланги закінчуються вудочкою. Рулонні матеріали подають підйомниками, легкими кранами (типу «Піонер»).
При великих обсягах робіт (більше 10 000 м2) рекомендується виготовлювати мастику біля будівлі, що зводиться, подавати на дах за допомогою трубопровода — стояка, що має електропідігрівачі, а на робоче місце — спеціальними самохідними возиками з зачиненими ємкостями (Рисунок 7.9).
Увага! на покрівельних роботах великовантажні крани не застосовують: вони повинні бути демонтовані після монтажних робіт.
У холодний час трубопровід обігрівають. Мастика повинна циркулювати безперервно, щоб не з'явилися пробки. На робочі місця гарячу мастику транспортують в термосах мотокарами або моторолерами (мотовізками), тобто порціями. У цьому випадку наклеювання рулонного матеріалу можна вести машиною СО-99 для нанесення мастики і наклеювання рулонів, або машиною «Мосоргстрой».
Принцип работи цих машин в тому, що рулонний матеріал проходить крізь бак з мастикою, змащується нею знизу і котком щільно притискується до основи.
Якщо мастику подають безперервно (від автогудронатора) застосовують більш прості котки-розкотчики.
При малому обсязі робіт або стиснених умовах наклеювання виконують вручну. Повітряні мішки проколюють шилом і укочують котком вагою »80кгс.
На холодній мастиці руберойд наклеюють тільки на основу з цементно-піщаного розчину попередньо обгрунтовану. Мастику наносять тоненьким шаром (до 1мм), більша товщина погіршує приклеювання. Наступний шар наклеюють не раніше як за 12 годин.
Покрівельні роботи планують, як правило, на теплий час року. Організують поточні методи роботи. Провідничий процес — наклеювання.
Весь процес покрівельних робіт розподіляють по ланках (спеціалізованих), наприклад:
ланка 1 — чистка, грунтовка основи, підготовка місць приєднання, розжолобків;
ланки 2, 3, 4 — нанесення мастики і наклеювання 1, 2 і 3 рулонного килима;
ланка 5 — улаштування захисного шару;
ланка 6 — підготування мастики й рулонних матеріалів.
Напрям покрівельних робіт йде з нижчих місць покрівлі до верхніх.
По щойно зробленій покрівлі треба виключати усякий рух.
Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 1007;