Загальні відомості про будівельні процеси. Основні терміни та визначення

Технологія будівельного виробництва — це прикладна наукова дисципліна, яка розглядає сукупність знань у галузі техніки, організації та економіки ви­робничих процесів на будівельному майданчику. Ці процеси безперервно змінюються відповідно до прогресу в галузі науки і техніки. Підвищується ступінь індустріалізації будівництва, збільшується заводська готовність будівельних конструкцій, та комплектуючих деталей, з'явля­ються нові матеріали та технологічні рішення, зростає рівень механізації будівельних робіт.

Під будівництвом будемо розуміти єдність складних, простих, комп­лексних та інших процесів, що направлені на побудову (створення, зведення, спорудження й інші аналогічні терміни) нових споруд та будин­ків, їх розширення, реконструкцію, переозброєння (переоснащення), ремонт, а також розбирання, переміщення або насування.

До нового відноситься будівництво будинків й споруд, яке здійснюється на нових майданчиках по затвердженому в установленому порядку проекту.

Під розширенням розуміють розвиток діючих цехів основного і допоміжного призначення, а також обслуговування виробництв, господарств і комунікацій на території діючого підприємства.

Реконструкція діючого підприємства — це повне, або часткове його переобладнання і переустрій без будівництва нових і розширення діючих цехів основного виробничого призначення, але із зведенням, при необхід­ності, нових і розширення діючих об’єктів допоміжного призначення.

Будівельні роботи по технічному переозброєнню діючого підприємства полягають, як правило, в заміні фундаментів для подальшого встановлення нового обладнання, зміцненні конструкцій, удосконаленні комунікацій і т.п. з метою збільшення об'єму продукції, покращення її якості, збільшення продуктивності праці та інших показників роботи підприємства.

Процеси по переміщенню будівлі заключаються в її переміщенні (на невеликі відстані) і наступному установлені і закріпленні на новому фундаменті.

Роботи по насуванню передбачають зведення на стенді нового, більш продуктивного об'єкта з наступним насуванням його на новий фундамент, зведений на місці розібраного зношеного або малопродуктивного об'єкта (наприклад, доменної печі).

Будівельними процесами називають процеси, в яких робітники за допомогою технічних засобів із матеріальних елементів виробляють будівельну продукцію. Для будівельних процесів характерним є те, що їх виконують здебільшого на відкритому повітрі під впливом різних природно-кліматичних явищ, і те, що робоче місце постійно переміщується в просторі як по об'єкту, так і з будови на будову. Специфіка і різноманітність будівельної продукції, широкий спектр технологій та матеріалів для її одержання також впливають на будівельні процеси.

Технологічний процес — перетворення предмета праці в продукцію по раніше розробленому проекту, який визначає режим, склад і способи виконання виробничого процесу. В технологічному процесі предмет праці може зазнавати відповідних змін (форми, розмірів, структури, хімічного складу і т. п.) під дією не тільки знарядь праці, але і природних факторів навколишнього середовища (наприклад, набирання бетоном необхідної міц­ності, затужавіння розчину, висихання фарби і т. п.). Технологічним процесом визначається характер і зміст праці робітників, а також порядок їх трудових дій.

Трудовий процес — доцільна діяльність людей, яка направлена на перед­бачені технологією зміни предметів праці при допомозі необхідних засобів праці з метою одержання визначеної продукції.

Будівельний процес — це єдність технологічного і трудового проце­сів:

— по зведенню окремих конструкцій або частин будівель і споруд (фундаментів, стін, перекрить, ділянок доріг і т. п.) шляхом послідовного укладання в їх тіло дрібноштучних та зв'язуючих матеріалів;

— по опорядженню поверхні зведених конструкцій або споруд, покра­щан­ню їх тепло-, гідро- і звукоізоляційних властивостей;

— по переміщенню матеріалів, деталей і конструкцій в межах будівель­ного майданчику і т. п.

Монтажні процеси — це єдність технологічного і трудового процесів:

— по зведенню окремих конструкцій або частин будівель і споруд шляхом складання і з'єднання великих частин деталей із збірного бетону і залізобетону, металу і других матеріалів;

— по встановленню технологічного обладнання і прокладанню трубо­проводів;

— по прокладанню ліній електропередачі, зв'язку і т. п.

Ремонтно-будівельний процес — це єдність технологічного і трудового процесів по ремонту або поновленню будинків і споруд, а також їх окремих частин.

З метою кращого проектування й нормування технологічних процесів їх розчленовують на такі складові елементи.

Елемент — жодна з частин трудового або технологічного процесу, на які він розчленовується: робочі рухи, робочі заходи, робочі операції.

Робочий рух — одноразове безперервне переміщення (поворот, уклін) рук, ніг, пальців і кистей рук, корпусу, голови, очей робітника при виконан­ні трудового процесу.

Робочий захід — комплекс технологічно пов'язаних робочих рухів, об'єднаних однією метою, які виконуються на одному робочому місці в постій­ній послідовності (наприклад, захват гака стропа однією або двома руками при стропуванні деталі, заведення його в монтажні петлі деталі, що стропується; набирання розчину на сокіл при обштукатурюванні поверхні вручну; набирання фарби на валик, віджимання зайвої фарби, прокочування валика по сітці, тощо).

Робоча операція — комплекс технологічно зв'язаних робочих заходів, об'єднаних з метою одержання визначеної кількості первинної продукції, необхідної для здійснення трудового процесу, який виконується над одним предметом праці, на одному робочому місці, постійним складом виконавців і засобами праці (наприклад, очищення місця установки деталі на розчинну постіль, стропування деталі, тимчасове закріплення деталі і т. і.). робоча операція — технічно однорідний й організаційно неподільний елемент будівельного процесу, в результаті якого одержують первинну будівельну продук­цію.

Розрізнюють основні і допоміжні операції.

Основна операція — операція, яка здійснює перетворюючу дію. Одна з основ­них операції, від якої залежить одержання продукту праці, назива­ється головною операцією.

Допоміжна операція — не здійснює перетворюючої дії, але без неї неможливе виконання основної операції.

Сукупність технологічно пов'язаних робочих операцій, які виконуються одним і тим же складом робітників (наприклад, монтаж колон) називається простим робочим процесом.

Сукупність простих процесів, які технологічно й організаційно пов'язані кінцевою продукцією (наприклад, монтаж збірних конструкцій каркасу будинку) називається складним (комплексним) робочим процесом.

Машинний рух — одноразове безперервне переміщення (поворот, підіймання, опускання) машини або якого-небудь її органа при виконанні технологічного процесу (наприклад, поворот стріли крана або екскаватора на заданий кут, опускання або піднімання стріли крана або екскаватора на необхідну глибину (висоту), переміщення крана (екскаватора, бульдо­зера і т. п.) на визначену відстань.

Машинний захід — комплекс технологічно пов'язаних машинних рухів, що виконуються на одному робочому місці і в постійній послідовності (наприклад, піднімання гаком стропа й поворот стріли перед підніманням вантажу і після розстропування згідно вимогам техніки безпеки).

Машинна операція — комплекс технологічно пов'язаних заходів, об'єд­наних з метою отримання визначеної кількості первинної продукції, необхід­ної для здійснення технологічного процесу, які виконуються маши­ною над одним предметом, на одному робочому місці (наприклад, набиран­ня грунту в ківш екскаватора, вивантаження грунту в транспортні засоби, подавання ванта­жу в означені місця, переміщення вантажу на вказану відстань і т. п.).

Залежно від ступеня механізації розрізняють такі робочі процеси: автоматизовані, частково автоматизовані, комплексно механізовані, меха­нізо­вані, частково механізовані та ручні.

Автоматизованими називаються робочі або комплексні процеси, які вико­ну­ються однією або декількома взаємно доповнюючими одна другу ма­ши­­на­ми, що працюють по заздалегідь заданій програмі. Функції робітни­ків в таких процесах складаються з нагляду і контролю за ходом виконання техноло­гіч­ного процесу (наприклад, автоматичне зварювання конструкцій, го­ту­­вання бетонних сумішей в автоматизованих бетонно-розчинних вузлах і т.п.)

Частково автоматизованими називаються робочі або комплексні процеси, окремі елементи яких виконуються при допомозі автоматів, а інші — вручну або за допомогою машин. Функції робітників в таких про­цесах крім виконання ручних елементів процесу полягають також в управлінні напівавтоматами і регулюванні їх роботи (наприклад, зварюван­ня конструкцій із стропуванням їх автоматичними стропами або з автома­тичним розстропуванням конструкцій і деталей тощо).

Механізованими називаються робочі або комплексні процеси, які виконуються однією або декількома машинами, керованими машиніс­тами. Функції робітників в механізованих процесах складаються з управ­ління і регулюван­ня дії машини, нагляду за ходом технологічного процесу, а також виконання допоміжних операцій вручну (наприклад, розробка грунту екскаваторами з відвезенням його самоскидами і плануванням буль­до­зе­рами у відвали, забивання палей, пневматичне вивантаження інертних і в'яжучих із транспортних засобів, гідроізоляція трубопроводів ізолюваль­ними машинами з одночасним їх занурюванням в траншею тощо).

Машинно-ручними називаються робочі або комплексні процеси, окре­мі елементи яких виконуються при допомозі машин або привідних інструментів та механізмів, а решта — вручну. Функції робітників в таких процесах крім виконання ручних елементів процесу полягають також в управлінні машиною, механізмом або інструментом і регулюванні їх дій (наприклад, монтаж збірних конструкцій; опорядження і обштукатурюван­ня поверхонь за допомогою штукатурних станцій, розчинонасосів, затираль­них машинок, фарбування поверхонь за допомогою малярних станцій, привід­них фарбопультів, пістолетів-розпилювачів, шпаклювальних устано­вок тощо).

Ручними називаються робочі або комплексні процеси, які виконуються робітниками з використанням непривідних інструментів і приладів (напри­клад, кладка конструкції з дрібноштучних матеріалів і каміння, пофарбу­ван­ня поверхонь за допомогою ручних фарбопультів, обштукатурення поверхонь із застосуванням сокола, непривідних терок й напівтерок тощо).

За технологічними ознаками будівельні процеси поділяють на заготівель­ні, транспортні, підготовчі (допоміжні) та монтажно — укладальні.

Заготівельні процеси призначені для забезпечення будівництва напів­фабрикатами, деталями та виробами. Ці процеси виконують, як правило, поза будівельним майданчиком на спеціалізованих підприємствах (на заво­дах товарного бетону та розчину, майданчиках попереднього збирання монтаж­них блоків).

Транспортні процеси забезпечують доставлення матеріальних елементів і технічних засобів до місця зведення конструкцій. Для цих процесів використовується транспорт загального призначення та спеціаль­ний технологічний транспорт. Вони поділяються на два види: доставлення матеріалів та виробів на склади будівельного майданчика або до монтажного крана; подавання матеріалів до певного робочого місця. Транспортні процеси другого виду завжди виконують разом з монтажно-укладальними, вони є складовою частиною технологій зведення будинків.

Підготовчі (допоміжні) процеси виконують перед монтажно-укладаль­ними, або одночасно з ними. Вони забезпечують ефективне виконання основних процесів, поліпшення якості продукції або підвищення ступеня безпеки виконання робіт (наприклад, водозниження при влашту­ванні котловану, роботи, пов'язані з встановленням тимчасового риштуван­ня під час монтажу конструкцій).

Монтажно-укладальні процеси здійснюють під час будівництва об'єкта, і основна їхня суть зводиться до переробки, зміни форми або положення предметів праці, в результаті чого з'являється будівельна про­дук­ція у вигляді частин будинків і споруд. Як правило, ідентичні мон­тажно-укладальні процеси мають загальні технологічні особливості, а тому здебільшого не залежать від різновидів об'єктів будівництва.

Монтажно-укладальні процеси можуть бути безперервні і пере­ривчасті. У безперервних процесах виробничі операції виконують одну за одною без перерв. У переривчастих процесах між окремими робочими операціями можуть бути так звані технологічні паузи, які потрібні, напри­клад, для тужавіння бетону, висихання фарби або мокрої штука­тур­ки. Такі паузи ведуть до збільшення терміну будівництва, а тому досить часто в проектні рішення замість мокрої штукатурки включають обштукату­рення збірними декоративними листами, плитами чи погонажем, замість монолітних конструкцій включають збірні.

За значенням у виробництві процеси можуть бути провідними або водійними і суміще­ними.

Провідні (водійні) процеси входять до безперервної технологічної послідов­ності будівництва об'єкта і визначають термін будівництва. Суміщені процеси виконуються у певний час паралельно з провідними процесами. Суміщення процесів при виконані правил техніки безпеки дозволяє змен­шити термін будівництва.

За ступенем трудності робочі процеси поділяються на шість категорій, кожна з них характеризується значенням інтегральної оцінки трудності (важкості) роботи, визначеної по спільній дії на організм людини виробни­чих факторів умов праці. Роботи першої і другої категорій важкості не викликають зміни в функціональному стані організму людини, що відхи­ляються від нормальних. Стійкий рівень працездатності організму може підтримуватися на протязі зміни за допомогою правильної організації режиму праці і відпочинку. Роботи третьої і четвертої категорій трудності викликають зміни в функціональному стані організму людини, що відхи­ляють­ся від норми. На таких роботах, крім правильної організації режиму праці і відпочинку, потрібна компенсація додаткових затрат енергії. Роботи п’ятої і шостої категорії трудності викликають стійкі зміни в функціональ­нім стані організму людини аж до професійного захворювання. На таких роботах недостатньо компенсації додаткових затрат енергії, необхідні компен­са­ційні заходи по наданню додаткових відпусток та скороченню робо­чого часу, а можливо і профілактичне лікування.

Для виконання будівельного процесу слід правильно організувати робоче місце — простір, де перебувають працюючі (один або ланка) з необхідним оснащенням, знаряддями та предметами праці на протязі всього або частки робочого дня. Робоче місце повинно бути просторим, зручним і безпечним. Простір, який виділяється для одного працівника або ланки, називається ділянкою, а для бригади — захваткою. Простір, на якому виконується комплексний процес, називається дільницею.

Сукупність будівельних процесів, в результаті виконання яких з'явля—ється товарна будівельна продукція (у вигляді частин будинків або закінче­них конструкцій), називають будівельними роботами. Окремі види робіт одержали свою назву залежно від виду матеріалу, які переробляються (зем­ля­ні, бетонні, кам'яні), інші — відповідно до конструктивних елемен­тів, які є продукцією цих робіт (покрівельні, ізоляційні).

1.2. Трудові і матеріальні ресурси та технічні засоби

Операції, які входять до складу будь-якого будівельного процесу, роз­поділяються між собою за складністю, якістю та точністю виконання. Саме виконання їх вимагає різного рівня знань та вмінь. Узгодженість, злагодженість та безперервність дії будівельних робітників під час виконан­ня різних робіт є показником їхньої кваліфікації, ступінь якої визначається залежно від знання виконуваної справи, наявності досвіду та вміння відмінно виконувати ту чи іншу робочу операцію.

З метою раціонального використання праці будівельних робітників необ­хідно, щоб кожен із них виконував лише ті роботи, які властиві його професії (спеціальності) та кваліфікації. Тому під час виконання будь-якого процесу, що складається з кількох різнойменних операцій, потрібно мати відповідну кількість виконавців, які об'єднуються в ланки від 2 до 6 чоловік. У буді­вельному виробництві ланкова форма є найбільш прогресив­ною формою організації праці. Кілька ланок об'єднують в бригади. Залежно від спеціалізації ланок бригади можуть бути спеціалізованими (складатися з ланок однієї спеціальності) та комплексними (складатися з ланок різних спеціальностей). Фах будівельника визначається видом роботи, яку він виконує (наприклад, муляр, покрівельник, опоряджувальник). Спеціаль­ність визначається більш вузьким поняттям фаху. Наприклад, покрівель­ники можуть влаштовувати жерстяні покрівлі або м'які, опоряджувальник може мати спеціальності штукатура, маляра, лицювальника, паркетника.

Для виконання будівельних робіт потрібні будівники з різним рівнем підготовки, тобто різної кваліфікації. Кваліфікація визначається рівнем професійної майстерності виконання певного виду роботи.

Рівень кваліфікації визначається кваліфікаційними розрядами. У буді­вель­ному виробництві їх шість. Оцінюються вони тарифними коефіцієн­тами,­ які показують в скільки разів тарифна ставка робітника цього розряду вища ставки робітника першого розряду. Кваліфікаційні розряди присвою­ються згідно з правилами, викладеними в «Тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників, які займаються будівництвом та ремонтно-буді­вельними роботами».

В довіднику поміщені характеристики професій робітників-будівельників і вказані відомості про об'єми потрібних знань і професійних навичок: робітник повинен уміти читати креслення, знати технологію процесу і пра­вила перевірки його якості, правила техніки безпеки, виконувати роботи заданої складності і т. п.

Підготовка кадрів для будівельних організацій ведеться в професій­но­-тех­нічних училищах. Перепідготовка робітників з метою підвищення їх квалі­фікації проводиться в учбових комбінатах будівельних організацій або без­посередньо на робочих місцях. Підвищення розряду відбувається через показ робітником знань та вмінь кваліфікаційній комісії.

Будівництво, що є однією з головних галузей народного господарства краї­ни, не тільки забезпечує створення нових, розширення і реконструкцію діючих основних фондів, а й само пов'язане із споживанням великої кількості мате­ріальних елементів. До них насамперед слід віднести:

— будівельні матеріали, що видобуваються у кар'єрах і виробляються на промислових підприємствах;

— будівельні деталі, вироби і конструкції, що виготовляються на підпри­ємствах будівельної індустрії;

— різноманітні вироби, матеріали, напівфабрикати, елементи устаткувань будівель та інженерних споруд, що постачаються підприємствами різних галузей промисловості;

— технічні засоби для здійснення будівельних процесів — машини, меха­нізми, інструменти, пристрої, устаткування для автоматизації техноло­гічних процесів;

— транспортні засоби, що забезпечують постачання на будівельний майдан­чик матеріалів, виробів, конструкцій, технічних засобів тощо.

Важливою умовою підвищення економічної ефективності будівельного виробництва є економія матеріально-технічних ресурсів, раціональне їх вико­ристання і поліпшення робочих параметрів технічних і транспортних засобів. Економія найважливіших матеріалів (цементу, скла, металу, дерева) і паливно-енергетичних ресурсів може бути забезпечена раціональ­ними проектними рішеннями і правильною організацією виробництва, обережним транс­портуванням і дбайливим зберіганням матеріалів , виробів і конструкцій.

Для створення будівельної продукції необхідно мати технічні засоби , які за використанням поділяють на дві групи.

До першої групи належать основні технічні засоби, які потрібні для виготовлення будівельних конструкцій та обробки їх поверхонь:

будівельні машини — стаціонарні або пересувні, оснащені двигуном і приводом від нього до робочого органу та сам робочий орган ( різноманітні підйомні крани, бетоноукладачі та автобетоновози, екскаватори і т.п. );

будівельні механізми — на відміну від машин не мають свого двигу­на (котки, ручні лебідки, талі тощо);

пристосування — кріплення, естакади, риштування, помости, опалуб­ки, як правило, інвентарні переставні або котючі багаторазового використання;

інструменти — це підручні технічні засоби , які мають невелику вагу та розміри і призначені для збільшення мускульних можливостей при перетворен­ні одного виду механічного руху на інший ( лопати, молотки, сокири, гайкові ключі, рулетки тощо).

До другої групи належать допоміжні засоби, без яких неможливо або­ недоцільно виконувати будівельні роботи:

технологічне оснащення, що забезпечує зручні умови праці, збере­ження матеріалів та безпеку виконання робіт (бункери, балони, відра, контейнери, касети та інше);

енергетичне оснащення, яке необхідне для роботи будівельних ма­шин та механізмів, інструменту, технологічних потреб (парові котли, трансформа­тори тощо);

експлуатаційне оснащення, яке має забезпечувати умови для нор­мальної експлуатації будівельних машин, механізмів, інструмента та інших пристроїв (заряджувальні апарати, сигнальні пристрої, обмежувачі руху).

Одним із основних завдань технології будівельного процесу є визначення скла­ду та оптимальних параметрів будівельних машин, механізмів та інших технічних засобів .