Загальні положення. Мета й зв’язки з іншими дисциплінами.
ТЕХНОЛОГІЯ ЗВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
Нові економічні умови й форми господарсько-економічних відношень в Україні обумовили перехід капітального будівництва на новий якісний етап, що вимагає нової інвестиційної, економічної та технічної стратегії капітального будівництва з метою підвищення його ефективності.
Реформований будівельний комплекс України й система капітального будівництва можуть ефективно функціонувати при рішенні як організаційно-керівних економічних і матеріально-технічних проблем, так і проблем в галузі підвищення технологічного рівня будівельного виробництва.
Будівельний комплекс України являє собою одну з важливіших галузей народного господарства, в якій створюються основні фонди виробничого й невиробничого призначення, промислових підприємств, житлових, соціальних і культурно-побутових об’єктів.
Будівельний комплекс України включає (рис. 1.1):
- будівельні організації державного сектора;
- промислові підприємства будіндустрії державного сектора;
- будівельні організації недержавного сектора;
- промислові підприємства недержавного сектора;
- державний Комітет України по будівництву і житловій політиці;
- проектні і технологічні організації різних форм власності.
Питання інвестиційної політики в Україні регулює Кабінет Міністрів через свій відділ будівництва і Мінекономіки України.
В областях України ці питання регулюють облдержадміністрації.
Регулювання питань щодо створення нормативно-наукової бази будівельного комплексу України здійснює Державний комітет по будівництву і житловій політиці (Держбуд України).
Держбуд України має в своєму веденні національні і регіональні науково-дослідні, дослідно-конструкторські, пошукові і проектні інститути, які розробляють нормативно-інструктивну і науково-технічну документацію, обов’язкову для використання у всіх організаціях будівельного комплексу України, незалежно від підпорядкованості і форми власності.
Мінекономіки України виконує функції інвестора й замовника будівництва переважно для державного сектора будівельного комплексу.
В державний сектор будівельного комплексу України входять: корпорації “Укрбуд”; “Укрмонтажспецбуд”; “Украгробуд”; “Укртрансбуд”; “Укрметротунельбуд” і інші.
Корпорації будівельного комплексу мають в своєму складі:
- управління будівельними об’єднаннями;
- управління промисловими підприємствами.
В областях цим корпораціям підпорядковані по адміністративно-господарчій діяльності “Територіальні будівельні об’єднання “ (ТБО), будівельно-монтажні трести і територіальні будівельно-промислові фірми (БПФ).
ТБО, БПФ і будівельно-монтажні трести в своєму складі мають:
- будівельні організації - трести, будівельні управління (БУ) і будівельно-монтажні управління (БМУ);
- промислові підприємства чи їх об’єднання.
Рис.1.1
Крім промислових підприємств, що входять до складу ТБО і БПФ, в будівельному комплексі функціонують об’єднання промислових підприємств та окремих підприємств, підпорядкованих управлінням промпідприємств корпорацій, наприклад, в корпораціях “Укрбуд”, “Укрмонтажспецбуд”, “Укртрансбуд”.
Таким чином, в державному секторі має місце трьохступінчаста схема керування промисловим виробництвом і будівництвом, що негативно впливає на ефективність виробництва будівельної промислової продукції, призводить до її подорожчання, з’явленню “довгобудів” й порушенням платіжної дисципліни.
Перехід до ринкових відносин в економіці обумовив створення таких будівельних організацій і промпідприємств, де частково чи повністю усунені недоліки централізованої системи управління будівельним комплексом.
Зараз у відповідності до закону України “Про підприємства в Україні” створені і створюються будівельні організації і промислові підприємства недержавного сектора з різними формами власності будівельні організації:
- колективні будівельні підприємства;
- акціонерні товариства;
- будівельні фірми зі змішаною формою власності;
- приватні підприємства і малі приватні підприємства по будівництву і ремонту будівель і споруд (ПП і МПП)
промислові підприємства:
- колективні підприємства;
- акціонерні товариства;
- приватні і малі приватні підприємства;
- акціонерні товариства проектних, наукових і дослідно-конструкторських та технологічних організацій.
Будівельні організації і промислові підприємства недержавного сектора створюються за рішенням фундатора (як правило, трудових колективів, об’єднань осіб або окремих осіб), регіструються в районних або міських виконкомах (держадміністраціях), набувають статус юридичної особи і здійснюють господарсько-фінансову діяльність самостійно на повному госпрозрахунку.
В таких організаціях і підприємствах відсутні вищі органи, централізовані плани, адміністративно-організаційні втручання вищих органів в господарсько-фінансову діяльність, а техніко-економічні показники їх роботи, як правило, кращі за аналогічні показники підприємств державного сектора економіки.
Обласні й районні держадміністрації, міськрайвиконкоми не втручаються в конкретну діяльність таких підприємств, а надають їм допомогу в інвестиціях, виділяють земельні ділянки й приміщення для їх нормального функціонування.
Будівельні організації й промислові підприємства недержавного сектора регулюють виробничо-господарські і фінансові питання контрактними (договірними) відносинами шляхом заключення “Контрактів підряду”, “Контрактів субпідряду”, “Контрактів на постачання продукції” та інших документів, що регламентують зобов’язання і взаємовідносини сторін, що домовляються.
Держбуд України розробляє Державні будівельні норми України, затверджує та надає чинності Держстандартам України у справах будівництва, регламентує вимоги у справах будівництва, взаємовідносини будівельних підприємств та установ з замовниками і з органами самоврядування на місцях.
Державні будівельні норми України, які прийняті і затверджені Держбудом України, повинні обов’язково застосовуватися в усіх підприємствах та установах, які здійснюють будівництво, незалежно від форм власності і відомчої приналежності.
Метою дисципліни “Технологія зведення будівель та споруд” (ТЗБС) є формування у майбутніх фахівців-будівельників професійних знань та умінь в галузі будівельного виробництва, насамперед з питань зведення будівель та споруд, зведення окремих їх частин - підземної і надземної, секцій, прогонів, поверхів, ярусів тощо, виконання окремих технiчно складних будівельних, монтажних і спеціальних робіт, а також робіт підготовчого періоду.
Вивчення дисципліни “Технологія зведення будівель та споруд” базується на знаннях, одержаних в попередніх дисциплінах, таких як:
- будівельне матеріалознавство;
- архітектура;
- планування міст;
- конструкції будівель та споруд;
- геодезичне забезпечення будівництва;
- будівельна техніка;
- технологія будівельних процесів;
- охорона праці в будівництві;
- економіка будівництва, та деяких інших циклів загально-інженерних дисциплін.
В дисципліні ТЗБС вивчаються основи і регламенти практичної реалізації виконання окремих видів будівельних, монтажних і спеціальних будівельних процесів (робіт) з метою отримання продукції у вигляді носійних, огороджувальних та інших конструктивних елементів будівель та споруд.
Теоретичні, розрахункові й практичні положення дисципліни вивчаються в процесі роботи над лекційним курсом, під час виконання розрахунково-практичних робіт, в курсовому проектуванні й самостійній роботі з учбовою, нормативною й технічною літературою.
Внаслідок вивчання дисципліни ТЗБС спеціаліст має:- знати індустріальні методи зведення будівель та споруд; основи потокового виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт; основи календарного планування при виконанні будівельно-монтажних робіт; методику проектування будівельного генерального плану на стадії виконання окремого виду будівельно-монтажних робіт; особливості технології інженерної підготовки будівельного майданчика; методику технологічного проектування окремих видів будівельно-монтажних робіт; зміст і структуру проекту виконання будівельно-монтажних робіт (ПВР); регламенти технології зведення будівель і споруд.;
- вміти запроектувати спеціалізований потік; розробити календарний план на окремий вид будівельно-монтажних робіт; розробити будівельний генеральний план на різних стадіях зведення будівлі чи споруди; формувати структуру будівельних робіт; здійснювати варіантне проектування методів зведення будівель та споруд (у тому числі й з використанням ЕОМ); розробляти проекти виробництва будівельно-монтажних робіт; розробляти регламенти технології різних по будівельно-конструктивним характеристиках будівель і споруд.
Дисципліна ТЗБС є базою для вивчення дисципліни “Організація й керівництво будівництвом”, “Основи автоматизації проектування в будівництві, спеціальних курсів цільової підготовки.
1.2. Державні будівельні норми України в галузі технології та організації будівельного виробництва.
Держбудом України в 1993 році розроблені, затверджені й введені в дію Державні будівельні норми (ДБН) України щодо системи стандартизації й нормування в будівництві - ДБН А.1.1-1-93 “Основні положення”, які встановлюють основні положення системи стандартизації й нормування в будівництві, класифікацію нормативних документів (НД) України в галузі будівництва, види НД й головні вимоги до їх складу.
ДБН А.1.1-1-93 встановлюють, що в якості нормативних документів України в галузі будівництва використовуються документи колишніх СРСР та УРСР до їх заміни або відміни, а також міжнародні, регіональні і національні стандарти, норми й правила інших держав, які включені в “Перелік нормативних документів в галузі будівництва, які діють на території України”.
З метою регламентування питань стандартизації й нормування в будівельному комплексі Держбуд України ввів в дію в 1995 році прийнятий Міждержавною науково-технічною комісією по стандартизації і технічному нормуванню в будівництві (МНТКБ) Держстандарт України - ДСТУ БА.2.4-5-95 (ГОСТ 21.001-93) “Загальні положення”.
ДСТУ БА.2.4-5-95 встановлюють загальні положення щодо призначення Системи проектної документації для будівництва (СПДБ), склад класифікаційних груп та правила позначення стандартів СПДБ, розповсюджених на всі види проектної документації для будівництва, в тому числi документацiю. по проектуванню технології і
До 1998 р. Мінбудархітектури України, Держкомцивільбуд України.
організації будівельного виробництва.
Для регламентування вимог і правил в галузі технології і організації будівельного виробництва Держбуд України розробив, затвердив і ввів у дію в 1996 р. ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва”, в яких встановлені загальні вимоги щодо технології і організації будівельного виробництва при будівництві нових, а також розширенні, реконструкції і технічному переобладнанні об’єктів (підприємств, будов, споруд та їх комплексів) будь-якого призначення. Встановлено, що вимоги цих норм мають виконуватися всіма учасниками будівництва, незалежно від форм власності та відомчої приналежності.
Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 1107;