Сегментаційний підхід до первинного і вторинного ринків праці
| Критерії сегментації ринку праці | Первинний ринок | Вторинний ринок |
| Спосіб охоплення робочої сили процесом праці | Довготривалі трудові контракти, нормований або ненормований робочий час, надійна підтримка з боку профспілок у питанні найму на роботу. Стабільний характер зайнятості | Короткострокові трудові контракти, або тимчасові договори чи угоди, неповний робочий час, сезонна, тимчасова робота, мала або ніяка підтримка з боку профспілок у питанні найму на роботу. Переривчастий характер зайнятості |
| Спосіб координації праці | Висока частка функцій саморегулювання, само-управління, переважання творчих елементів, висока відповідальність за кінцеві результати роботи. Зайня-тість на основних ділянках роботи. Низький ступінь нормування робочого часу та праці. Участь в управлінні виробництвом на підприємстві | Виконання виконавчих, допоміжних функцій. Брак елементів саморегулювання. Високий зовнішній контроль. Низька відповідальність за кінцеві результати. Високий ступінь нормування робочого часу і праці. Неможлива участь в управлінні процесом виробництва |
| Спосіб оцінювання праці | Високий рівень оплати праці. Залежність заробіт-ної плати від посади, рівня кваліфікації, міри відпо-відальності. Орієнтація на індивідуальний характер оплати праці залежно від виконання. Поєднання заробітної плати з іншими формами доходів: дивіден-дами, участю у прибутках | Низький рівень оплати праці. Залежність заробітної плати від виробітку, норми, дисципліни. Орієнтація на колективні форми оплати праці. Обмеження заробітної плати платнею за виконану роботу. Слабка диференціація заробітної плати від особистості виконання |
Первинний ринок праці — це ринок якісних робочих місць, що характеризуються стабільною зайнятістю, високою зарплатою, можливостями професійного росту, високим рівнем кваліфікації, профспілковою підтримкою
Вторинний ринок праці — характеризується високою плинністю кадрів, низькою зарплатою, відсутністю кар'єрного росту, використанням застарілих технологій, відсутністю профспілок.
Інший прояв сегментації ринку праці - його поділ на внутрішній та зовнішній. Поняття „внутрішній” та „зовнішній” фіксують стан ринку праці стосовно конкретного підприємства (табл. 5.2). Основний кадровий склад персоналу підприємства (ядро) утворюють його внутрішній ринок. Працівники, які можуть бути залучені до роботи на підприємстві зі сторони, утворюють зовнішній ринок.
Третя поширена модель сегментації ринків праці - дуалістична модель, або поділ ринків праці на формальну і неформальну (неофіційну, нерегламентовану) частини.
Виокремлення трьох великих сегментаційних моделей ринку праці передбачає, що в межах кожного сегмента співіснують підсегменти, які, крім спільних ознак, мають суттєві відмінності. Проблема сегментації ринку праці не вичерпується виявленням його великих підрозділів. У сфері ринку праці є чіткіше окреслені сегменти, визначення яких дає можливість надати регулюючим заходам конкретної спрямованості.
Ринок працi також поділяють на жорсткий або гнучкий залежно вiд того, якi вiдносини склались мiж найманими працiвниками та роботодавцями i якими силами регулюються цi вiдносини.
Виокремлюють три аспекти ринку працi, вiдносно яких можуть бути використанi поняття жорсткостi та гнучкостi:
- витрати на робочу силу на макро- та мiкрорiвнях;
- форми зайнятостi та режими робочого часу;
- професiйна та географiчна мобiльнiсть робочої сили.
Бiльшою гнучкiстю вiдзначається конкурентний (вiльний) ринок працi, жорсткiшим є ринок, на якому досить великим впливом користуються профспiлки i який регулюється державою.
Жорсткий ринок праці формується під дією таких факторів:
- структурою податкiв і соцiальних виплат, якi стримували пропозицiю робочої сили на ринку працi та не стимулювали винахiдливостi, взяття на себе ризику;
Таблиця 5.2
Дата добавления: 2015-04-05; просмотров: 752;