Алохроматичне забарвлення
Алохроматичне (чуже, привнесене) забарвлення зумовлене вростками у мінералі-господарі пігменту – дрібних мінеральних включень. Саме тому, один і той же мінерал, часто за своєю природою безбарвний, може забарвлюватися в різні кольори в залежності від асоціації, в якій він росте. Пігментні мінеральні включення утворюються в результаті розпаду твердих розчинів, сингенного росту двох мінералів, захоплення пігментних частинок із середовища в процесі росту, пізніх змін складу мінералу, що зумовлюють кристалізацію в його об’ємі іншого мінералу.
Із таким типом забарвлення людина найчастіше зустрічається в побуті. Більшість фарб, що використовуються в мистецтві чи оздобленні приміщень виготовляються шляхом змішування дисперсного пігменту із прозорою рідиною.
Природні пігменти
сині – азурит, вівіаніт
зелено-сині – діоптаз
зелені – малахіт, глауконіт, селадоніт, хлорит, волконскаіт, анабергіт, Ni-смектити
червоний – гематит, самородна мідь, кіновар, реальгар
оранжевий - лепідокрокіт
коричневий – ґетит, органіка
жовтий – ярозит, аурипігмент
чорний – органіка, пірит, графіт
Для прикладу, індивіди кварцу із відсутнім власним забарвленням набувають різноманітне алохроматичне забарвлення:
· червоне різного відтінку, та цегляно-червоне, зумовлене тонкодисперсними вростаннями гематиту Fe2O3 і лепідокрокіту FeO(OH);
· буре та іржаво-буре – тонкими включеннями ґетиту FeO(OH);
· рожеве – субмікроскопічними включеннями рутилу TiO2;
· голубе – голчастими включеннями турмаліну.
· матовим, молочно-білим стає кварц, якщо містить велику кількість газово-рідинних включень.
Пігменти
Рожеве до червоного забарвлення мікрокліну та альбіту зумовлене окисненням ізоморфної домішки Fe2+ і утворенням дисперсної вкрапленості гематиту, рівномірно розсіяної в тілі індивідів.
Буре забарвлення у сидеритів та залізомістячих кальцитів, котрі не мають власного забарвлення, зумовлене також окисленням заліза і формуванням дисперсної вкрапленості ґетиту
Найчастіше, алохроматичне забарвлення проявляється в мінеральних агрегатах. В ювелірній справі часто використовують халцедон (волокниста відміна кварцу), різноманітне забарвлення якого зумовлена знаходженням в міжзерновому просторі кварцового агрегату включень мінералу-пігменту:
· червонуватий, жовтувато-червонуватий, коричнево-червоний сердолік (карнеол) із включеннями гематиту, ґетиту, лепідокрокіту;
· зелений із червоними плямами геліотроп
· густо-зелений до яблучно-зеленого – празем із включеннями хлориту і актиноліту
· яскраво-зелена плазма із включеннями нікель–містячих силікатів: гарнієриту та інших.
· голубувато-зелений до зелено-голубого яскравий напівпрозорий хризопраз із включеннями нікельмістячого монтморилоніту.
Часто, внаслідок реакційних взаємодій мінералу із середовищем формується поверхневе забарвлення мінеральних індивідів – виквіти, плівки (зеленого малахіту, синього азуриту та яскраво-синього (індіго) ковеліну на борніті та халькопіриті; яскраво-рожевого еритрину на кобальтових арсенідах та сульфоарсенідах; яблучно-зеленого анабергіту на арсенідах нікелю; чорних оксидів марганцю на родохрозиті та родоніті.
Оптичні спектри поглинання мінералів із алохроматичним забарвленням ідентичні спектрам мінералу-пігменту.
Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 1310;