Оператор умовного переходу

– оператор для задання в програмі напряму її виконання по різних гілках в залежності від виконання певної умови. Дія цього оператора складається з двох частин. Спочатку перевіряється логічний вираз (умова) праворуч від нього. Якщо він істинний , то виконується вираз записаний ліворуч від оператора if. Якщо хибний – нічого не відбудеться, а виконання програми передається до наступного рядка. Але найчастіше в цьому рядку виконують оператор otherwise.

8.3.4. Otherwise – оператор альтернативного вибору

Зазвичай застосовується з оператором if (див. рис. 8.3.).

Умов для кожного оператора можна задати декілька. Це можна зробити різним чином. Розташуємо курсор у відповідний маркер оператора, далі задіємо команду Add Line. У блоці, який з’явиться, потрібно вказати умови. При такому заданні умов оператор буде виконаний, якщо логічний вираз, який визначає хоча б одну з сукупності умов, приймає істинне значення. Маємо аналогію до використання логічної операції додавання “ (Or – або).

Рис. 8.3. Приклад застосування операторів if та otherwise

В тому випадку, якщо оператор повинен бути задіяний при істинності всього комплекса умов, треба використати логічне множення “ “ (and - i) з панелі Boolean (Булеві). Логічний вираз, який задає кожну з умов, при цьому треба обмежувати круглими дужками. В інших ситуаціях можна також використовувати операції логічного заперечення (“ ”) і нерівнозначності (“ ”).

8.3.5. Оператор циклу з параметром (лічильний цикл)

– оператор створення циклу з лічильником. В цьому циклі створюється змінна- лічильник, яка може приймати значення із заданого діапазону або значення всіх елементів вказаного масиву. Приклади застосування цього оператора наведені на рис. 8.4., де показані програми для знаходження суми перших п’яти натуральних чисел.

Рис. 8.4. Структура і застосування оператора циклу з параметром.

Приклад: Підготувати програмний блок для знаходження 5!

Рис. 8.5. Обчислення факторіалу заданого числа з використанням оператора for для накопичення добутку

Приклад: Вивести таблицю значень функції:

Рис. 8.6. Побудова таблиці значень функції.

Приклад: Підготувати програму для розв’язування такої задачі: задано одновимірний масив А дійсних чисел (0.1;-27.3;35.7;-71.4;0;12;-5;-7.3;0.5;14). Вивести значення елементів з непарними номерами.

Рис. 8.7. Програма обробки одновимірного масиву.