КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИРОДНИХ ВОД

Існуюча класифікація природних вод охоплює різноманіття домішок|нечистот|, що містяться|утримуються| в них, як в якісному, так і в кількісному відношенні|ставленні|.

За солевмістом природні води розділяються на прісні (< 1 г/кг), солонуваті (1 – 25 г/кг) і солоні (> 25 г/кг).

У свою чергу|в свою чергу| прісні води можна підрозділити на маломінералізовані| (< 0,2 г/кг), середньої мінералізації (0,2 – 0,5 г/кг) і підвищеної мінералізації (0,5 – 1,0 г/кг).

За значенням загальної жорсткості, мг-екв/кг, природні води класифікуються таким чином: Ж_о < 1,5 – води з малою жорсткістю; Ж_о = 1,5 ÷ 3 – води з середньою жорсткістю; Ж_о = 3 ÷ 6 – води з підвищеною жорсткістю; Ж_о = 6 ÷ 12 – води з високою жорсткістю і Ж_о > 12 – води з дуже високою жорсткістю.

У СРСР північні річки|ріки| характеризуються малою жорсткістю, і навпаки, річки|ріки| південних областей відрізняються високою жорсткістю (особливо в районах Донбасу, Казахстану і Приазов'я).

В основу класифікації води може бути положений і вміст відповідних аніонів. Всі природні води підрозділяються за характером переважаючого у воді аніона на три класи: гідрокарбонатні (у яких переважає аніон НСО₃^–), сульфатні (переважає SO₄^2–) і хлоридні (переважає Cl^–). У свою чергу кожний клас підрозділяється за переважаючим катіоном на групи: кальцієву, магнієву, натрієву. Понад 80% всіх річок СРСР володіє водами гідрокарбонатного класу.

За ступенем забрудненості органічними речовинами природні води можна розділити на чотири групи, що характеризуються певною окислюваністю, мгО₂/кг: менше 5 – мала, 5 ÷ 10 – середня, 10 ÷ 20 – підвищена і понад 20 – сильна. Особливо багаті органічними речовинами води болотяного типу, і навпаки, підземні води вельми бідні органічними речовинами. Окислюваність поверхневих вод істотно змінюється залежно від пори року. Максимальний вміст органічних домішок спостерігається в природних водах в паводкові періоди.