Термінологічний словник

Викона́вчий о́рган місце́вого самоврядува́ння — створюваний представницьким органом місцевого самоврядування орган, що є підконтрольним і підзвітним відповідній раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідному органу виконавчої влади. (Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад в Україні є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи).

Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати усіх типів і форм власності для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – навчально-виховні або виховні заклади, що забезпечують дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації та підготовки, готують дітей до самостійного життя.

Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації - спеціальні навчально-виховні заклади для дітей, які потребують особливих умов виховання, та підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування - медичні, навчальні, виховні заклади, заклади та установи органів праці та соціального захисту населення, в яких проживають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

Кримінальна міліція у справах дітейє самостійним підрозділом і входить до структури кримінальної міліції, здійснює заходи щодо профілактики і припинення правопорушень, а також соціального захисту осіб, які не досягли 18-річного віку.

Орган виконавчої влади - самостійний вид органів державної влади, які згідно з конституційним принципом поділу державної влади мають своїм головним призначенням забезпечення функціонування однієї гілки державної влади - виконавчої. (Вищим органом в системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи. До системи місцевих органів виконавчої влади входять місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою).

Опіка (піклування) - особлива форма державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів

Представни́цький о́рган місце́вого самоврядува́ння — виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Приймальники-розподільники для дітей- спеціальні установи органів внутрішніх справ, призначені для тимчасового тримання дітей віком від 11 років.

Притулки для дітей служб у справах дітей відповідної місцевої державної адміністрації – це заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування у ньому неповнолітніх віком від 3 до 18 років.

Профілактика правопорушень серед дітей - це діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ для дітей, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання.

Психологічна служба у структурі освіти – складова державної системи охорони фізичного та психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

Психолого-медико-педагогічні консультації (ПМПК) – державні діагностико-корекційні структури, що функціонують в системі освіти і науки України та Академії педагогічних наук України. Їх структуру становлять: 1) центральна ПМПК; 2) республіканська (Автономна республіка Крим); 3) обласні, Київська та Севастопольська міські ПМПК; 4) районні (міські) ПМПК. Крім того, у кожній загальноосвітній спеціальній школі (школі-інтернаті) створені шкільні психолого-медико-педагогічні комісії.

Соціальний захист дітей - це комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру, здійснення яких покладається на конкретних суб'єктів, щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки.

Соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка) - заклади соціального захисту для проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, безпритульних дітей віком від 3 до 18 років, дітей, розлучених із сім'єю, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової, інших видів допомоги та подальшого їх влаштування.

Спеціальні виховні установи Державної кримінально-виконавчої служби України - це установи, в яких відбувають покарання неповнолітні віком від 14 років, засуджені до позбавлення волі.

Суб'єктами профілактики правопорушень (злочинів) є органи, установи, організації, підприємства, а також посадові особи (службовці) й окремі громадяни, на яких законом покладено завдання та функції з виявлення, усунення, послаблення, нейтралізації причин та умов, що сприяють існуванню та по ширенню правопорушень в цілому, їх окремих видів і конкретних злочинів, а також утриманню від переходу на злочинний шлях і забезпечення ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочинів (рецидиву).

Центр медико-соціальної реабілітації дітей – це лікувально-реабілітаційний заклад для неповнолітніх, які вживають алкоголь, наркотичні засоби і психотропні речовини, а також для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації.

Центр соціально-психологічної реабілітації дітей – заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися в складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді – спеціальні заклади, уповноважені державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом здійснення соціальної роботи з різними категоріями сімей, дітей та молоді.

Література:

1. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95-ВР. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр

2. Закон України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» від 21.06.2001 № 2558-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2558-14

3. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію діяльності спеціальних навчальних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання» від 13.10.1993 № 859 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/859-93-п

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення кримінальної міліції у справах дітей» від 08.07.1995 № 502 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/502-95-п

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр медико-соціальної реабілітації дітей» від 06.09.1996 № 1072 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1072-96-п

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Типове положення про притулок для дітей служби у справах дітей» від 09.06.1997 № 565 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/565-97-п

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 28.01.2004 № 87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/87-2004-п

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко)» від 27.12.2005 № 1291 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1291-2005-п

10. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / За заг. Ред. Проф. І. Д. Звєрєвої. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 336 с.