Термінологічний словник. Кримінальна субкультура — це сукупність цінностей, норм, традицій, які підміняють офіційні, загальновизнані регулятори поведінки і визначають

Кримінальна субкультура — це сукупність цінностей, норм, традицій, які підміняють офіційні, загальновизнані регулятори поведінки і визначають, регламентують функціонування середовища неповнолітніх та окремих його представників.

Криміногенне середовище – це сукупність окремих осіб і неформальних груп, які дотримуються, розповсюджують чи симпатизують перед кримінальним і кримінальним нормам, традиціям, цінностям, способові життя.

Неформальні групи -це вільно утворені малі соціальні групи людей, які вступають в постійну взаємодію для досягнення особистих цілей.

Неформальні обєднання – несанкціоновані владою, такі, що виникають автономно і спонтанно, молодіжні групи, об’єднані спільними ідеями та інтересами, відмінними від загальноприйнятих, традиційних уявлень про престижне і корисне.

Правова соціалізація —це процес включення індивіда в систему правовідносин даного суспільства на основі засвоєння всієї правової культури даного суспільства. Вона виступає як складова єдиного процесу соціалізації.

Протиправна поведінка (правопорушення) — суспільно небезпечна, свідомо-вольова, винна поведінка суб’єктів права, яка виражається в діянні чи бездіяльності, суперечить нормам права, тягне за собою правові наслідки у формі юридичної відповідальності і відновлення порушених суб’єктивних прав. Ознаки правопорушення: суспільна небезпека, винуватість, протиправність, покарання. За критерієм ступеня суспільної небезпеки поділяється на злочини та проступки.

Спрямованість особи – сукупність стійких мотивів, які визначають діяльність особи, а також її інтересів, переконань, ідеалів.

Література:

1. Кримінологія: Навч. посіб./ [О. Джужа, В. Василевич, Ю. Іванов та ін.]; за заг. ред О. М. Джужи. – К. : Прецедент, 2006. – 198 с.

2. Медвєдєв В. С. Кримінальна психологія: Підручник. – К.: Атака, 2004. – 368 с.

3. Профілактика злочинів: Підручник / [О. Джужа, В. Василевич, О. Гіда та ін.]; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. О. М. Джужи. – К. : Атака, 2011. – 720 с.

4. Социология молодежи: Учебник / Под ред. д-ра социол. наук, проф., чл.-корр. РАН В. Н. Кузнецова. – М.: Гардарики, 2005. – 335 с.

5. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. – К.: Критика, 2003. – 336 с.