Логічні правила та критерії природності класифікацій

Класифікація геосистем полягає в їх упорядкуванні в супідрядну (здебільшого ієрархічну) систему таксонів, кожний з яких виділяється як група геосистем, однакових за певним критерієм (основою ділення). Класифікація може бути виконана дедуктивно (поділ усієї множини геосистем на менші за об’ємом таксони) та індуктивно (об’єднання індивідуальних геосистем у більші таксони). На практиці часто обидва ці способи комбінують.

Результат класифікації залежить від логічних правил, за якими геосистеми упорядковуються в групи (таксони). Традиційні класифікації грунтуються на трьох правилах логіки (правилах поділу понять): об’єм членів класифікації має бути рівним об’єму поняття, що класифікується; один член класифікації може належати тільки до одного таксону певного рівня (тобто жодну з геосистем не можна віднести одночасно до двох різних груп); кожний таксон виділяється за однією основою ділення (за одним критерієм). До цих обов’язкових правил як бажане додається четверте – в класифікації не слід пропускати логічних ступенів.

С.В.Мейер та Ю.А.Шрейдер (1976) називають три умови, яким повинна відповідати природна класифікація: об’єктивність (критерії виділення таксонів слід сформулювати так, щоб, дотримуючись їх, будь-який дослідник одержав один і той самий результат); надійність (можливість визначення класифікаційної належності геосистеми за відсутності деякої частини ознак, які її характеризують); прогностична сила (можливість за класифікаційною схемою передбачити геосистеми, які можуть бути в певному регіоні).