Ландшафтна сукцесія

Концепція ландшафтної сукцесії виходить з того, що для певних умов зовнішнього середовища існує такий варіант структури геосистеми, при якому вона максимальна позбавлена впливу лімітуючи факторів. Така геосистема називається клімаксовою для даних умов. Інші геосистеми відрізняються від неї за фактором, що зумовив їх відхилення від клімаксового стану, та за ступенем цього відхилення. Такі геосистеми та їх стани називаються серійними.

При послабленні або припиненні дії на геосистему її лімітую чого фактора відбувається спрямована зміна геосистем одна одною (або одного стану іншим) у бік меншої залежності від цього фактора аж до клімаксової геосистеми (прогресивна, або автогенна сукцесія). При посиленні дії лімітую чого фактора відбувається послідовна зміна геосистем у зворотному напрямку – від клімаксової через серію геосистем з усе більш трансформованими лімітуючим фактором структурами аж до геосистеми, структура якої спрощена фактором максимально можливо (регресивна, або алогенна сукцесія). І геосистеми та їх стани з максимально трансформованими фактором структурами називаються ініціальними. Ними, наприклад, є геосистеми оголених піщаних субстратів, поверхонь відслонень гірських порід, арен мінеральних вицвітів солей, перезволожені субстрати тощо. Від цих геосистем беруть початок відповідні сукцесій ні ряди, вздовж яких геосистеми закономірно змінюють одна у напрямі клімаксу. Зміни вздовж одного сукцесійного ряду зумовлені дією лише одного певного фактора або сукупною дією деякого їх фіксованого набору. Відповідно лімітуючим факторам та їх характерним сталим поєднанням виділяються різні сукцесійні ряди.

Псамоморфні ряди беруть початок з геосистем оголеного сухого субстрату. Делювіальні ряди починаються з суглинкових, глинистих, супіщаних субстратів, що залишаються після змиву грунту, утворюються при пролювіально-делювіальній акумуляції матеріалу тощо. Гігроморфні ряди беруть початок від перезволожених субстратів із прісними або слабко мінералізованими водами. Залежно від генезису ініціальних геосистем виділяються різні гігроморфні серії ряду: алювіальна (в заплавах), літоральна (узбережжя морів, лиманів), плакорна (верхові болота), мочариста (на схилах в місцях вклинювання ґрунтових вод – мочарах). Ксеноморфні ряди – вздовж них геосистеми сухих місцеположень змінюються більш зволоженими. Ці ряди часто починаються від схилів південної експозиції з ксерофітизованими рослинними угрупованнями. Галоморфні ряди – ініціальними для них є геосистеми без грунтово-рослинного покриву, в яких на поверхню виходять відклади солей. Залежно від хімізму цих відкладів можна виділяти різні галоморфні ряди – хлоридно-натрієві, сульфатні, карбонатні тощо.

Для кожного з цих рядів лімітуючим є один певний фактор: бідність на поживні елементи для літо -, псамо- та делювіального рядів, надлишок води – для гігроморфного, її нестача – для ксеноморфного, надлишок солей для

галоморфного рядів. Геосистеми, у яких лімітуючими є кілька факторів, змінюються вздовж комплексних сукцесійних рядів. Таким, наприклад, є галогідроморфний ряд, ініціальними позиціями якого є геосистеми з близьким рівнем залягання мінералізованих ґрунтових вод, солі з яких концентруються на поверхні. Сукцесія спрямована на позбавлення геосистемою як її надмірної засоленості, так і зволоженості.

Усі ці ряди є основними, вздовж яких геосистеми при прогресивній сукцесії прямують до клімаксової (див.рис.39). Від них можуть відгалужуватися вкорочені другорядні ряди. Вони формуються в тому разі, якщо на фоні дії основного лімітую чого фактора підпорядковану роль починає відігравати деякий інший. Для геосистем України такими факторами часто є солонцюватість грунту, його карбонатність, низька кислотність. Відповідно виділяються ряди, які можна назвати алкаломорфними, карбоморфними, ацидоморфними.

Дослідження ландшафтної сукцесії важливе як у теоретичному, так і в суто практичному відношеннях. Ю.Одум (1986) вказує, що лісоводи США, користуючись моделями сукцесій, штучно затримують її на бажаних стадіях (власне, на стадії з домінуванням сосни, яка становить більшу промислову цінність, ніж широколистяні породи, що її змінюють). На Україні співробітники Донецького ботанічного саду та Дніпропетровського університету розробили методи рекультивації земель, що ґрунтуються на штучному прискоренні сукцесій шляхом підсівання в ініціальні геосистеми рослин, які в природних умовах з’являються на заключних сукцесій них стадіях.