Загальні закономірності еволюції геосистем

Загальними закономірностями ландшафтної еволюції є її універсальні риси, властиві всім еволюційним змінам геосистем будь-яких типів та рангів. У біології, яка має багаті традиції еволюційного аналізу, встановлено 25 загальних рис еволюції біосистем різного рівня організації (М.Г.Агєєв, 1985). Еволюційні зміни геосистем ще докладно не досліджені і поки що можна визначити п’ять її загальних закономірностей.

Прогресивність – еволюційні зміни спрямовані на формування нових геосистем, а не на повторення тих, що вже були, і збереження існуючих.

Незворотність – геосистеми, що існували раніше, в ході еволюції повторитися не можуть. Якщо такі повторення мають місце, то це свідчить про сукцесій ний, але не еволюційний характер змін.

Поступовість – зміни геосистем еволюційного характеру; вони не раптові, стрибкоподібні, а здійснюються через ряд ступенів (етапів). Таким чином, під поступовістю еволюції розуміється також і її етапність – властивість історії розчленовуватись на окремі самостійні відрізки часу.

Довготривалість – при еволюції формування нових геосистем займає значний проміжок часу. За М.Ф.Векличем (1990), він, як мінімум, становить 500-600 років, а згідно з пануючим у ландшафтознавстві та екології уявленням (В.Б.Сочава, 1978; В.О.Ніколаєв, 1979; Р.Уіттекер, 1980; Е.Піанка, 1981), для геосистем хоричного та регіонального рівнів здебільшого займає час у декілька тисяч років. Раптова кардинальна перебудова структури геосистеми внаслідок стихійних процесів (зсуви, виверження вулканів тощо) до еволюції геосистем не відносіться, а розглядається як катастрофічна.

Спадкоємність – кожний новий етап еволюції геосистеми нерозривно пов’язаний з попереднім. При еволюційних змінах новоутворена геосистема не є чимось абсолютно новим. До складу як її вертикальних, так і територіальних структур входять деякі елементи, що практично не змінилися при еволюції.