Географічні та екологічні закономірності розповсюдження гумусових речовин
Уміст гумусних речовин у грунтах – характерна генетична й класифікаційна ознака кожного типу грунту. Положення про закономірну зміну гумусу в зональних типах грунтів залежно від географічних умов уперше сформулював В.В.Докучаєв у праці "Російський чорнозем" (1883). У наш час для кожного зонального типу грунту встановлено стабільний уміст гумусу у верхньому горизонті та стабільний тип розподілу його запасів по горизонтах профілю. Доведено також, що кожний тип грунту має певний якісний склад гумусу, відносний уміст гумінових і фульвокислот, будову їх молекул, форми органо-мінеральних зв'язків тощо (табл.7).
Таблиця 7. Вміст і склад гумусу у верхньому горизонті зональних типів грунтів (за М.М.Кононовою, 1969)
Грунти | Гумус, % | Сгк:Сфк | Запаси в 0-20 см шарі, т/га | Гумусовий профіль |
Підзолисті | 2,5-4,0 | 0,6-0,8 | Регресивно-акумулятивний або елювіальний | |
Сірі лісові | 4,0-6,0 | 1,0 | Регресивно-акумулятивний | |
Чорноземи | 7,0-10,0 | 1,5-2,5 | Рівномірно або прогресивно-акумулятивний | |
Каштанові | 1,5-4,0 | 1,2-1,5 | Рівномірно-акумулятивний | |
Бурі напівпустельні | 1,0-1,2 | 0,7 | Рівномірно-акумулятивний | |
Сіроземи | 0,8-1,0 | 0,7 | Рівномірно-акумулятивний | |
Червоноземи | 4,0-6,0 | 0,6-0,8 | Регресивно-акумулятивний |
З наведених даних видно, що максимально гумус накопичується у глибоких і звичайних чорноземах. Тут склались найсприятливіші гідротермічні й біохімічні умови, які забезпечили високу продуктивність біологічної маси, помірну активність мікроорганізмів, консервацію й збереження гумусу в грунтах. До речі, саме в чорноземах середній час життя молекул гумусових кислот найбільший і оцінюється 1000-3000 років
На північ і на південь від чорноземної зони поєднання гідротермічних і біохімічних умов несприятливе для синтезу й накопичення гумусу. В умовах посушливого клімату (сухі степи, напівпустелі й пустелі) біологічна продуктивність рослинних угруповань незначна, а рештки відмерлих рослин швидко розкладаються до повної мінералізації. На північ від чорноземів в умовах тайгово-лісової зони переважає синтез фульвокислот, які легко вимиваються атмосферними опадами в нижні горизонти, а також є агентом опідзолення грунтів.
Контрольні питання
1. Назвіть головні групи органічних речовин у ірунті.
2. Дайте характеристику джерел гумусу в грунті.
3. Коротко охарактеризуйте процеси перетворення органічних залишків у гумус.
4. Порівняйте характерні особливості складових частин гумусу грунту.
5. Охарактеризуйте органо-мінеральні сполуки грунту.
6. Визначте поняття "груповий та фракційний склад гумусу".
7. Опишіть роль гумусу в грунтах та способи регулювання його вмісту.
8. Дайте характеристику географічним закономірностям розповсюдження гумусових речовин в грунтах.
9. Охарактеризуйте екологічне значення гумусу.
Дата добавления: 2015-05-28; просмотров: 1051;