Основні теорії походження держави
Теорії походження держави | Представники | Основні положення |
Патріархальна | Конфуцій, Аристотель, Р.Філмер | Держава виникає у результаті ускладнення форм спілкування людей: розростання сімей у роди, родів у племена, племен у народи, що творять державу. На чолі держави стоїть нащадок глави сім’ї, що здійснює патріархальну владу від імені всіх і для загального блага. |
Теологічна | А.Блаженний, Т.Аквінський | Держава виникає як результат надання Богом права певній особі чи групі здійснювати управління, реалізувати божу волю на Землі. Тому владі держави повинні всі підкорятися. В свою чергу світська влада є похідною і підпорядковується духовній владі. |
Договірна (конвенціональна) | Г.Гроцій, Т.Гобс, Дж.Локк, Ж.Ж.Руссо | Держава виникає в результаті договору між громадянами і правителем. Основне її завдання – захист природних прав людини, досягнення загального блага. Заради цього люди свідомо йдуть на обмеження своєї свободи на користь спільних інтересів. |
Класова | К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін | Держава є результатом історичного розвитку суспільства, його закономірної диференціації на класи, що відбувається під впливом розвитку продуктивних сил. Держава виступає інструментом у руках панівного класу для експлуатації інших класів. |
Завойовницька (насильницька) | Л.Гумплович, Є.Дюрінг, К.Каутський | Держава виникає в результаті завоювання сильнішими людськими спільнотами слабших. Держава створюється як особливий апарат примусу для підкорення завойованих народів. |
Психологічна | Дж.Фрезер, Л.Петражицький | Держава виникає внаслідок поділу людей на тих, хто має психологічну схильність до влади, і тих, хто, бажаючи уникнути відповідальності, підкоряється владі. |
Органічна | Г.Спенсер | Держава – суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин. Держава ґрунтується на диференціації (вона виникає і згодом ускладнюється, розростається) та спеціалізації (її формування супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює певну, тільки їй властиву функцію). У результаті складається система органів держави. |
Кожна з вищезгаданих концепцій розкриває якусь особливість, сторону створення та функціонування держави. Сучасна загальна теорія походження держави є юридичною. Вона пов’язує виникнення держави з правами людини, розглядає її як правову форму організації і функціонування політичної влади.
Однак сьогодні, коли історичний метод в політичних дослідженнях не відіграє такої важливої ролі, дискусії навколо проблеми виникнення держави поступово припиняються. На думку багатьох політологів, держави виникали різними шляхами і на їх утворення впливали різноманітні фактори та чинники. У сучасній науці виділяють, як правило, наступні основні причини виникнення держави:
1. Майнова диференціація населення, виникнення приватної власності і утворення класів.
2. Розвиток виробництва і суспільного поділу праці, ускладнення організації суспільства і як наслідок, поява соціальної групи, що здійснює управлінські функції.
3. Завоювання одних народів іншими, воєнно-територіальна експансія.
4. Демографічні причини (перехід до осілого способу життя, збільшення кількості населення).
В науковому середовищі склалося різне ставлення, різні погляди на суть та призначення держави. Для систематизації підходів до розуміння держави та особливостей її взаємодії з суспільством використовують поняття парадигми – концептуальна модель, схема теоретичного осмислення держави та її сприйняття суспільною свідомістю. Іспанський політолог Х.Карраседо виділяє три парадигми держави:
1. Парадигма справедливої держави – концепція, яка виходить з того, що держава є абсолютом, наділена вищою мудрістю. Така держава сама встановлює суспільний порядок, втручається у всі сфери суспільного життя. Громадяни ж повинні підкорятися нормам, що їх встановлює держава. Діяльність держави не підлягає критиці. На практиці такі держави тяжіють до тоталітаризму і на сучасному етапі знайшли своє втілення, зокрема, у деяких ісламських країнах (Іран та ін.).
2. Парадигма держави політичного реалізму – концепція, яка, на відміну від попередньої, передбачає мінімум державності. Держава виступає гарантом свободи індивіда, відсутності втручань в його особисте життя. Головне завдання держави – запобігти конфліктам і досягнути рівноваги в суспільстві. Вона має право використовувати примус лише в крайніх випадках.
3. Парадигма правової держави– передбачає регулювання відносин між громадянами і владою відповідно до конституційного ладу. Правова держава є гарантом прав і свобод людини, вона є вищою формою, яку створило людство. Більш детально на характеристиці правової держави ми зупинимося в окремому розділі.
Дата добавления: 2015-05-13; просмотров: 1147;