Ґрунтово-кліматичні умови
Дослідне поле на краплинному зрошені кафедри плодоовочівництва і зберігання ХНАУ ім. В.В. Докучаєва розташоване на території Харківського району Харківської області. Відстань від центра міста Харкова до господарства 24 км.
Через учбове господарство проходить залізниця, знаходиться станція Рогань, а на відстані 3 км від дослідного поля проходить автомагістраль Харків – Ростов, що дає великі можливості до швидкої реалізації продукції а також безпосередньо в місто Харків. Територія дослідного поля розташована в басейні річки Уди, в межах четвертої тераси.
Загальний характер рельєфу землекористування – рівнинно-хвилястий. Місцевість прорізається глибокою й широкою долиною річки Роганки й багатьох коротких, але глибоких балок, які впадають у неї.
Поле має південний схил, ґрунт - важко суглинистий, тобто вміст фізичної глини (часток менше 0,01 мм) в ньому складає 50%. За вмістом легкорозчинних солей (0,07-0,08) їх відносять до незасолених, хімізм солей-гідрокарбонатно- кальцієвий.
За умовами ґрунтоутворення та характеру утворення ґрунтів, земельний масив характеризується порівняно однорідною структурою – це в основному глибокий структурний потужний чорнозем на лісових суглинкових породах. Загальний гумусовий горизонт досягає 110-120 см, ґрунтові води знаходяться на глибині 16 м і більше. Найбільший вміст гумусу у поверхневому шарі становить 5-6 %.
Екологічно-кліматичні особливості дослідного поля ХНАУ.Сучасні глибокі агрономічні дослідження, програмування врожайності, математичне моделювання продуктивності сільськогосподарських рослин базується передусім на врахуванні кліматичного потенціалу певної території та особливостей агрометеорологічних умов конкретного року.
Як правило, характер клімату, його потенціал і всі інші кліматичні закономірності виявляються на основі багаторічних метеорологічних спостережень, результати яких узагальнені в кліматичних довідниках. За рекомендацією Всесвітньої метеорологічної організації, відрізком часу, за який накопичуються й зберігаються основні ознаки даного клімату, вважається 30 років. Отже, період спостережень на МС ХНАУ відповідає міжнародним формам.
Ця місцевість відноситься до природно-кліматичної зони Лісостепу. Клімат району помірно-континентальний. Середня температура липня +22,7 ºС, січня -5,0 ºС, період з температурою понад +10 ºС становить близько 160 діб. Опадів спостерігається понад 500 мм на рік. Висота снігового покриву сягає до 27 см. Найбільше опадів випадає у весняно-літній період (квітень, травень, червень, липень, серпень), що збігається з максимальним ростом сільськогосподарських рослин. Середня багаторічна кількість діб з атмосферною посухою за теплий період становить в районі Харкова 14,6, у тому числі з інтенсивною посухою – 1,7 діб.
Нижче приведені динаміка середньо багаторічних даних вологості повітря, опадів і температури, а також температура, вологість повітря і опади за 2013-2014 роки (рис. 2.1).
В травні 2013 року середньодобова температура повітря в першій декаді травня становила 19,8 ºС, що було достатньо для проведення сівби. В другій декаді травня середньо добова температура повітря становила 22,8 ºС. Сума опадів за травень склала 36 мм, що було на 13 мм меншою порівняно із багаторічною нормою. Опадів випало 52,3 мм, що було менше середньо багаторічної норми на 6,7 мм або 88,6 % від середньо багаторічної норми. Зазначена кількість опадів та температура повітря була достатньою для росту і розвитку кольрабі. В липні місяці температура повітря коливалося в межах 18,4-23,9 ºС, в серпні 20,0-24,3. Кількість опадів в липні випало 66,6 мм, що на 4,4 мм (93,8 % від середньо багаторічної норми) менше середньо багаторічної норми,у серпні кількість опадів становила 55,9 мм, що на 0,1 мм (99,8 %) менше середньо багаторічної норми.
В 2014 році теплими були такі декади місяців: в третій декаді квітня температура повітря була більшою на 3,0ºС. від норми. Також третя декада травня мала найбільший відхил від норми на 6,8 ºС.В червні спостерігалась ясна погода, В першій декаді червня температура була вищою за норму на 4,4ºС. В третій декаді липня спостерігалось підвищення температури більше норми на 2,9 ºС. А в серпні середня температура повітря була на 6,3ºС. більше за норму. Найтеплішою була перша та друга декада серпня +26,8 та 25,0ºС. Серпень виявився спекотним та сухим, а в кінці місяця температура повітря почала різко знижуватись.
Але, клімат району в цілому сприятливий для вирощування овочевих рослин: він помірно теплий, помірно вологий.
Ґрунт дослідного поля представлений в основному чорноземами звичайними глибокими середньо гумусними легко суглинистими. Фізико-хімічні показники чорноземів звичайних глибоких середньо гумусних легко суглинистих наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Фізико-хімічні показники чорноземів типових мало гумусних середньо суглинкових на лесовидному суглинку
Горизонт | Глибина, см | Гумус, % | рН водної витяжки | Ємкість вбирання | Вбирні катіони | |||
Са | Mg | Na | K | |||||
мг – екв . на 100 гр ґрунту | ||||||||
H | 5-10 | 6.1 | 7.1 | 47.2 | 39.9 | 6.6 | 0.5 | 0.8 |
N | 27-35 | 5.5 | 7.3 | 45.0 | 37.6 | 4.7 | 0.4 | 0.7 |
Npk | 55-60 | 4.2 | 7.7 | 43.8 | 37.2 | 6.2 | 0.4 | 0.2 |
PHk | 80-90 | 2.3 | 7.5 | 37.0 | - | - | - | - |
pk | 110-115 | 0.9 | 7.6 | 33.8 | - | - | - | - |
Ці ґрунти містять великі резерви рухомих поживних речовин. За зведеними даними в орному шарі чорноземів типових мало гумусних середньо суглинкових на лесовидному суглинку міститься гідролізованого азоту 5 мг (за Тюріним), рухомого фосфору 7 мг (за Чиріковим), калію 31 мг на 10 гр. ґрунту(за Бровкіною), в орному шарі чорноземів типових мало гумусних середньо суглинкових на лесовидному суглинку відповідно – азоту 5 мг, фосфору 4 мг, калію 28 мг [1].
Динаміка середньомісячних температур за вегетаційний період
капусти білоголової
Динаміка відносної вологості повітря за вегетаційний період
капусти білоголової
Динаміка опадів за вегетаційний період капусти білоголової
Рис. 2.1. Метеорологічні показники вегетаційного періоду капусти білоголової протягом 2013 – 2014 рр.
Дата добавления: 2015-05-13; просмотров: 2159;