Шкідливий вплив сучасного харчування

Вплив харчування на стан здоров’я студентів

Вступ

Здорове харчування студентської молоді – одна з найважливіших проблем сьогодення, яка формує здоров’я і добробут нації в цілому. Правильне харчування забезпечує розумовий і фізичний розвиток, оптимальне функціонування всіх органів і систем, формування імунітету та адаптаційних резервів організму студентів [Гуліч].

У клітинах організму безперервно відбуваються процеси синтезу і засвоєння потрібних нутрієнтів, а також вивільнення енергії з речовин їжі. Повноцінне харчування населення є фундаментом профілактики багатьох неінфекційних захворювань. Доведено, що рівень здоров’я на 50% залежить від соціально-економічних умов і способу життя, найважливішою складовою якого є здорове харчування [Гуліч, Нормы]. А відсутність науково обґрунтованих знань веде до неправильного способу життя, а неправильний спосіб життя – до хвороб. Адже здорове харчування, як і будь-яка наука, базується на об'єктивних законах природи, порушення яких карається нещадно. Це або втрата здоров'я, або хвороби, або навіть смерть. І хочемо ми цього або не хочемо, ми повинні знати ці закони і дотримуватися їх. [Ковальков, Скальный].

Так, статистика свідчить, що 10% українців помирає від старості, 20% – стають жертвами нещасних випадків, а 70% – від всіляких хвороб. І багато в чому тривалість життя залежить від правильного харчування.

За оцінками вітчизняних фахівців, структура харчування значної частини населення країни не відповідає реальним потребам і науково розробленим нормативам. Так, у більшості населення харчування полідефіцитне, у стравах переважають дешеві продукти з низькою біологічною цінністю, недостатнім є споживанням м’ясних, молочних, рибних продуктів, овочів і фруктів. Економічна недоступність населенню натуральних харчових продуктів та намагання виробників здешевити свою продукцію за рахунок нехарчових інгредієнтів (харчових добавок) призводять до істотних змін у якості харчування всіх верств населення. [Гуліч, Москаленко, Цимбаліста].

В результаті неповноцінного харчування в Україні протягом останніх двох десятиріч вдвічі зросла захворюваність населення на ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин, спостерігається виразна тенденція до набирання зайвої маси тіла та поширення ожиріння, поширення хвороб системи кровообігу, онкологічних захворювань [Москаленко]. Відзначається також помітне погіршення стану здоров’я молоді, зокрема студентів. Так, за останні 10 років захворюваність серед студентів збільшилася на 35 %. При цьому основними чинниками, які негативно впливають на стан здоров’я студентів, є шкідливі звички, гіподинамія та нераціональне харчування [Пересічний].

Значна частина студентів має досить хибні уявлення щодо здорового харчування і не вважає це шкідливим. Фактичне харчування більшості студентської молоді полідефіцитне, розбалансоване за багатьма нутрієнтами. Воно характеризується недостатньою кількістю фруктів і овочів, повноцінних білків, дефіцитом вітамінів і мікроелементів, порушенням кратності прийому їжі. В той же час міра реальних знань про здорову їжу продовжує залишатися недостатньою. Тому поліпшення знань із здорового харчування як складової стану здоров’я і здорового способу життя серед студентів є одним з пріоритетних напрямів [Гор.].

Шкідливий вплив сучасного харчування

1.1 Джанк-фуд або «їжа-сміття»

В сучасних умовах люди в Україні все частіше люди харчуються висококалорійними але малопоживними продуктами та напоями, які одержали назву "джанк-фуд". Це негативно впливає на харчовий статус і здоров’я населення, особливо молоді, призводить до розвитку так званого "прихованого голоду", дефіциту нутрієнтів, в першу чергу мінеральних речовин і вітамінів, призводить до поширення несприятливих харчових звичок, сприяє зростанню хронічних хвороб обміну речовин організму [Гуліч, Пересічний]

Смачні картопляні чіпси, пишні гамбургери і апетитна смажена курочка з ресторанів швидкого харчування, білий шоколад, шоколадні батончики, кава "три в одному", супи швидкого приготування, солоні горішки, "хімічні" сухарики з різноманітними смаками, кола, пепсі та інші солодкі газовані напої ‒ це неповний перелік продуктів, що мають високу калорійність, але при цьому низьку поживність і які вже 40 років іменують «джанк-фудом».

Джанк-фуд в перекладі з англійської (junk-food) означає «сміттєва їжа». До джанк-фуду сьогодні відносять всі продукти, які мають високу енергетичну цінність, підвищений вміст солі, цукру, жирів і добавок, але при цьому не приносять організму ніякої користі. Такі харчові продукти витримують тривале зберігання без спеціальних умов, дрібно розфасовані і спеціально створені для їжі на ходу. Проте з часом таке харчування призводить до розвитку хронічних захворювань: коліту, холециститів, гастритів, печії та запорів, ожиріння, задишки, депресії та ін. [Пятирикова].

Основні споживачі сміттєвої їжі ‒ люди, які мало замислюються про своє здоров’я, завжди поспішають, але нікуди не встигають. Їх також приваблює красиве оформлення таких продуктів. Так, молодь, ласуни, любителі пива, люди з низьким соціально-економічним достатком вибирають продукти швидкого приготування ‒ чіпси, кока-колу, вермішель «Мівіна» та їм подібні, кукурудзяні пластівці, чізбургери і гамбургери, напівфабрикати. При цьому реклама цих продуктів досить агресивна і розрахована на саму незахищену частину населення. В мережу «продуктового обману» потрапляє не тільки молодь, але й доросле населення. А дослідження показують про розвиток генетичної схильності дитини до сміттєвої їжі в тому випадку, якщо під час вагітності такими продуктами харчувалася мати [Пятирикова].

Їжа, вироблена промисловим способом вбиває ‒ стверджують багато вчених. З тих пір, як світ вступив в епоху індустріалізації, людству довелося впритул познайомитися з такими хворобами, як рак, цукровий діабет, атеросклероз, ожиріння, безпліддя, алергія, анемія, астма, синдром дефіциту уваги та гіперактивність, остеопороз, карієс ... Це також пов’язано з уявним достатком на прилавках з одного боку і активною рекламою з іншого боку, яка наполегливо просуває м’ясні і рибні напівфабрикати, різноманітні соуси, йогурти і сирки, величезний вибір солодощів та ін.

Ми відмовляємося від традиційної поживної їжі на користь сучасних зручних продуктів. Адже навіщо варити кашу з вівсяної крупи, якщо можна зварити кашу з пластівців або запікати рибу, якщо можна з’їсти пару сосисок. Так швидше і зручніше, але за це ми розплачуємося. З переходом людства на «зручну» їжу, кожне наступне покоління народжується все більш і більш слабким (фізично і психічно) [Козырева].

Крім того, в склад ласощів, на обкладинці яких красується напис «без консервантів і барвників» виробники найчастіше добавляють: сироп глюкозно-фруктозний; цукор; олію пальмову; сухе знежирене молоко, сухе незбиране молоко; емульгатори ‒ ефіри гліцерину і жирних кислот; розпушувачі: дигідропірофосфат натрію та бікарбонат натрію; суху молочну сироватку; какао-порошок; ароматизатор «ванілін» ідентичний натуральному і т. п.

До чого призводить Е211, він же бензоат натрію (як консервант харчових продуктів у виробництві повидла, мармеладу, меланжу, соків, лимонадів, маринадів, йогуртів, напівфабрикатів і багатьох добавок до їжі)? До злоякісних пухлин. Ризик підвищується, якщо в цьому продукті є вітамін С (аскорбінова кислота). В результаті хімічної реакції цих елементів утворюється бензол, який пошкоджує клітини нашого організму і може викликати онкологію.

Але в наш час небезпеку становлять не тільки добавки типу Е, а й численні замінники рослинного і вершкового масел, які шифруються під різними багатозначними фразами типу рослинний жир (а це не що інше як хімічний, тобто штучно створений, чужорідний нам жир, що негативно позначається на рівні інтелекту, обміну речовин тощо).

Так, глюкозно-фруктозний сироп (один із замінників цукру) додають майже в усі продукти дитячого харчування, такі як соки, сирки, йогурти, шоколад, мармелад, газовану воду, а також в кондитерські вироби. Адже цей сироп дуже дешевий, що значно зменшує собівартість товару, дозволяє збільшити термін придатності, надає апетитний вигляд товару, посилює апетит у покупця і викликає звикання, тому такий продукт хочеться купити знову і знову.

Але через деякий час після вживання ласощів з глюкозно-фруктозним сиропом, відбувається потужний емоційний сплеск, який у дітей може проявлятися у вигляді плаксивості, агресивності, небажання що-небудь робити. Знижується концентрація уваги, погіршується пам’ять ‒ тоді не до уроків. В таких ситуаціях лікарі ставлять дітям діагноз синдром дефіциту уваги або гіперактивності. Крім того, глюкозно-фруктозний сироп створює базу для прояву алергічних реакцій на все що завгодно, або посилює їх, якщо вони вже є. Руйнується обмін речовин, що проявляється у вигляді неприродної повноти або у вигляді неприродної худорлявості [Козырева].

Що б не говорила реклама, зірки з екранів телебачення і модних журналів, важливо усвідомлювати, що їх основне завдання продаж і прибуток, а тільки ми несемо відповідальність за стан свого здоров’я і наших дітей. Від Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) маємо такі невтішні дані: приблизно 2,3 мільярда дорослих людей мають надмірну вагу, понад 700 мільйонів ‒ страждають ожирінням. При цьому основними ворогами здоров’я людства ВООЗ називає «глобальні зміни харчування у бік підвищеного споживання енергоємних продуктів харчування з високим вмістом жиру і цукру з низьким вмістом вітамінів та мінералів», а також тенденцію до малорухомого способу життя. І якщо раціон підростаючого покоління складається з джанк-фуду, то в 30 років населення має представляти собою суцільну масу огрядних людей з серцево-судинними патологіями, порушеннями обміну речовин і діабет.

Вперше за 100 років Британське Агентство з продовольчих стандартів попереджає, що шкідливе швидке харчування і брак фізичного навантаження може призвести до значного скорочення очікуваної тривалості життя нинішнього молодого покоління. Проблема джанк-фуду загрожує вимиранням цілих народів і катастрофі світового масштабу. Тому в деяких країнах вона почала вирішуватися заборонами на державному рівні. Так, в ряді країн вже заборонено продаж у школах і навколо них джанк-фуду: не можна продавати лимонади, коктейлі, квас, чіпси і карамель. Медики рекомендують включити в шкільне харчування молоко і кефір, замінити напівфабрикати свіжою випічкою. [Пятирикова].

Начебто простіше, дешевше і швидше купити готові або напівготові продукти. Але треба не забувати, що ці продукти пройшли сувору обробку, рафінацію, нашпиговані хімічними добавками і негативно впливають на наше здоров'я. А заощаджені час, сили і гроші зараз, прийдеться витрачати часто в більшому розмірі потім – на лікування патологічних наслідків вживання таких продуктів. Хоча іноді, за браком часу на приготування їжі або за святковим столом, можна зробити виключення з правил здорового харчування, але повсякденне меню повинне складатися з натуральних продуктів [Жалпанова - Продукты, Троицкая].

Отже, джанк-фуд ‒ ворог для здоров’я людей. А культура споживання їжі в першу чергу виховується в сім’ї. Якщо батьки не звертають уваги на те, що вони їдять, то і їхня дитина буде неакуратною і неграмотною у виборі корисної їжі. Популяризація здорового способу життя може дати серйозний бій джанк-фуду, якому місце на сміттєвих звалищах, а не в шлунках людей [Пятирикова].

Цукор

Рафінований цукор є «стресовою їжею». У вигляді добавок він присутній у багатьох продуктах (цукерки, тістечка, печиво, торти, фаст-фуд, солодкі напої та ін.). На його засвоєння витрачається велика кількість кальцію і вітамінів групи В, які витягаються з різних органів, що призводить до їх дефіциту. Це призводить до остеопорозу, нервової збудливості, розладів травлення, втоми, погіршення зору, анемії, серцевих нападів, м’язових і шкірних захворювань. Крім того, високий рівень цукру викликає підвищення рівня інсуліну в крові, який в свою чергу запускає значний викид серотоніну (гормону настрою). Але це триває недовго і рівень цукру падає нижче за норму, що викликає симптоми гіпоглікемії: втому, запаморочення, депресію, апатію, дратівливість, тремор кінцівок і нудоту, призводить до несправжнього апетиту, розвитку діабету. І щоб не було депресії від нестачі серотоніну, мозок починає вимагати наступної порції цукру, який є його стимулятором і викликає залежність [Жалпанова-Диеты, Ковальков, Скальный].

Так, часто невдовзі після вживання дитиною солодощів, вона здається некерованою, виводить з себе батьків, з нею неможливо домовитися, вона починає вередувати, плакати, скиглити, кидати свої речі, іграшки, пручатися. Але її ненадовго може заспокоїти нова стимуляція солодкими ласощами [Козырева].

Цукор викликає в мозку викид природних опіатів. На поверхні клітин є крихітні молекулярні структури, так звані опіатні рецептори. Коли людина активно займається в спортзалі, природні ендорфіни, стикаючись з рецепторами, діють як болезаспокійливий засіб і створюють відомий ефект «кайфу бігуна». По своїй хімічній структурі ендорфіни ‒ родичі морфіну і героїну, хоч і м’якші за силою впливу. Вони теж активізують допамінову систему центру задоволення головного мозку. Існує ціле сімейство ендорфінів і подібних хімічних речовин. Не важливо, чим викликаний їх сплеск в мозку ‒ фізичними вправами або смаком цукру, результат один ‒ приємне відчуття задоволеності. А фізичні або психологічні проблеми тимчасово відступають [Барнард].

Опіатний ефект викликає навіть сам смак цукру, а не тільки збільшення кількості цукру в крові. Смакові рецептори немовляти налаштовані на злегка солодкуватий смак материнського молока, і коли цукор, який значно солодший, потрапляє на язик дитини, починається ланцюгова реакція. Смакові рецептори посилають імпульси по нервах до кори головного мозку. У цей момент дитина усвідомлює насолоду смаку. При цьому нерви стимулюють центр задоволення, викликаючи прилив природних опіатних речовин і підсилюючи враження від них. Ці опіати також здатні трохи полегшити біль.

Всім відома любов дітей до цукру у вигляді льодяників, жувальної гумки, солодкої газованої води, підсолоджених пластівців і т. ін. Солодкий смак у глибинах мозку запускає опіатну систему і тому чинить на дітей магічну дію приносячи значне задоволення. І хоча для одних людей у міру дорослішання здатність цукру приносити задоволення меркне, для інших він залишається улюбленим наркотиком, перетворюючи їх в заложників і затарюючи організм непотрібними концентрованими калоріями.

Крім того, опіатна реакція не просто приносить людині задоволення. Вона сильно збуджує апетит. Варто цукру опинитися у роті, як опіатна дія цукру прориває дамбу, яка стримує апетит. Всередині мозку опіати, стимульовані солодким смаком, квапливо перенастроюють організм на один-єдиний пріоритет: з’їсти якомога більше того, що тільки що побувало у роті. Збагачена вуглеводами їжа стимулює в мозку нейромедіатор серотонін, який контролює настрій і сон. [Барнард].

Проте виникнення пристрасті до солодкого залежить від конкретної людини та конкретних обставин. Адже вживання нормальної кількості багатої вуглеводами їжі не впливає на масу тіла. Печена картоплина містить всього 150 калорій, шматок хліба ‒ близько 70. Але далеко не зайвим буде стежити за глікемічним індексом продуктів (ГІ) ‒ він показує швидкість перетворення вуглеводів, які в них містяться у глюкозу в крові. І чим швидше продукт перетворюється в глюкозу, тим вищий його ГІ.

До продуктів з високим ГІ відносяться, перш за все цукор, різні солодощі, білий хліб, смажена картопля, більшість готових сніданків і т. ін. Завжди краще віддавати перевагу хлібу з борошна грубого помелу, молодій картоплі, необробленим злаковим, які мають більш низький показник ГІ. Бобові, зелені листові овочі, макарони з цільнозернового борошна або твердих сортів пшениці і більшість фруктів мають дуже низький ГІ.

Так, щоб привести в дію опіатну систему, достатньо одного цукру, але виробники харчування виявили, що ефект цукру можна посилити, якщо підмішати до нього жири. Сучасна більшість продуктів мають у своєму складі не менше жирів, ніж, власне, вуглеводів. Суміш жирів і вуглеводів виробляє більш значний опіатний ефект, провокують вечірні напади голоду.

На цьому тлі вигідно відрізняються інші, теж багаті вуглеводами, але при цьому корисні продукти харчування, такі як овочі, бобові і майже всі цільнозернові крупи. В процесі перетравлення вони також вивільняють цукор, але роблять це повільно, в тій формі, в якій вони використовуються організмом для отримання енергії. Нічого страшного в вуглеводних харчових продуктах немає. Більше того, вони служать паливом, без якого неможливе нормальне активне життя, не кажучи вже про спортивні навантаження. [Барнард].