Порядок виконання роботи. 1 Увімкнути освітлювач. Переконайтеся, що він створює паралельний пучок світла, який падає на дифракційну ґратку перпендикулярно

1 Увімкнути освітлювач. Переконайтеся, що він створює паралельний пучок світла, який падає на дифракційну ґратку перпендикулярно. Зорієнтуйте освітлювач так, щоб незабарвлена біла смуга нульового порядку знаходилася в центрі екрана 3.

2 Записати значення періоду дифракційної ґратки у табл. 6.1.1.

3 Виміряти за допомогою лінійки відстань від ґратки до екрана L (рис. 6.1.3). Результат вимірювань занести до табл. 6.1.1.

4 Виміряти відстані 2h (рис. 6.1.3) між серединами дифракційних максимумів відповідного кольору (червоний, зелений, фіолетовий) та відповідного порядку спектра (першого та другого). Результати занести до табл. 6.1.1.

 

Таблиця 6.1.1

Колір спектра Порядок спектра Відстані, мм Довжина хвилі λ, нм Δλ, нм
2h h Δh
Червоний m=1    
m=2    
Зелений m=1    
m=2    
Фіоле­товий m=1    
m=2    
d = <d> ± Δd = 10,00 ± 0,10 мкм
L = <L> ± ΔL =

 

5 Визначити похибку вимірювання відстані Δh як півширину спектральної лінії відповідного кольору та порядку. Результат занести до табл. 6.1.1.

6 Вимкнути освітлювач.

7 Визначити шукані довжини хвиль за допомогою формули (6.1.5). Визначити похибки Δλ, використовуючи співвідношення

. (6.1.6)

Результати занести до табл. 6.1.1.

8 За результатами роботи зробити висновки, в яких навести результати вимірювань довжини світлових хвиль червоного, зеленого, фіолетового кольорів для кожного порядку спектра у вигляді λ = < λ > ± Δλ.

 

Контрольні питання[24])

1 Принцип Гюйгенса-Френеля.

2 Метод зон Френеля. Радіус зони Френеля. Амплітуда коливань світлової хвилі від точкового ізотропного джерела.

3 Дифракція Френеля на круглому отворі. Амплітуда світлового вектора у центрі дифракційної картини.

4 Дифракція Френеля на круглому диску. Амплітуда світлового вектора в центрі дифракційної картини.

5 Дифракція Фраунгофера на щілині. Амплітуда й інтенсивність світла, максимуми й мінімуми.

6 Дифракція Фраунгофера на дифракційних ґратках. Амплітуда та інтенсивність світла, максимуми й мінімуми.

7 Дисперсія і роздільна здатність дифракційних ґраток. Роздільна здатність об'єктива.

8 Дифракція на просторових структурах. Закон Вульфа-Брегга. Рентгенівська спектроскопія. Рентгенострук­турний аналіз.

9 Експериментальна установка та принцип її роботи.

10 Зробити схематично розподіл інтенсивності в дифрагованому світлі залежно від sin(φ), якщо загальне число щілин ґраток N = 3 і d/b = 3.

11 Отримати розрахункову формулу для визначення довжини хвилі світла в цій лабораторній роботі. Довести формулу для абсолютної похибки (6.1.6).

 

6.2 Лабораторна робота
«Вивчення поляриметра та визначення за його допомогою концентрації цукрового розчину»

 

Мета роботи: 1) вивчити будову та принцип роботи поляриметра; 2) вивчити явище обертання площини поляризації світла; 3) експериментально визначити концентрацію цукрового розчину.

Обладнання: 1) поляриметр; 2) трубка із цукровим розчином відомої концентрації; 3) дві трубки із цукровим розчином невідомої концентрації.

 








Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 662;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.