Порядок виконання роботи. 1 Увімкнути освітлювач. Переконайтеся, що він створює паралельний пучок світла, який падає на дифракційну ґратку перпендикулярно
1 Увімкнути освітлювач. Переконайтеся, що він створює паралельний пучок світла, який падає на дифракційну ґратку перпендикулярно. Зорієнтуйте освітлювач так, щоб незабарвлена біла смуга нульового порядку знаходилася в центрі екрана 3.
2 Записати значення періоду дифракційної ґратки у табл. 6.1.1.
3 Виміряти за допомогою лінійки відстань від ґратки до екрана L (рис. 6.1.3). Результат вимірювань занести до табл. 6.1.1.
4 Виміряти відстані 2h (рис. 6.1.3) між серединами дифракційних максимумів відповідного кольору (червоний, зелений, фіолетовий) та відповідного порядку спектра (першого та другого). Результати занести до табл. 6.1.1.
Таблиця 6.1.1
Колір спектра | Порядок спектра | Відстані, мм | Довжина хвилі λ, нм | Δλ, нм | ||
2h | h | Δh | ||||
Червоний | m=1 | |||||
m=2 | ||||||
Зелений | m=1 | |||||
m=2 | ||||||
Фіолетовий | m=1 | |||||
m=2 | ||||||
d = <d> ± Δd = 10,00 ± 0,10 мкм | ||||||
L = <L> ± ΔL = |
5 Визначити похибку вимірювання відстані Δh як півширину спектральної лінії відповідного кольору та порядку. Результат занести до табл. 6.1.1.
6 Вимкнути освітлювач.
7 Визначити шукані довжини хвиль за допомогою формули (6.1.5). Визначити похибки Δλ, використовуючи співвідношення
. (6.1.6)
Результати занести до табл. 6.1.1.
8 За результатами роботи зробити висновки, в яких навести результати вимірювань довжини світлових хвиль червоного, зеленого, фіолетового кольорів для кожного порядку спектра у вигляді λ = < λ > ± Δλ.
Контрольні питання[24])
1 Принцип Гюйгенса-Френеля.
2 Метод зон Френеля. Радіус зони Френеля. Амплітуда коливань світлової хвилі від точкового ізотропного джерела.
3 Дифракція Френеля на круглому отворі. Амплітуда світлового вектора у центрі дифракційної картини.
4 Дифракція Френеля на круглому диску. Амплітуда світлового вектора в центрі дифракційної картини.
5 Дифракція Фраунгофера на щілині. Амплітуда й інтенсивність світла, максимуми й мінімуми.
6 Дифракція Фраунгофера на дифракційних ґратках. Амплітуда та інтенсивність світла, максимуми й мінімуми.
7 Дисперсія і роздільна здатність дифракційних ґраток. Роздільна здатність об'єктива.
8 Дифракція на просторових структурах. Закон Вульфа-Брегга. Рентгенівська спектроскопія. Рентгеноструктурний аналіз.
9 Експериментальна установка та принцип її роботи.
10 Зробити схематично розподіл інтенсивності в дифрагованому світлі залежно від sin(φ), якщо загальне число щілин ґраток N = 3 і d/b = 3.
11 Отримати розрахункову формулу для визначення довжини хвилі світла в цій лабораторній роботі. Довести формулу для абсолютної похибки (6.1.6).
6.2 Лабораторна робота
«Вивчення поляриметра та визначення за його допомогою концентрації цукрового розчину»
Мета роботи: 1) вивчити будову та принцип роботи поляриметра; 2) вивчити явище обертання площини поляризації світла; 3) експериментально визначити концентрацію цукрового розчину.
Обладнання: 1) поляриметр; 2) трубка із цукровим розчином відомої концентрації; 3) дві трубки із цукровим розчином невідомої концентрації.
Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 654;