Джерела формуванняя і поповнення генофонду вірусних популяцій
| Джерела | Діють в популяціях | Забезпечують в них |
| Внутрішні 1. Мутації 2. Рекомбінації | Всіх вірусів РНК-вірусів з сегментованими геномами та ДНК-вірусів з дволанцюговими геномами | появу генів з новими функціями перерозподіл генетичного матеріалу та утворення популяцій, поєднуючих властивості вихідних (батьківських) форм |
| Зовнішні 1. Включення в геном генетичного матеріалу клітини-хазяїна 2. Потік генів | ДНК- і РНК-вмісних онкогенних вірусів і, можливо, інших(за умов інтеграції вірусних геномів в геном хозяїна) Всіх вірусів | Збагачення генофонду популяції за рахунок появи нових геномів, що містять новий матеріал Збагачення генофонду за рахунок надходження генів з інших вірусних популяцій |
4. Мутації, які мають фенотипові прояви (наприклад, зміни розмірів бляшок, термостабільність).
В природних умовах точкові мутації генів гемаглютиніна і нейромінідази обумовлюють антигенний дрейф вірусів грипу (зміни структури поверхневих антигенів) в динаміці епідемічного процесу.
Найкраще вивчені умовно-летальні мутанти,у яких один з вірусних білків втрачає здатність функціюнувати або синтезується лише за визначених умов. Прикладом мутантів з дефектом індивідуального гена є холодові мутанти. Вони не здатні репродукуватися в інтервалі температур 37-410С. Їх широко використовують для виготовлення вакцин або активної імунізації.
Мутації, які збільшують інфекційний спектр, обумовлюють здатність репродукуватися в клітинах, що є нечутливими до “диких” штамів вірусу.
Мутації, що обумовлюють стійкість до антивірусних прапаратів є, характерними для РНК- та ДНК-вмісних вірусів.
Термостабільні мутанти здатні реплікуватися при 410С і виключно вірулентні.
Бляшкоутворюючі мутанти характеризуються зміною розмірів бляшок (зон лізісу) в моношарі клітинної культури або на бактеріальному газоні.
Мутації, що обумовлюють дефіцит ферменту, викликають повну втрату ферменту або модифікацію його структури. Мутації можуть бути летальними або умовно летальними в залежності від ступеня модифікації фермента та його ролі в репродуктивному циклі вірусу.
Генетичні взаємодії між вірусами можуть носити кооперативний і інтерферуючий характер.
Дата добавления: 2015-05-03; просмотров: 817;