Зоряні орієнтири

В даний час точно встановлено, що принаймні птахи здатні орієнтуватися по зірках, визначаючи і підтримуючи напрямок свого компасу. У цьому випадку повстають зовсім інші проблеми, ніж при місячній орієнтації. Невелике розходження між сонячною і зоряною добою (4 хв) може відігравати, незначну роль хоча саме воно приводить до сезонних змін картини зоряного неба, що теж ускладнює ситуацію. Можливо, велику роль грає розходження самих орієнтирів: замість одного виділеного об’єкта ( сонця чи місяця) тварини повинні сприймати складний візерунок, що складається з величезного числа крапок. З одного боку, це начебто робить орієнтацію па зіркам складнішою, ніж за сонцем і місяцем. Але, з іншого боку, якщо вирішена проблема розпізнання зображень механізм орієнтації тут може зовсім не враховувати видимого руху зоряного неба. Кожен школяр знайде Полярну зірку без усяких годинників, у той час як для орієнтації по сонцю годинник необхідний. Знання деяких сузір’їв (наприклад, Великої Ведмедиці) і їхнього положення щодо полярної осі дозволяє знайти північний напрямок, незалежно від положення зоряного неба, а виходить, незалежно від доби і сезону. Незалежний від часу механізм у випадку орієнтації за зірками був би дуже корисний, тому що криві зміни азимуту, що залежать від змін окремих зірок, міняються набагато більше, ніж криві для сонця.

Перші досліди, проведені в планетарії вказували на деяку залежність компасу від часу. Однак у всіх наступних експериментах зрушення фази біологічних годин чи еквівалентні зміни картини штучного зоряного неба не впливали на вибір птахами напрямку польоту. З іншого боку, спостерігалася залежна від часу зміна напрямку стосовно окремого джерела світла, що нагадує зірку. Таким чином, роль циркадіанних ритмів в орієнтації по зірках ще не до кінця зрозуміла, але все-таки вона, очевидно, менш важлива, ніж при орієнтації за сонцем.

У ряді досліджень перевірялася можливість орієнтації за зірками при польоті туди і назад, але вона не одержала переконливого підтвердження.