Ритми харчування

Харчування – одна з пристосувальних функцій, що обслуговуються локомоцією. В активних видів комах, зокрема тарганів, харчування збігається по фазі з локомоцією, хоча займає лише невелику частину періоду максимальної рухливості. У більшості літаючих комах харчування несумісне з польотом, оскільки ці два види поведінки повинні чергуватися під час максимуму активності чи відбуватися в різних фазах. Наприклад, у мігруючого клопа найбільша тенденція до польотів, що триває більше 10 хв., виявляється в середині фотофази (при СТ 16:8), тоді як максимум харчування спостерігається на початку чи в кінці цієї фази. У малярійних комарів максимум польотної активності спостерігається на початку темнової фази (як при СТ, так і у відповідний час при ТТ), тоді як максимум укусів у природних умовах настає після опівночі. В мухи цеце ритм чутливості хоботка двофазний, так само як і ритм польотної активності.

У більш примітивних тварин харчування збігається з локомоцією. Це, очевидно, характерно для організмів, що фільтрують планктон. Для багатьох сидячих тварин єдиною формою руху є проціджування оточуючої води, що служить для них джерелом їжі та кисню. Двостулковий молюск – мідія їстівна перекачує і фільтрує воду, і припливний ритм цієї активності можна виявляти в постійних умовах по швидкості очищення води від колоїдної суспензії графіту. У деяких інших двостулкових молюсків спостерігаються припливно-відливні ритми відкриття черепашки. Такі ритми в молюсків як правило мають також чіткі циркадіанні складові. Така ж динаміка спостерігається й у ракоподібних.