Форма ділянок та їх орієнтація на місцевості

Форму дослідної ділянки визначає співвідношення сторін, яке може бути від 1:1 (квадратна), 1:5-6 (прямокутна) та 1:>10 (видовжена форма). Близькою до квадратної форми використовують ділянки у до­слідах, де вивчається питання захисту рослин від шкідників, хвороб, бур'янів з обприскуванням посівів розчинами пестицидів, оскільки на вузьких ділянках вітер може зносити розчин на сусідні варіанти. Крім того, із центра квадратної ді­лянки менше буде переселятися шкідників і переносити­ся хвороб, ніж з ділянок видовженої форми. Квадратна форма ділянок буде ефективнішою і в багатьох інших дослідах, де суміжні варіанти дуже взаємно впливають, або дослід розміщується за методом латинського квадрата.

У дослідах з прямокутними ділянками площею від 20 до 200 м² оптимальне співвідношення довжи­ни до ширини становить 5-10, а при більших площах ділянок — 10-20. Ефективність застосування видовжених ділянок збіль­шується, якщо вони довгим боком орієнтуються вздовж основного напряму варіювання родючості ґрунту або іншого фактора. Таке варіювання, як правило, спостерігається в напрямі схилу, тому дослідні ділянки орієнтують вздовж схилу. При цьому довжина ділянок має відповідати довжині схилу, щоб охопити всі його частини.

Земельна площа досліду може розміщуватися біля лісосмуг, ґрунтових доріг, парканів. В цьому випадку дослідні ділянки треба закладати коротшим боком до них, тоді кожний варіант досліду буде розміщуватися на однаковій відстані від лісосмуг, доріг чи парканів, тобто всі варіанти будуть в однакових умовах. За відношенням до панів­них вітрів ділянки орієнтують довгим боком.

Слід звертати увагу на форми земельних ділянок кожного повторення, які мають бути квадратними або близькими до них. Усі повторення повинні мати однакові роз­міри і співвідношення боків. Це можливо, якщо відно­шення довжини ділянки до її ширини буде дорівнювати кількості варіантів досліду.