Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.

Під якісною зміною дистриб’юторського бізнесу, в першу чергу, розуміється зсув акценту з оптового перепродажу на надання якісних логістичних послуг, що припускають формування специфічних активів, таких як термінали, автомобілі доставки, комп'ютерні системи обробки замовлень, і специфічних навиків, таких як налагоджена робота в ланцюзі постачань.

Зараз на ринку комплексних логістичних послуг спостерігається дефіцит пропозиції. Багато крупних компаній-дистриб’юторів готові інвестувати гроші в будівництво логістичних центрів, які будуть обслуговувати не тільки саму компанію, але і інших численних замовників.

Безумовно, дані альтернативи не є взаємовиключними, можна розвивати відразу декілька бізнесів, вичікуючи, який з них в майбутньому стане найбільш прибутковим і перспективним. Проте чи вистачить ресурсів на все відразу. Завжди доводиться концентруватися на головному.

Ґрунтуючись на результати дослідження розвитку ринку споживчих товарів за кордоном, тенденції і специфіка розвитку вітчизняних системи дистрибуції, можна зробити наступні припущення:

1. Роздріб. Найближчими роками відбудеться стрімкий розвиток мережевого роздрібу в крупних і середніх містах. Багато мереж самостійно створюватимуть серйозну розподільно-логістичну систему, яка також працюватиме на постачання в традиційний роздріб. Проте, для оптовиків мережі - це не тільки загроза, але і величезні можливості. За наявності на ринку якісної пропозиції логістичних послуг, мережі охоче купуватимуть їх на стороні.

2. Структура галузі. Ситуацію на ринку визначатимуть найкрупніші гравці, що володіють унікальними ресурсами і здібностями. Вони визначатимуть структуру галузі і поведінку решти гравців.

3. Дистриб’юторсько-логістичні компанії.На ринку з одного боку чіткого визначаться національні дистриб’юторсько-логістичні компанії, основною функцією яких буде логістика і надання додаткових послуг (маркування, сортування, упаковка, прийом замовлень). З іншого боку, залишаться невеликі оптовики, які будуть глибоко спеціалізовані на клієнтові або продукті. Невеликі неспеціалізовані оптовики спочатку в центрі, а потім і в регіонах залишаться поза грою. На ринок прийдуть мультинаціональні логістичні і дистриб’юторські компанії, які купуватимуть місцевих дистриб’юторів, що володіють добре налагодженими зв'язками з клієнтами і умінням працювати у вітчизняних макроумовах.

4. Нові канали. Помітно виростуть масштаби такого каналу як HORECA, який може стати справжнім «золотим дном» для дистриб’юторів. Також помітно збільшаться масштаби електронної торгівлі, що зробить привабливим бізнес, пов'язаний з виконанням електронних замовлень.

5. Виробники. Всіх виробників можна буде розділити на три групи: 1) транснаціональні, такі, що використовують всі канали дистрибуції, що посилено просувають свої регіональні і спеціалізовані бренди; 2) регіональні, такі, що одночасно просувають власний бренд і що виробляють продукцію під приватними марками мереж і дистриб’юторів, такі компанії будуть орієнтовані на самостійну роботу з регіональним роздробом; 3) спеціалізовані, такі, що мають вузько спеціалізований продукт і систему дистрибуціїнацілену на конкретну групу споживачів.

Світові тенденції розвитку торгівлі показують, що лідери досягають економії за рахунок поєднання таких чинників, як зниження середньорічної вартості товарних запасів, зниження кількості працівників і відповідно підвищення продуктивності праці, а також збільшення «навантаження» на один квадратний метр торгової площі. Для оцінки результатів діяльності торгового підприємства зазвичай користуються порівнянням з середніми показниками по підприємствах США.

В Україні найбільш стрімкими темпами розвиваються мережі супермаркетів дискаунтського типу. Масовий вітчизняний споживач ще не готовий переплачувати 20-25% за «сильну» торгову марку. Основним видом боротьби за споживача є цінова конкуренція. За рахунок «фанатичної економії» у дискаунтерів з'являється можливість пропонувати обмежений порівняно з класичними супермаркетами асортимент за низькими цінами, привертаючи тим самим певні верстви споживачів.

До недавніх пір вітчизняні торгові мережі йшли по шляху створення величезних складів. Великі об'єми закупівель дозволяли досягати найбільш вигідних цінових умов у постачальників. Але світові тенденції розвитку торгових технологій скоро примусять відмовитися від такої моделі:

По-перше, зростання вартості землі зведе нанівець всю економію від низьких цін постачальників за рахунок дорожчання зберігання товарів на складі.

По-друге, величезні товарні запаси завжди несуть в собі ризик збитків: різка зміна попиту змусить власників розпродавати товари за будь-яку ціну, аби позбавитися продукції, що не має попиту.

По-третє, тенденція до індивідуалізації обслуговування споживачів диктує необхідність закупівлі малих партій - навіть в такому масовому секторі, як продукти харчування. При збільшенні купівельної спроможності населення відбудеться різка диференціація попиту.

Незалежно від того, збираються чи ні торгові мережі переводити взаємини з покупцями в електронне середовище, електронну систему управління рухом товаропотоками їм ввести все одно доведеться - для утримання прийнятного рівня витрат. За наявності інформаційної системи можна не тільки оптимізувати рух товару, але і перетворити саму «транспортну трубу» на місце зберігання товарів. Проте для цього повинні відбутися серйозні зміни в дисципліні постачань. Поки ж створення «страхових» запасів продукції на випадок невиконання постачальником своїх зобов'язань або форс-мажорних обставин вважається крупними гравцями ринку роздрібної торгівлі цілком виправданою мірою.

Централізована модель торгового бізнесу, що використовує переваги он-лайнових технологій, дозволяє консолідувати замовлення постачальникам, оперативно перерозподіляти товар між магазинами, залежно від рівня попиту, і тим самим позбавлятися від зайвих витрат на зберігання.