Замовлення нестандартних позицій

У першому випадку логіст повинен оцінити, чи дійсно позиція нестандартна. Причому не з погляду нормативів, що існують в галузі або на виробництві, а з погляду частоти замовлень клієнтами. Якщо «нестандартну» позицію у вас регулярно запитують різні клієнти, то по ній цілком можна заводити складський запас, щоб задовольняти їх потреби миттєво і при цьому не ламати поточне виробництво. І, навпаки, для зменшення складського неліквіду варто переводити стандартні позиції з розряду складських в розряд вироблюваних на замовлення, якщо їх замовляють украй рідко і не стабільно. Наприклад, хорошим критерієм для попадання позиції в розряд складських можна вважати наявність по ній продажів певній кількості клієнтів за певний період. Параметри необхідно підбирати індивідуально з урахуванням стратегії компанії. Але точно не повинно бути так, що позиція, яка купується регулярніше і частіше, вироблялась б під замовлення, а на складі зберігалась продукція, що купується рідше і не стабільно.

Буває і так, що термінові замовлення саме нестандартних позицій стають регулярним явищем, а їх кількість – порівнянним із загальним виробництвом. Компанія може навіть придбати по ним деяку своєрідну спеціалізацію. В такому разі краще не розраховувати кожного разу зміну плану виробництва, а відразу закласти потужності на виробництво нестандартних позицій при початковому плануванні.

Це може здатися дивним: як можна закласти в план ті замовлення, які ми ще не отримали?

Щоб відповісти на це питання, візьмемо статистичні показники виробництва по термінових замовленнях за минулі періоди, вимірюючи їх в деяких загальних одиницях, наприклад в часі, необхідному для їх виробництва. Допустимо, що з 480 робочих годин (дані за останні три місяці) виробництво термінових замовлень зайняло в сумі 120 годин. Тоді 120/480=0,25 (25%) – це та частка від загального часу роботи, яку ми повинні закласти на термінові замовлення в майбутньому. Тобто, плануючи виробництво на склад, ми повинні розраховувати лише на ті, що залишилися 75% потужностей виробництва.

Звичайно, статистичні показники виявляються не за один день, і конкретно завтра у вас може взагалі не бути термінових замовлень. На такий випадок необхідно підстрахуватися додатковим планом основного виробництва. В результаті ми отримаємо дві виробничі черги: одну – звичайну, а другу – термінову. Вони будуть розділені в часі. Поділ цей може бути по змінах або годинах виробництва щодня, наприклад для нашого випадку: 6 годин – основна робота, 2 години – термінова.

У результаті виробничі цикли настроюються з розрахунку 6 годин роботи, а у разі відсутності термінових замовлень – поширюються і на ті, що залишилися 2 години робочої зміни (роблячи по основному плану резерви наступного дня). Проте в разі появи термінової роботи їй присвячуються закладені за планом термінових замовлень дві години, і ні основний виробничий план, ні виробничі цикли через це не порушуються.

Проте не завжди можна порахувати замовлення саме в годинах його виробництва, тому для різних сфер краще використовувати свої заходи:

- для ткацької промисловості це можуть бути квадратні метри, помножені на коефіцієнт складності;

- для типографії – тираж, помножений на кількість листів і кількість фарб;

- для виробництва друкованих плат – кількість плат, помножена на кількість шарів кожної плати і її розмір тощо.