Оцінка забруднення водного середовища
Наведені нижче методи слугують для розрахунку концентрації шкідливих речовин у водоймах при скидах в них цих речовин. Розраховуються концентрації шкідливих речовин у воді і в донних відкладеннях водойм.
Загальний вигляд розповсюдження хімічних та радіоактивних речовин при їх скидах у водойми має наступний вигляд:
Св = Q . R | (5.2.1.) |
де Св – концентрація речовини у воді водойми, куди здійснюється її скид (г/л, Бк/л),
Q – потужність скиду речовини у водойму (г/с, Бк/с),
R – фактор гідрологічного розбавлення (с/л).
Розглянемо формування фактору гідрологічного розбавлення R для різних умов скиду та варіантах розрахунку.
1. При скидах у велику річку, де можна не враховувати процеси осадження речовин у донних відкладеннях, фактор гідрологічного розбавлення R на відстані х (м) від місця скиду дорівнює:
R = | (5.2.2.) |
де P0 – витрата скидної води у місці скиду (м3/с);
fv – коефіцієнт розбавлення:
для місця скиду fv = 1;
при повному перемішуванні fv = P0/P, де Р – витрата води в річці в місці спостережень (м3/с);
λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с-1), інакше λ=1,
υ – середня швидкість річки (м/с),
103 – перевідний коефіцієнт (л/м3).
2. При скидах у закриту водойму чи маловодну річку фактор гідрологічного розбавлення R дорівнює:
R = f | (5.2.3. ) |
де f – коефіцієнт зниження вмісту хімічних чи радіоактивних речовин за рахунок осадження в донних відкладеннях,
V – об’єм водойми, м3,
r – сумарні втрати забрудненої води за різними шляхами.
Коефіцієнт f осадження речовин в донних відкладеннях і на зважених частинках дозволяє враховувати процеси осадження зважених частинок і замулювання донних відкладень. Для визначення цього параметру приймається рівноважний коефіцієнт розподілу радіонукліду в системі “вода-донні відкладення” Kd [28]. Цей коефіцієнт є специфічним для кожного конкретного хімічного елементу і визначається для випадку, коли система досягла стаціонарного стану, як відношення концентрації речовини в донних відкладеннях до концентрації цієї речовини у воді.
При відомому коефіцієнті Kd значення коефіцієнту f зменшення вмісту речовини у воді з-за процесів осадження на дно, визначається за формулою:
f = = | (5.2.4. ) |
де Vb – об’єм обмінного шару донних відкладень (м3);
S – площа дзеркала водойми (м2);
H - “ефективний” шар ґрунтів дна водойми (м).
Коефіцієнт Kd краще визначати для кожної водойми окремо. У випадках відсутності даних Kd можна розрахувати за формулою:
Kd =k. tз | (5.2.5. ) |
де k знаходиться за таблицею (5.2.1.), а tз – тривалість затоплення водойми (с).
Розрахунок вмісту хімічних та радіоактивних речовин у донних відкладеннях проводиться за формулою:
Сд.в. = | (5.2.6. ) |
де k – швидкість переходу речовини із води у відкладення ( );
ρ – поверхова щільність відкладень (кг/м2);
λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с-1);
Cв –концентрація речовини у воді (г/л, Бк/л);
tз – тривалість затоплення (с).
Коефіцієнт k можна знаходити для кожної водойми окремо, а у випадку відсутності даних – використовувати дані табл.5.2.1. Для розрахунку рекомендується використовувати значення tз , яке дорівнює строку служби підприємства, яке здійснює скиди, а для ρ, якщо нема інших даних - 40 кг/м2.
Таблиця 5.2.1 . Швидкість переходу речовини з води у донні відкладення, л/кг.с [28]
Клас | Елемент | K |
A – що швидко взаємодіють з відкладеннями | Mn, Co, Zr, Ru, Cs, Eu, Ce, Pu, Am, Cr, Cm, Np | 5.10-5 |
B – що повільно взаємодіють з відкладеннями | C, Zn, Sr, Y | 3.10-6 |
C – що слабо взаємодіють з відкладеннями | H, Nb, Tc, Ag, Sb, Te, I | 4.10-7 |
Приклад визначення розповсюдження скидів у водоймі
Визначити концентрацію ацетону у річці, куди з фабрики фарбових виробів надходять стоки потужністю 1г/с та інтенсивністю 2 м3/с, у місці їх надходження у річку та на відстані 10, 50м, 100 м від місця скиду. Швидкість течії річки 5 м/с. Витрати води в місцях спостережень складають: 92 м3/с – на відстані 10 м , 102 м3/с – на відстані 50м, 115 м3/с - на відстані 100 м від місця скиду.
Розрахунок
Вихідні дані можна представити наступним чином (таблиця 1).
Таблиця 1. Вихідні дані по скиду ацетону в річку
Параметр | Значення | Параметр | Значення |
Q (г/с) | P10 (м3/с) | ||
P0 (м3/с) | P50 (м3/с) | ||
v (м/с) | P100 (м3/с) |
Визначаємо фактор гідрологічного розбавлення R за формулою (5.2.2.) на різних відстанях від місця скиду:
Відстань від місця скиду, м | R (с/л) | Відстань від місця скиду, м | R (с/л) |
0 (в місці скиду) | 5 . 10-4 | 3,2 . 10-6 | |
10 | 6,3 . 10-5 | 9,1 . 10-8 |
Концентрація Cl на різних відстанях від місця скиду дорівнює:
C (в місці скиду) = 1 . 5.10-4 = 5.10-3 (г/л) = 0,5 (мг/л)
C 10 = 1 . 6,3.10-5 = 6,3.10-5 (г/л) = 0,06 (мг/л)
C 50 = 1 . 3,2.10-6 = 3,2.10-6 (г/л) = 0,003 (мг/л)
C 100 = 1 . 9,1.10-8 = 9,1.10-8 (г/л) = 9,1.10-5 (мг/л)
Дата добавления: 2015-04-01; просмотров: 1070;