Визначення ефективної висоти викиду
Для високих джерел викиду підйом шлейфу потоку розраховують за формулою:
| hef = hg + Δh- hм-С, | (3.4.4.1.12.) |
де hg – фактична висота джерела викиду,
Δh – висота підйому потоку над джерелом,
hм – поправка на нерівність місцевості,
С – поправка на зміну напрямку потоку при слабкому вітрі від впливу аеродинамічної тіні самого джерела викиду.
Поправку на нерівність місцевості hм розраховують за наступними формулами:
| 0 при zМ < zТ hм = { zм-zТ при zТ < zм < zТ +0,8(h+∆h) 0,8(h+∆h) при zМ > zТ +0,8(h+∆h) | (3.4.4.1.13.) |
де zТ - абсолютна висота основи труби (м),
zм – абсолютна висота місцевості в точці виміру (м).
Поправку С на зміну напрямку потоку від впливу аеродинамічної тіні джерела викиду розраховують за формулами:
0 при  >1,5u
C =  { 3 (1,5- /u)D при <1,5u
| (3.4.4.1.14.) |
де u – швидкість вітру на рівні гирла джерела викиду (м/с),
– швидкість потоку викидних газів (м/с), D – діаметр гирла джерела викиду (м).
Висота підйому струменю Δh для всіх погодних умов визначається за формулою:
| Δh = 1,44D( /u)2/3 . (x/D)1/3 + (2/u)Ф1/3 . x2/3
| (3.4.4.1.15.) |
де х – відстань від основи джерела до точки виміру (м),
u – швидкість вітру на висоті викиду (м/с),
| Ф = (∆T/Tвик)g D2/4
| (3.4.4.1.16.) |
є величиною, що пропорційна силам плавучості (м4/c3); Tвик – абсолютна температура викиду (К), (∆T=Tвик-Ts) – різниця температур викидного і атмосферного повітря, g =9,8 м/с2 – прискорення вільного падіння; інші позначення аналогічні наведеним вище.
Для визначення максимального підйому потоку (Δhmax) існує декілька підходів. Відповідно до [33] для нейтральних умов максимальний підйом потоку:
Δhmax = 3  (2,5+3,3g   )
| (3.4.4.1.17.) |
де u – швидкість вітру на висоті флюгеру (м/с).
Рекомендуються наступні формули для різних метеорологічних умов:
для нейтральних умов
Δhmax = 3 +400 
| (3.4.4.1.18.) |
для стійких умов при вітряній погоді
Δhmax = 1,5s-1/6(  )2/3+2,6(  )1/3
| (3.4.4.1.19.) |
для стійких умов при штилі
| Δhmax = 5,1Ф1/4s3/8 | (3.4.4.1.20.) |
де u – швидкість вітру на висоті викиду (м/с),
s - параметр стійкості атмосфери: s = 
,
g – прискорення вільного падіння (м2/с),
- градієнт потенційної температури (різниця виміряного та адіабатичного градієнту температури) (Со/м).
Для різних категорій стійкості атмосфери вважають:
| 8,7.10-4 для категорії Е s = {1,75.10-4 для категорії F 2.45.10-4 для категорії G | (3.4.4.1.21.) |
Дата добавления: 2015-04-01; просмотров: 830;