Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з наземних джерел
Якщо викид домішок здійснюється на рівні землі (наземний викид), то максимум концентрації спостерігається безпосередньо в області розташування джерела і значення максимуму тим більше, чим слабше вертикальне і горизонтальне розсіювання, тобто чим більшою є стійкість приземного шару атмосфери і меншою - швидкість вітру.
Наземні джерела можуть створюватися внаслідок аварій і несправності газопроводу, при аваріях промислових трубопроводів для транспортування різних газів і токсичних речовин, при гірських і вибухових роботах т. ін.
Приблизний розрахунок концентрацій від наземних джерел може бути виконано на основі аналітичних і численних рішень рівнянь турбулентної дифузії. Однак особливість цих рішень у тому, що при неприємних метеорологічних умовах (приземна інверсія температури, послаблення швидкості вітру до нуля) приземна концентрація безмежно зростає на всіх відстанях від джерела. Необхідно враховувати нестаціонарність процесу перемішування в цих умовах.
Розподіл максимальних концентрацій См на відстані х і при часі дифузії t [t≤min(T1, T2), де T1 - час дії джерела фіксованої потужності Q’, а T2 – час підтримки метеорологічних умов] описується наступним чином [7]:
| См = A’. Q’. t/x3 | (3.4.3.1.) |
при чому в умовах штилю для разової концентрації A’»0,11.
При розсіюванні домішки з лінійного наземного джерела потужністю Q’’ максимальна наземна концентрація СМ виражається наступним чином:
| См = A’’. Q’’ . t/x2 | (3.4.3.2.) |
де для штилю A’’»0,17.
Наведені формули не описують фактичне поле концентрації поблизу джерела (при х=0), бо розрахункові концентрації переходять в цій області в нескінченість. Реальні концентрації відрізняються від нескінченно великих, але все ж є достатньо великими, тому при нормуванні викидів з наземних джерел більш зручно виходити з визначення розміру санітарно-захисної зони, на границях якої і в подальшому не повинні перевищуватися відповідні норми вмісту шкідливих речовин у повітрі при відповідних реальних умовах розсіювання. Умовами найгіршого розбавлення для наземних джерел потрібно вважати умови помірної і сильної стійкості атмосфери і малої швидкості вітру.
У випадку наземного точкового джерела потужністю Q’ для визначення границь санітарно-захисної зони відповідно до формули (3.4.3.1.) маємо:
| L ’ = [A’. Q’ . T/ГДК]1/3 | (3.4.3.3.) |
де T – для нестаціонарного джерела – це найменший термін із часу дії джерела і часу збереження неприємних метеорологічних умов, а для безперервно діючого джерела – максимальний час збереження неприємних метеологічних умов у районі, що розглядається.
Аналогічно для лінійного джерела:
| L’’ = [ A’’. Q’’ . T/ ГДК ]1/2 | (3.4.3.4.) |
При заданому значенні санітарно-захисної зони L можна нормувати величину викиду від точкового джерела, користуючись умовою:
| Q’ ≤ ГДК . L’3 / [ A’. T] | (3.4.3.5.) |
а величину викиду від лінійного джерела, користуючись умовою:
| Q’’ ≤ ГДК . L’’2 / [ A’’. T] | (3.4.3.5.) |
Дата добавления: 2015-04-01; просмотров: 884;