Коротка характеристика найбільш небезпечних гідросферних НС

До гідросферних надзвічайних ситуацій, які можуть бути в Україні, належать: повені, маловоддя, підйоми та спади рівня Чорного та Азовського морів.

Повені – це тимчасове затоплення значних територій внаслідок сильних злив, швидкого таяння снігу, льоду в горах, руйнування греблі або дамби, великих морських припливів, цунамі. При повені гинуть люди, тварини, знищуються сільськогосподарські посіви, матеріальні цінності, пошкоджуються житлові будинки і виробничі споруди тощо.

Осередок ураження при повені це територія, в межах якої відбулося затопленя місцевості, пошкодження та руйнування будівель, а також поранення та загибель людей, сільськогосподарських тварин і рослин, псування і знищення сировини, палива, продуктів харчування тощо.

Прогнозування наслідків при прориві гідроспоруд. Для визначення розмірів зон ураження повінню при проривах гідроспоруд, необхідно мати наступні дані: об’єм водосховища, м³; ширину прорана (греблі), м; глибину прорана (глибину води перед греблею), м; середню швидкість руху хвилі попуску, м/с [10].

Для визначення часу прибуття хвилі попуску використовують наступне рівняння:

де t – час прибуття хвилі попуску, годин;

R – задана відстань від греблі, км;

v – середня швидкість хвилі попуску, км/годину.

Орієнтовну висоту хвилі попуску, знаходимо з даних таблиці 2.6.

* Н – глибина перед греблею (глибина прорана), м;

** Т – тривалість проходження хвилі попуску, години.

Тривалість проходження хвилі попуску на заданих відстанях, визначається за формулою:

де W – об’єм водосховища, м³;

B – ширина прорана або ділянки перелива води крізь гребінь незруйнованої греблі, м;

N – максимальна витрата води на 1 м ширини прорана (ділянки перелива води крізь гребінь незруйнованої греблі, м³/(с·м), орієнтовні значення якого можна знайти нижче в таблиці 2.7.

Процес формування санітарних втрат під час катастрофічних повеней залежить від своєчасного оповіщення населення, висоти хвилі прориву при прориві дамби, греблі, температури води й повітря, часу доби та віддаленості населеного пункту від джерела затоплення тощо.

Можливість прогнозування втрат і ефективність надання допомоги населенню підвищується, якщо розділити територію затоплення на зони в залежності від швидкості течії води, висоти хвилі і відстані від джерела затоплення [14]. Основні характеристики зон затоплення наведені нижче в таблиці 2.8.

Залежно від зони затоплення втрати населення будуть значно відрізнятися, що відображено за даними [29] нижче у таблиці 2.9.

Найбільш значні санітарні втрати, переважо хірургічного профілю, будуть у першій та другій зоні.

У третій зоні санітарні втрати будуть переважно терапевтичного характеру.

В четвертій зоні санітарні втрати будуть терапевтичного профілю.

Уражаюча дія хвилі затоплення при швидкому підйому рівня води під час сильних злив чи інтенсивному таєнні снігу (повені), аналогічна уражаючій дії хвилі прориву. Однак на відміну від хвилі прориву повінь чинить більш тривалу дію. Нижче в таблиці 2.10, наведені дані залежності відсотку пошкоджених об’єктів від часу дії хвилі затоплення.

Для своєчасного попередження населення про надзвичайну ситуацію по ЗМІ подається сигнал попередження «Увага всім! Затоплення!». Далі повідомляється район, в якому очікується затоплення та порядок дій, які треба робити.

У разі отримання цього сигналу населення міста повинно: якщо є час, перенести на горища або верхні поверхи всі речі, які може пошкодити вода, якщо не має часу то відключити газ, електроенергію, взяти з собою документи і найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів та питної води і з’явитися на місце збору.

Прогнозування наслідків при дії цунамі на морське узбережжя. В Україні на території Чорного та Азовського морів під ча землетрусів можлива поява високих хвиль – цунамі. Для прогнозування можливих людських втрат та ступеня руйнування техногенних об’єктів від цунамі на морському узбережжі, необхідно знати наступні параметри хвилі: висоту головної хвилі, швидкість хвилі при виході на узбережжя, коефіцієнт опору хвилі на узбережжі, дальність розповсюдження хвилі по узберіжжю, висоту хвилі на узбережжі, швидкість розповсюдження хвилі по узбережжю, тиск потоку на споруди.

Висота головної хвилі, яка залежить від сили землетрусу наведена нижче у таблиці 2.11.

Висоту хвилі при виході її на узбережжя можна орієнтовно розрахувати за виразом:

де H₀ – висота хвилі при її виході на узбережжя, м;

h₀ – висота головної хвилі цунамі, м.

Швидкість хвилі при виході на узбережжя приблизно можна оцінити за формулою:

де U₀ – швидкість хвилі при виході на узбережжя, м/с;

h₀ – висота головної хвилі цунамі, м.

Коефіцієнт опору хвилі на узбережжі розраховують за формулою:

де μ – коефіцієнт опору хвилі на узбережжі;

і – ухил узбережжя, залежить від геометрії узбережжя, а значення може коливатися в межах від 0,01 до 0,001.

Дальність розповсюдження хвилі по узберіжжю можна орієнтовно розрахувати за формулою:

де L_k – дальність розповсюдження хвилі, м;

h_k – висота хвилі в кінцевій точці можна прийняти 0,5 м.

Висоту хвилі на узбережжі можна розрахувати за виразом:

Швидкість розповсюдження хвилі по узбережжю розраховують за рівнянням:

Тиск потоку на споруди розраховують за формулою:

де ΔР – тиск потоку, Па;

ρ – густина води, 1000 кг/м³;

h – висота хвилі, м;

g – прискорення вільного падіння, 9,81 м/с²;

U – швидкість розповсюдження хвилі на узбережжі, м/с;

β – коефіцієнт опору, 1,4.

Залежність ступеня руйнування споруд на узбережжі від тиску потоку наведена нижче у таблиці 2.12.