Коротка характеристика найбільш небезпечних атмосферних НС

Найчастіше в Україні повторюються НС викликані екстремальною температурою (сильні спеки та морози, суховії, заморозки, посухи, ожеледі), та НС викликані сильним рухом повітря та сильними опадами (буревії, смерчі, шквали, шторми, сильні зливи, град, снігопади, тумани).

Сильна спека – підвищення температури повітря до плюс 35°С і вище.

Суховії – це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря.

Посуха – це тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищенній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у грунті.

Сильні морози – це зниження температури повітря до мінус 30°С і нижче.

Сильні ожеледі – це шар щільного льоду товщиною понад 20 мм, що наростає на дротах, земній поверхі, деревах, техніці.

Медико-санітарна обстановка залежить від економічної та технічної розвиненості населених пунктів (наявність тепла у будинках, кондиціонерів). Найбільш чутливі до температурних НС люди похилого віку та діти. Кількість постраждалих може сягати значної кількості (від сотень до півтори тисячи на мільйон). За даними іноземних авторів, смертність серед населення, при морозах може сягати величин 333÷1333 на 1 млн. населення [38, 42], а при спеках може варіюватися в дуже широких межах 3÷236 на 1 млн. населення [38, 40, 50].

На території ураження високою температурою навколишнього середовища, серед населення спостерігається загострення хвороб серцевосудинної системи (інфарктів, гіпертонічних кризів), центральної нервової системи (інсультів, судом, психічних відхилень, теплових ударів), органів дихання (бронхіальною астмою), шлунково-кишкових захворювань (харчових отруєнь та інфекційних захворювань, які передаються через воду), шкіри (подразнення, дерматити), тощо. При ураженні території низькою температурою найчастіше трапляпляються випадки температурних травм (переохолодження, обмороження та відмороження, опіки від обігрівальних приладів) та механічних травм внаслідок падіння людей (забиття, вивихи, переломи).

Тому, населенню під час НС викликаних екстремальною температурою, можна рекомендувати дотримуватися раціонального режиму життєдіяльності: більше пити (улітку) або більше їсти (взимку), обережно користуватися обігрівальними приладами (взимку), використовувати кондиціонери та вентилятори (улітку), намагатися якумога менше знаходитися на вулиці, та знизити інтенсивність праці вдень (улітку).

Буревій – це тривалий континентальний вітер (понад 12 годин) зі швидкістю повітря 15-30 м/с. Шторм це буревій над морем чи океаном.

Шквал – це короткочасне посилення вітру зі зміною його напряму, найчастіше це явище спостерігається під час грози. Швидкість повітря може досягати 10 - 30 м/с. Час дії шквалу від декількох хвилин до полутора годин.

Смерч (торнадо) – сильний повітряний вихор, який зароджується в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота. Висота може досягати декілька кілометрів, діаметр до сотень метрів, швидкість переміщення 10-20 м/с. Швидкість повітря у вихорі може досягати 330 м/с. Тривалість від хвилин до декількох годин.

Злива – це дощ з кількістю опадів понад 15-49 мм на рівнинній території та 30 мм в гірських районах за 12 годин.

Сильна злива – це сильний дощ з кількістю опадів понад 50 мм на рівнинній території та 30 мм в гірських районах за 1 годину.

Сильні снігопади - це інтенсивне випадіння снігу у кількості 6-19 мм (визначається шаром талої води) за 12 годин.

Дуже сильні снігопади – це дуже інтенсивне випадіння снігу у кількості понад 20 мм (визначається шаром талої води) за 12 годин.

Град – частинки льоду, різні за розмірами та формою, структурно неоднорідні, випадають у теплий період року. Розмір частинок може бути від 5 до 60 мм.

Для характеристики сили вітру та його наслідків введена 12 бальна шкала Бофорта за швидкістю вітру.

Основні параметри, які характеризують силу вітру і характер ушкоджень, наведені нижче в таблиці 2.1 [22].

Деякі справочні дані по ступеням руйнування будівель та споруд при потужних вітрах наведена нижче в таблиці 2.2 [22].

Приблизна структура втрат серед населення при руйнуваннях будівель від потужного вітру наведена нижче в таблиці 2.3 [22].

Характеристика ступеней руйнування будівель та споруд наведена нижче в таблиці 2.4 [22].

Медико-санітарна обстановка при цих видах НС буде визначатись рівнем розвитку держави на території якої відбувається НС, типом НС, характером забудови населених пунктів, розміром фронту вітрового потоку, своєчасністю оповіщення ЗМІ населення про наближення НС. На території ураження сильним рухом повітря або опадами характерні в основному механічні травми людей (садна, забиття, вивихи, переломи, черепно-мозкові травми, крововиливи, пошкодження внутрішніх органів тощо). Так за даними зарубіжних авторів [46], приблизний розподіл травм серед постраждалих від торнадо та ураганів у США, має наступний вид: розриви, ссадна, проникаючі поранення 50-60 %, тупі травми голови, грудей, черева 20-40 %, переломи до 30 %. Слід відзначити, що кількість постраждалих людей може сильно варіюватися, так для смерчей (торнадо) кількість загиблих може досягати кількох сотень, а для ураганів від сотень до декількох тисяч людей у розвинутих державах і сотні тисяч для малорозвинутих, крім цього завдаються значні економічні збитки у вигляді руйнування будівель, споруд, втрати врожаю тощо.

Для своєчасного попередження населення про надзвичайну ситуацію по ЗМІ подається сигнал попередження «Увага всім! Штормове попередження!».

У разі отримання штормового попередження населення міста повинно: припинити всі види робіт (крім виробничих), підготовувати оселю: зачинити та захистити вікна (по можливості щитами або заклеїти їх), відключити газ, воду, електроприлади, створити запас їжі, води, одягу, переміститися до більш стійких капітальних будівлель, наприклад до підвалів, погрибів або сховатися у внутрішніх приміщеннях і уважно слухати ЗМІ. Якщо необхідно, то підготуватися до евакуації (підготувати документи, найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів та води, медикаменти, ліхтарик, радіоприймач, батарейки).