Загальні вимоги до якості виливок. Загальні принципи конструювання виливок

Якість виливок визначається у першу чергу технологічністю їх конструкції. Протягом конструювання виливки необхідно враховувати її розташування в формі та конфігурацію. На відливці має бути якомога менше виступів (кронштейнів, бобишок, непаралельних ребер та ін.).

Рівностінність забезпечує рівномірність охолодження, отже рівномірність усадки, відсутність гарячих тріщин, повітряних та газових раковин. Для зберігання необхідної міцності виливки підсилюють ребрами жорсткості, товщина яких складає 0,8 - 0,9 товщини стінки для зовнішніх ребер та 0,6 - 0,7 - для внутрішніх.

При литті по моделях, що виплавляються і в піщані форми допускається нерівномірність, яка забезпечує спрямованість затвердіння від місця заливки до дальнього кінця форми.

Поряд з рівностінністю необхідно прагнути до тонкостінності литих деталей, завдяки якій збільшується швидкість кристалізації сплаву, утворюється рівномірна дрібнозерниста структура та підвищуються механічні властивості відливок.

 

Таблиця 2.1 - Рекомендовані товщини стінок виливок

  Спосіб лиття Товщина стінки, мм   К
  Оптима-льна Мініма-льна  
Під тиском 2-4 0.5 8-12
За моделями, що виплавляються 3 - 5 0,5 3-5
В кокіль 5-8 2.0 . 4-6
В оболонкові форми 4-9 2,5 4-5
В піщані форми 5-12 4,0 3-4

 

 

Радіуси заокруглень та плавні переходи. В місцях спряження двох стінок і в гострих кутах відливок необхідно робити радіуси заокруглень для того, щоб уникнути утворення тріщин внаслідок нерівномірності кристалізації (див. рис. 2.1).

а) правильно б) неправильно

Рисунок 2.1 - Радіуси заокруглень та плавні переходи на кутах виливок

 

Гострі кромки допускаються тільки на площинах роз’ємну форми. Внутрішній радіус заокруглень:

 

, (2.1)

 

де та - товщини спряжених стінок; k - коефіцієнт, який залежить від способу литва.

Зовнішні радіуси R заокруглень визначаються з конструктивних міркувань. Перехідні поверхні від товстих перерізів до тонких слід виконувати заокругленими. Якщо товщини розрізняються більше ніж у два рази, то перехідні поверхні рекомендується робити конусними, причому довжина конусу рівна сумі товщин спряжених стінок.

Cхили і конусність. На необроблюваних поверхнях, розташованих перпендикулярно до площин роз’ємну форми необхідно робити схили або конусність, величини яких залежать від способу литва і висоти поверхні. У випадку недопустимості схилів або конусності. за конструктивними міркуваннями їх видаляють при механічній обробці.

Отвори та вікна. Отвори рекомендують виготовляти при литві тому, що при наступному свердлінні в потовщених місцях розкриваються повітряно-газові або усадочні раковини. Якщо необхідно одержати отвори з низькими параметрами шорсткості і точними розмірами, то залишають припуск на механічну обробку, який залежить від способу литва і відношення довжини отвору до його діаметру. Стінки відливок по контуру отворів та вікон рекомендовано зміцнювати відбортовками.








Дата добавления: 2015-03-07; просмотров: 1000;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.