Особливості випробування газових свердловин

Відмінними особливостями випробування свердловин, які мають газонасичені пласти, є великі швидкості потоку флюїду; швидке підвищення тиску у процесі випробування; можливість розгазовування промивальної рідини та її викид; великі устьові тиски при виході газу на поверхню; підвищена пожежна небезпека при негерметичності обладнання; утворення гідратів в місцях переходу діаметрів від меншого до більшого.

Щоб виключити значне розгазовування промивальної рідини і викиду її з свердловини інтервал випробування вибирають якомога менший, обмежуючи його розмір пакерами, які встановлюють нижче і вище інтервалу випробування, або тільки одним верхнім пакером, якщо інтервал випробування не більше 12 метрів. У зв’язку з тим, устьова обв’язка виконується за схемою, в яку включений превентор, засувки високого тиску, спеціальні маніфольди для відводу газу і факельні пристрої. Крім підвищених вимог до герметизації устя свердловини, різьбових з’єднань обладнання та колони труб, є низка технологічних особливостей, які полягають у наступному:

1) приплив газу з високим дебітом швидко проявляється на поверхні – з’являється інтенсивний потік витиснюваного повітря, а потім рідини, залитої в колону труб. Як тільки ця рідина розпочинає виливатись на поверхні, необхідно негайно закрити устьову головку, а потім і запірно-поворотний клапан КВІ, не допускаючи подальшого припливу газу в труби. При повному витісненні рідини і заповнення труб газом може відбуватись зім’яття труб під дією зовнішнього надлишкового тиску.

2) для зменшення пожежної небезпеки та небезпеки відкритого викиду газу доцільно застосовувати технологію припливу при закритому усті. Для цього на верхньому кінці труб встановлюють устьову засувку, яку закривають до початку відкриття впускного клапана, а інтенсивність припливу флюїду оцінюють за показами манометра, встановленого під засувкою. Зазвичай, при високих дебітах газу тривалість періоду припливу значно менша, ніж при припливі рідини, після чого необхідно закрити запірно-поворотний клапан для отримання кривої відновлення тиску.

3) після закінчення періоду відновлення тиску через устьову засувку випускають газ, не допускаючи при цьому викиду рідини з труб, а після цього знімають пакер.

4) після зняття пакера спостерігають за рівнем рідини на усті свердловини. Якщо переливу рідини не спостерігається в результаті розширення газу в стволі свердловини, розпочинають повільно підіймати інструмент з постійним заповненням затрубного простору промивальною рідиною.

Якщо розпочався перелив розгазованої рідини і є небезпека викиду газу, необхідно відновити пакеровку і прокачати один-два цикли промивальної рідини більшої густини через циркуляційний клапан у затрубний простір.

Після деякого часу очікування, переконавшись, що перелив розгазованої рідини відсутній, можна підіймати інструмент з постійним доливом рідини у затрубний простір.

5) якщо у процесі підіймання відновився сильний перелив розгазованої рідини, необхідно зупинити підйом інструменту, загерметизувати устя свердловини і закачати через труби і циркуляційний клапан поважчену рідину. Через деякий час повільно випускають газ із затрубного простору і, якщо відсутній перелив, продовжують підйом, а при відновленні переливу повторюють попередню операцію.

 








Дата добавления: 2015-03-07; просмотров: 863;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.003 сек.