Поняття та структура соціально-педагогічної програми.

У компетенції соціального педагога закладу освіти розробляти та впроваджувати різноманітні програми, технології, проекти, методики тощо задля досягнення соціально-виховної мети. Соціально-педагогічна програма – зміст і план діяльності; розроблений комплекс завдань та заходів, який спрямовано на досягнення соціально-виховної мети; засіб поетапної організації соціально-педагогічної діяльності щодо розгортання певного змісту, а також з реалізації конкретних процедур. Відповідно до терміну розрізняють довготривалі (більше 5 років), середньотривалі (3-5 років), короткотривалі (1-3 роки), поточні, оперативні програми. Структуру соціально-педагогічної програми складають: мета, завдання, об’єкт, суб’єкт, принципи, напрями, етапи, методи.

Мета є кінцевим результатом, тим що необхідно досягти (наприклад, сформованість соціальних почуттів дітей у дошкільному навчальному закладі); завдання являють собою визначений наперед обсяг роботи, те, що треба здійснити відповідно до певної мети (наприклад, створити у дошкільному закладі сприятливе для розвитку емпатії дітей соціальне середовище, розробити комплекс занять та ігор на розвиток співпереживання та доброзичливості дітей, залучити сім’ї дітей до участі у святах та іграх, провести практичні конференції соціальних педагогів різних дошкільних закладів, присвячені проблемам розвитку соціальних почуттів дітей тощо). Об’єктами програми є ті, на кого вона спрямована (наприклад, усі дошкільники закладу або окрема група дітей чи особистість); суб’єктами – хто виконує діяльність задля досягнення мети (соціальний педагог, психолог, батьки, представники різних державних та суспільних закладів, організацій та інші). Принципи програми – це основні вимоги до її змісту, організації та здійснення (наприклад, принцип природовідповідності, згідно з яким заходи програми підбираються та розробляються зважаючи на вікові та гендерні особливості особистості). Напрями програми відповідають основним завданням (наприклад, можна визначити такі напрями: профілактичний, корекційний, реабілітаційний; або: робота з дітьми, з батьками, з педагогічним колективом навчального закладу, з зовнішніми соціальними інституціями тощо). Етапи програми – регламентовані періоди її впровадження (наприклад, діагностичний, підготовчий, етап реалізації, етап оцінювання результатів тощо). Методи програми – засоби досягнення її мети та завдань (соціологічні (спостереження, аналіз документів); психологічні (тест, арттерапія, казкотерапія); педагогічні (бесіда, диспут тощо); соціально-педагогічні («рівний-рівному», соціально-педагогічний тренінг, форум-театр, соціальний театр: спектакль плюс та ін.).