Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

Перший в історії людства – первіснообщинний спосіб ведення господарства, найдовший та найскладніший шлях його розвитку.

Первісне суспільство має такі ознаки:

- низький темп розвитку продуктивних сил і повільне їх удосконалення;

- низький темп розвитку суспільства;

- колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва;

- рівномірний розподіл і соціальна рівність;

- відсутність приватної власності, експлуатації, класів і держави.

Первісне суспільство умовно поділяється на кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий і ранній залізний віки. Кожному з цих етапів були притаманні певні риси, особливості, здобутки матеріальної культури, знаряддя праці.

Так, для палеоліту (3–5 млн років – 12 тис. років до н.е.) – характерними були примітивні знаряддя праці, збиральництво, рибальство, мисливство. Примітивна колективна праця та споживання обумовлені низьким рівнем продуктивних сил і майже повною залежністю від навколишнього середовища. Найвизначніше досягнення цього періоду – видобуття вогню.

Мезоліт (12 – 8 тис. років до н.е.) характеризувався вдосконаленням знаряддя праці: винайдено лук, стріли; поява водного транспорту (колоди, плоти, човни). Людське суспільство поступово переходить від привласнюючого способу виробництва (збиральництво, полювання, рибальство) до відтворюючого господарювання (приручення тварин, виникнення землеробства). З’являються постійні поселення людей.

Неоліту (8 – 3 тис. років до н.е.) притаманне відтворююче господарство як домінуюче, вдосконалення знарядь праці (неолітична революція). Виникають перші ремесла: гончарство, ткацтво. Наприкінці неоліту винайдено колесо і починає розвиватись колісний транспорт, де в якості тягової сили використовуються приручені тварини. Потім відбувається ще одна винятково важлива подія – з’явилася перша в історії людства писемність. Це стало межею, яка відокремила первісну історію від епохи цивілізації.

Мідно-бронзовому віку (кінець III тис. – I тис. до н.е.) притаманні такі риси, як швидкий розвиток орного землеробства, тваринництва, поділ праці на землеробство, ремесло, гончарство. Простійним і стабільним стає обмін.

Ранній залізний вік (I тис. до н.е.) – характеризується застосуванням більш досконалих бронзових і залізних знарядь праці (плуг, залізні ножі, серпи, лемеші).

В еволюції первісного суспільства можна виділити два етапи.

Перший етап – рання первісна община, яка характеризується безроздільним пануванням колективної власності і зрівняльного розподілу, виникненням парної сім’ї, племені. Розвиток продуктивних сил, відповідне збільшення маси надлишкового продукту привело до того, що зрівняльний розподіл став перепоною до подальшого прогресу виробництва.

Другий етап – пізня первісна община, характеризується переходом до трудового способу розподілу і до продуктивного способу господарювання. Головним чином – до землеробства і скотарства. Це була революція в розвитку продуктивних сил суспільства, оскільки створювалося гарантоване забезпечення людей життєво важливими потребами, яке в свою чергу викликало швидке зростання населення, а також привело до формування класів і держави.

Підводячи висновок, відмітимо, що значення первісного суспільства в економічній історії людства полягає в наступному:

1. – на протязі цього часу людство здійснило перехід від привласнюючого

способу господарства, з його повною залежністю від природи, до

відтворюючого господарства; від стану дикості до існування роду, як

господарської організації і до появи міст і перших держав;

2. – людство оволоділо і поставило собі на службу вогонь, метали,

винайшло зброю, колесо;

3. – були винайдені і передані наступним поколінням найважливіші

ремесла, галузі економіки;

4. – суспільний поділ праці сприяв появі обміну, спочатку натурального,

а потім товарного;

5. – з’явилася перша в історії людства писемність.

Саме в первісну добу було закладено основи докапіталістичних структур економіки, що визначили форми подальшого розвитку людства на тисячоліття вперед.

Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIIIст. до н.е. – V ст. н.е.)