Економічна думка епохи середньовіччя

Окремі глибокі економічні міркування знаходимо у мислителів епохи середньовіччя (феодалізму), таких, наприклад, як арабський дослідник Ібн Халдун. Йому належить прогресивна для того часу теорія суспільного прогресу в основі якої лежать економічні чинники (“соціальна фізика”). Згідно з цією теорією кожне суспільство ще на початку свого розвитку проходить такі основні етапи:

1) дикість (існування людей в стаді);

2) примітивність („сільський” етап), коли люди жили в селі займалися лише землеробством і скотарством;

3) „міський”, цивілізований етап, коли люди поселяються в містах і займаються ремеслом, торгівлею, наукамиІ мистецтвом;

Перехід до цивілізації і, відповідно, до надлишкового виробництва матеріальних благ дозволить, на думку Ібн Хальдуна, у багато раз збільшити національне багатство, і з часом кожна людина зможе мати більший достаток включаючи предмети розкошу, але при цьому ніколи не настане загальна соціальна та майнова рівність і не зникне поділ суспільства на стани, касти, що відрізняються за майновою ознакою та за принципом старшинства (“предводительства”). Ібн Хальдун досліджує такі категорії товарно-грошових відносин, як ціна і вартість, суттєво їх не розрізняючи. Він прямо вказує на походження вартості від праці, причому підкреслює, що визначається вона не індивідуальними, а суспільно необхідними витратами людської праці. Саме він вбачав багатство держави у наявності вироблених товарів, вартість яких визначається працею.

Або, не менш відомий, Фома Аквінський, який під “справедливою ціною” розумів таку, що забезпечує еквівалентність обміну відповідно до кількості „праці й витрат”, а також гарантує учасникам обміну „їжу” за їхнім соціальним статусом.

Проте ні в рабовласницьку, ні і в феодальну епоху економічна наука не виділилась в окрему, самостійну галузь знань. Економічні міркування стародавніх мислителів залишились розсипаними перлинами в їхніх трактатах, присвячених різноманітним проблемам, часом дуже далеким від економіки. Для виникнення цілісної наукової системи економічних знань знадобиться ще декілька століть, доки не виникне і не розів’ється капіталістичний спосіб виробництва з його ринковим господарством.