ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

5.4. Визначення вмісту кадмію та цинку в суміші солей лужних металів при їх спільній присутності методом диференціальної полярографії

Метод диференціальної полярографії використовують переважно в тих випадках, коли близькі значення потенціалів півхвиль визначуваних компонентів не дозволяють одержати чітку класичну ступінчасту полярограму. Для підвищення селективності в постійно-струмовій полярографії доцільно знімати диференціальні полярограми, які мають вигляд піків. Вершина піка диференціальної полярограми досягається при потенціалі РКЕ, що відповідає потенціалу півхвилі звичайної полярограми, а величина (висота) піка пропорційна концентрації та квадрату зміни заряду визначуваного йона.

Якщо розчин містить декілька компонентів, то на диференційній полярограмі буде відповідно декілька піків, кожен з яких якісно та кількісно визначає цей компонент (рис. 4).

Метою роботи є визначення процентного вмісту домішок кадмію та цинку в суміші хлоридів лужних металів методом добавок, який переважно застосовують при полярографуванні розчинів, що мають не постійну концентрацію солей стороннього електроліту, а також при визначенні домішок в солях, де фоном служить сам розчин аналізованої проби.

Рис. 4. Диференціальна полярограма та способи вимірювання висоти піків

Реактиви, посуд та прилади

1. Стандартні 4∙10^–3 М розчини CdSO₄ та ZnSO₄.

2. Фоновий електроліт — розчин 1 М КCl.

3. 0.1 М розчин НCl.

4. Піпетки місткістю 10 і 20 мл — 2 шт.

5. Мірна колба місткістю 50 мл.

6. Стаканчик місткістю 50 мл для змішування з стандартними добавками.

7. Полярограф ПУ-1 у комплекті з датчиком та самописцем.