Ядерна зброя масового ураження

Ядерна зброя масового ураження (ЯЗМУ) — зброя, вражаюча дія якої ба-зується на використанні енергії, що вивільнюється під час ядерних перетворень, впершу чергу ланцюгової реакції ядерного вибуху.

Ядерними зарядами називаються пристрої, які використовуються для здійснення вибухового процесу і звільнення ядерної енергії. За характером вибухових реакцій вони поділяються на три види: ядерні, вражаюча дія яких базується на використанні енергії ділення ядер радіоактивних речовин; термоядерні, вражаюча дія яких базуються на енергії реакцій "ділення-син-тез", "ділення-синтез-ділення"; нейтронні — ядерні боєприпаси з підвище-ним виходом нейтронного потоку в складі проникаючої радіації

Потужність ядерних зарядів прийнято характеризувати кількістю енер-гії, яка виділяється під час вибуху. Цю енергію вимірюють величиною тро-тилового еквіваленту — така маса тротилового заряду, енергія при вибуху якого дорівнює енергії вибуху даного ядерного заряду. Тротиловий еквівалент вимірюють у тонах і кратних одиницях — кілотоннах (1 кт дорівнює 1 тис. т) і мегатоннах (1 Мт дорівнює 1 млн т). Наприклад, якщо ядерний заряд має тротиловий еквівалент (потужність) 20 кт — це означає, що при вибуху такого заряду звільниться енергія, яка дорівнює енергії при вибуху 20 тис. т тротилу.

Критичною масою називається найменша кількість ядерного палива, в якій може проходити ланцюгова ядерна реакція. Воназалежить від природи речовини, яка розщеплюється (уран, плутоній або суміші), та її щільності й ступеня чистоти, тому що домішка захвачує нейтрони. Критична маса зале-жить також від матеріалу, який її оточує. Наприклад, оболонка природного урану при оточенні речовини, яка розщеплюється, є дуже добрим рефлекто-ром, відбиваючи назад нейтрони, що виходять із речовини. При цьому маса, при якій стає можливою ланцюгова реакція, може бути зменшена у 2...3 рази. Так, критична маса для плутонію в металевій фазі дорівнює приблизно 11 кг, а при доброму рефлекторі вона може бути зменшена до 5 кг.

Ядерна ЗМУ складається з ядерних боєприпасів, засобів доставки їх до цілі (носіїв) і засобів управління. До ядерних боєприпасів належать осна-щені ядерними зарядами бойові частини торпед, ракет (боєголовки), авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ядерні фугаси, міни тощо.

Засобами доставки ядерних боєприпасів до цілі є: ракети наземного, морського та повітряного базування, стратегічна бомбардувальна авіація, арти-лерія, а також диверсійно-розвідувальні групи.

Лише США, Росія, Великобританія, Франція і Китай мають повноцінні стратегічні сили ядерного стримування, які складаються з трьох компонен-тів: сухопутного, морського і повітряного.

Ядерний вибух – миттєве виділення величезної кількості ядерної енергії, що утворюється внаслідок ланцюгової реакції поділу ядер важких елементів (урану-235, плутонію-239, урану-233) або ланцюгової реакції синтезу ядер ізо-топів водню (дейтерію, тритію та сполуки дейтерію і літію – дейтериту літію).

Класифікації ядерних вибухів:

1. За типом заряду: а) ядерні, що базуються на реакціях поділу ядер;

б) термоядерні, що базуються на реакціях синтезу ядер;

в) нейтронні, під час яких утворюється величезний потік нейтронів і гамма-квантів (до 70 % всієї енергії вибуху);

г) комбіновані;

2. За видом вибуху: а) висотні (понад 10 км);

б) повітряні (вогняна куля не торкається поверхні Землі);

в) наземні (надводні); г) підземні (підводні);

3. За призначенням: а) випробувальні; б) у мирних цілях; в) у воєнних цілях;

4. За потужністю: а) надмалі (< 1 кт); б) малі (1...10 кт); в) середні (10...100 кт);

г) великі (100...1000 кт); д) надвеликі (> 1 Мт).

До основних вражаючих факторів ядерного вибуху відносять: ударну повітряну і сейсмічну хвилю; світлове випромінювання ядерного вибуху; проникаючу радіацію; радіоактивне забруднення; електромагнітний імпульс.

Масштаби можливих уражень залежать від потужності і виду вибу-ху, ступеня захищеності об'єкта, місця розміщення, від середовища, де від-бувся вибух, а також від ряду інших причин. Ядерні і термоядерні вибухи мають комбіновану уражаючу дію. Це означає, що всі уражаючі фактори вибуху діють майже одночасно на різні об'єкти.

При повітряному вибухові основними вражаючими факторами є: по-вітряна ударна хвиля, проникаюча радіація, світлове випромінювання і елек-тромагнітний імпульс. Максимальна ефективність ураження наземних об'єк-тів ударною хвилею досягається вибором оптимальної висоти вибуху. При наземному (надводному) вибухові вражаючими факторами є: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, електромагнітний імпульс, широкі зони радіоактивного забруднення, а також ударні хвилі в грунті і воді. При підземному (підводному) ядерному вибухові основними вражаю-чими факторами є: сейсмічні хвилі у ґрунті і ударна хвиля у воді, а також сильне радіоактивне забруднення місцевості (акваторії) в районі вибуху.

Осередком ядерного ураження називається територія, на якій під впли-вом вражаючих факторів ядерного вибуху виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, радіоактивне забруднення місцевості й ураження людей і тварин. Розглянемо дію основних вражаючих факторів ядерного вибуху.