Зовнішні та внутрішні загрози, їх характеристика та тенденції розвитку

Поняття загрози розуміється як потенційно можливі або реальні дії зловмисників чи конкурентів, здатні завдати банку матеріальної або моральної шкоди.

За походженням джерел загрози поділяються на внутрішні та зовнішні. У свою чергу, як перші, так і другі за спрямованістю і характером впливу на діяльність банків можуть бути економічними, фізичними та інтелектуальними.

Економічні загрози можуть реалізовуватись у формі корупції, шахрайства, недобросовісної конкуренції, використання банками неефективних технологій банківського виробництва. Реалізація таких загроз веде до заподіяння збитків банкам або упущення ними вигоди.

Основними причинами виникнення економічних загроз можуть бути: недостатня адаптація банківської системи до постійно змінюваних умов ринку; загальна неплатоспроможність суб’єктів господарювання; зростаюча злочинність; споживацький менталітет значної кількості громадян; низький рівень трудової дисципліни та відповідальності працівників банківських установ; недостатнє правове врегулювання банківської діяльності; низький професійний рівень частини керівного складу і працівників банку.

Фізичні загрози реалізуються у формі крадіжок, пограбувань майна та коштів банків, поломок, виведення із ладу обладнання банків, неефективної його експлуатації. Унаслідок реалізації таких загроз завдаються збитки банкам, пов’язані з втратою своєї власності та необхідністю нести додаткові витрати на відновлення засобів виробництва та інших матеріальних засобів. Основними причинами фізичних загроз є неефективна кадрова політика банку, низька професійна підготовка банківських фахівців, недостатній рівень охорони установ банків, низький контроль стану роботи працівників банків.

Інтелектуальні загрози проявляються як розголошення або неправомірне використання банківської інформації, дискредитація банку на ринку банківських послуг, різного роду соціальні конфлікти навколо банківських установ або в них самих. Наслідками реалізації таких загроз можуть бути збитки банків, погіршення їхнього іміджу, соціальна чи психологічна напруженість навколо установ банків або в їхніх колективах. Причинами таких загроз, як правило, виступають загострення конкуренції на регіональних ринках банківських послуг, неефективна кадрова політика банків, порушення принципу гласності результатів банківської діяльності, відсутність або низька ефективність заходів інформаційного режиму в банках.

Зовнішні загрози для безпеки банків, як показує практика, можуть створюватись:

— спецслужбами іноземних держав, пов’язаними з ними особами й організаціями, метою діяльності яких є здобування економічної інформації;

— вітчизняними й іноземними кримінальними елементами і структурами;

— конкурентами;

— засобами масової інформації;

— окремими представниками державних установ;

— приватними детективними фірмами;

— колишніми працівниками банків;

— консультантами та радниками, які не є працівниками банківських установ;

— клієнтами та партнерами;

— контролюючими органами та аудиторськими організаціями;

— стихійними лихами.

У свою чергу, внутрішні загрози здебільшого спричиняються:

— діями працівників банків;

— недосконалими технологіями банківського виробництва та неповним його врегулюванням нормативними актами банків;

— недосконалою системою безпеки банків та захисту їх інформації.

Внутрішні загрози, як правило, обумовлюються наявністю передумов для негативних, протиправних дій персоналу банку, без-контрольним використанням засобів виробництва, порушенням режимів діяльності банку.

Ураховуючи, що значна частина внутрішніх загроз реалізується за участі або сприяння персоналу банків, можна вважати, що основним джерелом таких загроз є банківські працівники. Виходячи з цього, внутрішні загрози банкам можуть виникати внаслідок:

— непрофесійних дій працівників банків;

— низького стану виховної та профілактичної роботи в банках;

— недосконалої системи заробітної плати та стимулювання праці персоналу банків;

— порушень правил кадрової роботи, невідповідності кадрової політики умовам роботи банків;

— психологічних і комунікаційних особливостей працівників банків;

— відсутності нормативної бази банків, яка б установлювала режими їхньої діяльності та правила поведінки персоналу;

— низького стану трудової і виробничої дисципліни, слабкої вимогливості керівного складу банків.