ШАХРАЙСТВО

ІСТОТНІ ОЗНАКИ ШАХРАЙСТВА

Структура персоналу банку, фірми залежно
від готовності до шахрайських дій
(за даними зарубіжних спеціалістів)

Рис. 3.1. Характеристики шахрайства

Поряд із шахрайством значну загрозу діяльності банків можуть становити зловживання службовим становищем працівників банків, які виявляються у двох формах протиправних дій: використання посадових повноважень з корисливою метою та перевищення посадових повноважень з корисливою метою. У першому випадку це може здійснюватись шляхом:

- штучного створення посадовцями виключного свого становища в управлінських або технологічних лініях;

- отримання матеріальної винагороди за послуги, виконання яких передбачено посадовими обов’язками;

- лобіювання збиткових, безперспективних рішень і проектів, які сприяють створенню вигідних позицій конкурентам, окремим клієнтам або з метою отримання матеріальної винагороди;

- створення нерівноцінних умов роботи для своїх підлеглих, вимагання від них виконання роботи, не пов’язаної із завданнями підрозділу або з порушенням установлених правил і технологій;

- умисне затягування вирішення службових чи виробничих питань з метою примушення до надання матеріальної винагороди чи акцентування значення власного становища;

- необґрунтоване створення сприятливих умов для надання послуг банком власним комерційним структурам, родичам, близьким або особам, які виражають матеріальну подяку.

У другому випадку зловживання службовим становищем може виражатись у такому:

- прийняття рішень, не притаманних службовому становищу або функціям посадової особи;

- виступи, заяви від імені банку без отримання на це необхідних повноважень;

- представлення інтересів установи банку без отримання на те відповідних повноважень;

- підпис документів, не передбачених функціональними обов’язками або посадовими повноваженнями;

- надання вказівок, розпоряджень з перевищенням повноважень або таких, що не передбачені функціональним призначенням;

- надання гарантій, взяття зобов’язань від імені банку без наявності на те відповідних повноважень.

Слід зазначити, що зловживання службовим становищем, як правило, є похідним від якихось інших економічних злочинів або являє собою один із інструментів таких злочинів. Тобто за зловживанням службовим становищем працівників банку приховуються більш гучні і серйозні злочини.
Розвиток економічних відносин стимулює появу нових форм банківської діяльності з використанням сучасних технічних досягнень. Такі форми обумовлені постійним зростанням кількості інформаційних операцій, що виконуються в банках. Тому виникають загрози втрат капіталу банку, які безпосередньо не мають економічного характеру, але результати реалізації їх призводять до значних збитків банків.
Проникнення зловмисників до платіжних систем банків через інформаційні банківські системи є досить небезпечним і непередбаченим явищем. Особливо поширеною є загроза посягання на капітал банку через несанкціоновані прийоми використання пластикових платіжних засобів. Втрати банків від реалізації таких загроз за деякими підрахунками становлять понад 15 % від загальних втрат. Найбільш поширеними протиправними діями з пластиковими картками є незаконне використання оригіналів карток (загублених, викрадених), використання карток, не отриманих власником, часткове підроблення карток, додаткові сліпи, зроблені працівниками пунктів торговельної мережі, та ін. За таких умов картковий бізнес хоч і є прибутковим, але вимагає великого ступеня захисту. Це, звичайно, необхідно розуміти і вживати всіх заходів безпеки.

Значну загрозу для вітчизняних банків становлять іноземні схеми шахрайства, до яких, як правило, наші банки не готові. Останнім часом іноземні шахраї почали досить активно втілювати в свою діяльність нові способи і методи шахрайства, до числа яких належить проведення операцій з так званими першокласними банківськими інструментами (гарантіями, акредитивами, чеками та ін.). Привабливість операцій з першокласними банківськими інструментами ґрунтується на прагненні вкладників отримати великий прибуток.

Шахраї ж, реалізуючи свої шахрайські схеми, використовують підроблені, прострочені, недійсні та інші фальсифіковані банківські інструменти. Маскуючи свою мету, вони стверджують, що банки у всьому світі беруть участь у такій діяльності. За їхніми словами, ці першокласні банківські інструменти не відображаються в банківських звітах і тому можуть приносити значний прибуток за короткий проміжок часу. Такі операції, за їх твердженням, ураховуються в балансах тільки у разі виконання відповідних зобов’язань. Шахраї намагаються сформувати у своїх “клієнтів” уявлення про те, що операції здійснюються тільки з допомогою “завіреного телекса” за принципом “банк для банку”, а засобами зв’язку служать звичайні банківські комунікації з участю “банківського консультанта”, до того ж такі операції проводяться протягом короткочасного поліпшення ринкової кон’юнктури. Не допускаються жодні телефонні дзвінки, які, за їх твердженням, можуть призвести до розголошення конфіденційної інформації. Тобто однією з ознак таких операцій є строга їх таємність і короткотерміновість.

ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ПРАЦІВНИКІВ БАНКУ