Методика вивчення медико-біологічних факторів життєдіяльності людини.

Сутність першого етапу експертизи полягає у проведенні комплексного медичного огляду хворого з метою оцінки стану його здоров'я, виявлення наявних патологічних процесів і вад у організмі, нарешті, встановлення діагнозу – з врахуванням усіх вимог, які пред'являються до його формулювання. При цьому лікарі експерти використовують традиційну, хоча і з деякими особливостями, методику медичного огляду, яка включає в себе низку послідовних ланок.

Робота починається з попереднього ознайомлення з документами на хворого. Це дозволяє членам комісії одержувати необхідну ввідну інформацію про хворого, стан його здоров'я, мету направлення на МСЕК тощо. Завдяки цьому лікарі можуть зорієнтуватися і побудувати план наступних дій.

Суб'єктивне обстеження полягає у вивченні ознак захворювання на основі інформації, одержаної від самого хворого. Проводиться воно методом бесіди або опитування. Таке обстеження включає в себе два моменти:

а) вивчення скарг хворого на стан здоров'я;

б) вивчення історії розвитку хвороби(збір анамнезу).

Інформація, одержана при суб'єктивному обстеженні, має велике діагностичне значення, а також важлива в плані вивчення психічних особливостей, установок хворого. Разом з тим, вона є відносною і не завжди відповідає істині. Не виключені випадки свідомого посилення, прикрашання ознак захворювання з боку хворого(агравація) і навіть імітація хвороби за її відсутності(стимуляція). Тому ці дані мають бути перевіреними в процесі подальшого обстеження.

Центральною ланкою медичного огляду хворого є об'єктивне обстеження. При цьому кожний спеціалістМСЕК, використовуючи певний арсенал прийомів та методів, сам обстежує організм хворого. Так, до основних прийомів, які використовуються, наприклад, терапевтом, належать такі:

- візуальна інспекція або зовнішній огляд тіла хворого;

- пальпація або обмацування певних частин тіла(живота тощо);

- перкусія або вистукування, наприклад, органів грудної порожнини;

- аускультація або вислуховування за допомогою медичної трубки(фонендоскопа) роботи певних органів.

Результати об'єктивного обстеження є досить важливими для оцінки стану здоров'я людини. Разом з тим, вони не завжди є досконалими і достатніми. Тому не менш важливою ланкою медичного обстеження хворого є поглиблене вивчення медичної документації, яка представлена на хворого. При цьому лікарі-експерти одержують два потоки інформації, а саме вивчають:

- заключення лікуючих лікарів;

- результати лабораторно-діагностичних, функціональних методів обстеження(аналізи крові та сечі, рентген, електрокардіограма тощо).

Така інформація дозволяє спеціалістам МСЕК одержувати більш точні детальні дані про стан здоров'я хворого, наявні патологічні процеси, ступінь їх тяжкості і перспективи розвитку.

Завершується медичний огляд хворого синтезом усіх даних обстеження і формулюванням висновків про стан здоров'я у вигляді розгорнутого діагнозу.

Формулювання діагнозу захворювань, який встановлює МСЕК, має бути детальним і точним. Зокрема, відображати не тільки назви захворювань, але й ряд інших принципово важливих даних. Перш за все, формулювання має включати в себе інформацію про етіологічну природу захворювання, тобто його причини; згодом на основі цього формулюється категорія інвалідності. Також відображаються дані про форму і стадію захворювання, що має значення у визначенні клінічного прогнозу.

Нарешті, формулювання діагнозу має включати в себе інформацію про характер і ступінь порушень у функціонуванні уражених органів. Саме ці дані на завершальному етапі експертизи лягають в основу висновку про характер і ступінь порушення працездатності і обмеження життєдіяльності хворого.

Медичне обстеження хворого важлива, але не єдина складова експертного огляду. Як уже вказувалося вище, не менш важливим етапом медико-соціальної експертизи є аналіз соціальних факторів життєдіяльності і працездатності і, передусім, особливостей професійної діяльності хворого, про що мова піде на наступному семінарі.