Загальні теоретичні положення. У північній провінції Китаю Шеньсі є печера Баоцяо

Історична довідка

У північній провінції Китаю Шеньсі є печера Баоцяо. У 1957 році в ній виявили гробницю, де були знайдені обривки листів паперу. Папір дослідили і встановили, що він був виготовлений у II столітті до нашої ери.

Сировиною для паперу в Китаї служили шовкові обрізки, відходи коконів шовкопряда, обривки старих мотузок. Їх розмочували і уручну розтирали між каменями. Одержану у такий спосіб кашку наливали на гладку поверхню і притискували іншим відшліфованим каменем. Кашка висихала і перетворювалася на корж.

У Європі виготовлення паперу почалося приблизно в 1150 р. в Іспанії, в 1276 р. в Італії і в 1338 р. у Франції.

Нюрнберзький муніципальний радник і торговець Ульман Штробер (1329–1407) на обладнаному їм млині 24 червня 1390 р. почав виробництво паперу ручним способом.

Процес виготовлення паперу на старовинних паперових млинах можна описати таким чином. Матеріал, призначений для виготовлення паперу, очищався від бруду і промивався. Після висихання одержана сировина поступала на жорна водяного або вітряного млина, де перетиралась, перетворюючись на безформну рихлу масу. Вказана маса поміщалась в чани, наповнені водою, де за допомогою товкачів розпушувалась остаточно. Волокна розділялись і маса перетворювалась на однорідну кашку молочного кольору. Іноді, особливо при виготовленні писального паперу, до маси в чані додавали клей, оскільки на проклеєному папері чорнило не розтікалося. Робочий, користуючись формою у вигляді дерев'яної рами з натягнутою на неї тонкою дротяною сіткою, зачерпував з чана потрібну кількість рідкої кашки і тряс раму над чаном, щоб вода стекла, а волокна осіли. Після того, як лист на сітці приймав потрібну форму, робочий перевертав раму на шматок повсті або сукна, куди і падав лист. Зверху на цей ще сирий лист накладався ще шматок повсті, на нього клався новий лист паперу і т.д. Коли набирались кілька десятків листів, вся кипа поступала під прес і піддавалась сильному стисненню. Після цього листи розвішувалися для остаточного просушування.

Відомо, що ще в другій половині XVII століття для перетворення очищеного ганчір'я в кашоподібну масу став використовуватися чан особливого типу, в якому паперова маса варилася разом з хлористими з'єднаннями.

Ручне виготовлення паперу продовжувалося в Європі близько 650 років. В кінці XVIII століття відбувся переворот в області виготовлення паперу. Луї Робер, французький механік працюючи на паперовій фабриці в Езоні, в 1799 році винайшов прообраз сучасної паперової машини, що виробляла папір у вигляді паперового полотна завдовжки від 12 до 15 м.