Механізми регуляції еритропоезу

-соматотропнийгормон, адренокортикотропний гормон, гормони наднирників(катехоламіни), щитоподібної залози (тироксин) і чоловічістатеві гормони стимулюють еритропоез; жіночі статеві гормони - гальмують.

Названі нервові і гуморальні впливи важливі для кровотворення, але вони діють більш за все не безпосередньо, а за рахунок специфічних попередників «гормонів кровотворення».

Специфічним гуморальним стимулятором еритропоезу є еритропоетин. 80% еритропоетинів утворюється нирками. Було доведено, що у тварин після нефректомії значно знижується рівень еритропоетинів. Синтез еритропоетинів зменшується і при нирковій недостатності. 20% еритропоетинів утворюється макрофагами. Потужним стимулятором утворення еритропоетину є гіпоксія нирки. У перитубулярних клітинах нирок є гемовмісний білок, який здатний з'єднувати кисень. При достатній оксигенації нирок оксиформа гемопротеїну блокує ген, який відповідає за синтез еритропоетину, і він не утворюється. При гіпоксії утворюється дезоксиформа (без кисню) гемопротеїну, яка не здатна блокувати ген, і починається синтез еритропоетину. Крім того, при дефіциті кисню в нирках активується ціла низка чутливих до гіпоксії ферментів, серед яких фосфоліпаза А₂, яка сприяє утворенню простагландинів, у тому числі і простагландинів Е₁ і Е₂, які активують аденілатциклазу і спричиняють зростання вмісту цАМФ, яка посилює синтез і секрецію еритропоетинів.