Отруєння рослинами, які містять глікоалкалоїди.

ЕТІОЛОГІЯ. Соланін є глікоалкалоїдом, тобто складається з глікозидів і алкалоїдів. У значній кількості він міститься у рослинах з родини пасльонових. Токсикологічне значення має картоплиння, позеленіла та проросла картопля, паслін солодкий та чорний. Невелика кількість соланіну міститься у листі, стеблах і в недостиглих плодах помідорів. Отруєння частіше зустрічається у врх, свиней та овець.

Соланін міститься у різних кількостях у бульбах картоплі і в окремих частинах рослин. Найбільша кількість соланіну міститься у молодих відростках (до5%), суцвіттях картоплі ( 0,6-0,7%), значно менше - у стеблах картоплі ( до 0,25%), трохи більше у шкарлупі картоплі 15мг/100кг. При варінні соланін розкладається на соланіноподібну речовину – соланідин, який менше токсичний. Склад соланіну у різних пасльонових різний.

ПАТОГЕНЕЗ. Соланіні справляє місцеву подразливу та резорбтивну дію. Потрапивши всередину, він спричинює запалення слизових оболонок шлунка і кишечнику; після всмоктування збуджує, а потім пригнічує центральну нервову систему, гемолізує еритроцити, а при виділенні з організму уражує нирки та шкіру, особливо при хронічному перебігу.

СИМПТОМИ. Отруєння може проявитися у трьох формах :

- Шлунково-кишкова – форма інтоксикації є наслідком згодовування тваринам картоплиння або подрібнених бульб, які зберігалися на сонці і позеленіли. Перші симптоми інтоксикації – анорексія, пригнічений стан, скуйовдженість волосяного покриву, діарея, калові маси водянисті, смердючі, з домішками слизу та крові. З ротової порожнини виділяється слина і слиз.

- Нервова - форма отруєння виникає внаслідок резорбції соланіну, який надходить у нервову тканину, справляючи виражену токсичну дію. Клінічно це проявляється пригніченням, відсутністю реакції на зовнішні подразники, парезом та паралічем задньої частини тіла і тазових кінцівок. У деяких тварин спостерігається підвищена рухова активність.

При обох формах інтоксикації відмічають прискорення дихання і пульсу, температура тіла в нормі або знижена. Загибель при нервовій формі настає через 18-24 години, при шлунково-кишковій – залежно від ступеня інтоксикації. Деякі тварини гинуть у період до 48 годин, а при своєчасному лікуванні – видужують.

- Для шкірної форми частіше є характерним хронічний перебіг. При обох формах інтоксикації відмічають прискорення дихання і пульсу, температура тіла в нормі або знижена. Загибель при нервовій формі настає через 18-24 години, при шлунково-кишковій – залежно від ступеня інтоксикації. Деякі тварини гинуть у період до 48 годин, а при своєчасному лікуванні – видужують.

- Для шкірної форми частіше є характерним хронічний перебіг. Перші ознаки отруєння виявляються через тижні і навіть місяці після початку поїдання.

Спостерігають виразковий стоматит, кон’юнктивіт, везикулярний і струпоподібний дерматит на кінцівках, вимені, мошонці, біля кореня хвоста й анального отвору.

Деяких випадках у свиней виявляють набряк легень, жовтяничність шкіри та слизових оболонок. Виділення соланіну через нирки часто призводить до патологчіних змін у них. У сечі виявляють білок.

ПАТАЛОГО-АНАТОМІЧНІ ЗМІНИ. При кишково-шлунковій формі мають місце геморагічне запалення слизової шлунка і кишечнику, дистрофічні зміни в печінці, серці та нирках, застійна гіперемія в шкірі, печінці, селезінці, оболонках мозку. При нервовій формі виявляють гіперемію мозку та дистрофічні зміни в печінці, нирках і серці.

ДІАГНОЗ. Ставлять на основі аналізу даних анамнезу, ботанічного складу пасовища та кормів, результатів хімічного дослідження та розтину трупів.

ЛІКУВАННЯ. Має бути спрямоване на негайне припинення згодовування підозрілих кормів та звільненя шлунку від вмісту за допомогою блювотних – апоморфіну гідрохлориду - свиням, та проносних краще сольових. Рекомендовано промивання шлунка (рубця) 0,1% розчином калію перманганату, після чого призначають в’яжучі та обволікаючі засоби, серед яких найбільш ефективним є 0,5% розчин пектину – по 150 мл для корів і по 20-30 мл для свиней. Для стимуляції серцевої діяльності та дихання призначають підшкірно розчин кофеїну бензоат натрію або кардіамін, внутрішньовенно- розчин глюкози на ізотонічному або гіпертонічному розчинах натрію хлориду.

Добрий ефект досягається при використанні суміші 500мл ксемодексу і 50 мл 10% розчину вітаміну В₁ , яку вводять внутрішньовенно в дозі 250 мл для корів і 30-50 для свиней.

Високоефективним є внутрішньовенне введення суміші 1% розчину метиленового синього та 5% глюкози по 150 мл для ВРХ або 10% розчину натрію тіосульфату в дозі 0,5мл/кг маси тіла тварини.

Патологічні зміни шкіри та видимих слизових оболонок лікують за правилами хірургічної практики.

ПРОФІЛАКТИКА спрямована на запобігання згодовуванню тваринам пасльонів, картоплиння та паростків. Позеленілі та пророслі бульби картоплі дозволяється згодовувати тільки після проварювання протягом години. Воду, в якій варилася неочищена від шкурки картопля, слід зливати. Годівлю картоплею бажано поєднувати з концентратами, багатими на жир. При силосуванні картоплиння додають не більше 25% від загальної кількості зеленої маси.