Отруєння гербіцидами.

В якості гербіцидів використовують похідні карбонових кислот, сечовини, триазину і фенолу. Похідні карбонових кислот – активні гербіциди і регулятори росту рослин, тому найпоширеніші.

Серед них похідні 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (2,4Д) і 2,4-дихлорфеноксипропіонової кислоти (2,4-ДП) і ін

Виразною гербіцидною дією володіють похідні трихлорфеоксиоцтової кислоти , але в зв’язку із високою токсичністю її застосування обмежене.

2Похідні 2,4Д широко використовують для знищення бур’янів, небажаних кущів, дерев. Це кристалічна речовина із слабим запахом фенолу, погано розчинна у воді, стійка при зберіганні, володіє ембріотоксичною дією.

Амінна сіль ( 2,4-ДА) рідина із сильним запахом, надходить в торгівлю під назвою “ амінка”, застосовують для хімічного прополювання зернових.

Натрієва сіль 2,4Д ( диканірт) світло-сірий порошок із фенольним запахом, застосовують для хімічного прополювання сільськогосподарських угідь.

Бутиловий ефір 2,4Д (2,4ДБ) темно-бура рідина із запахом фенолу, хлоркротиловий ефір, октиловий ефір.

3 Патогенез – в основі дії похідних 2,4Д на організм тварини лежить гальмування окисних процесів і клітинного дихання, нарушення синтезу білку, пригнічення функцій щитовидної залози, що гальмує обмін речовин, знижує функції наднирників. Їх відносять до речовин із слабкою мутагенною дією.

Під впливом похідних 2,4Д руйнується активність ферментів вуглеводневого обміну, прискорюється розпад глікогену і гальмується його синтез.

Похідні 2,4Д пригнічують центральну нервову систему , руйнує антитоксичну функцію печінки, блокує функції нирок.

Під впливом амінної солі 2,4Д в крові збільшується кількість вільних амінокислоит.

ОЗНАКИ – короткочасне збудження, потім пригнічення, розвивається гіподинамія, м’язове дрижання, діарея, зниження температури тіла на 1-1,5, схуднення. Видимі слизові оболонки бліді, синюшні, дихання ускладнене з хрипами, враження центральної нервової системи і серцево-судинної.

Випасання тварин дозволяється через 52-78 годин після обробки пасовищ бутиловим ефіром. 2,4Д зумовлює підвищення кислотності молока.

ПАТ. ЗМІНИ – характеризуються катарально-геморагічним запаленням слизової оболонки дна шлунку і 12-палої кишки.

Печінка повнокровна, з крововиливами.

Лімфовузли збільшені, кровоносні судини внутрішніх органів ін’єковані, слизова оболонка очей, порожнини рота і носа гіперемована із синюшним відтінком, легені набряклі. Передшлунки жуйних заповнені кормовими массами із специфічним запахом. На слизовій оболонці товстого кишечника крововиливи.

При хронічному отруєнні тварин катарально-дифтеритичний, вогнищево-некротичний гастрит, гострий катаральний ентероколіт, білкова дистрофія печінки, нирок, міокарда, загальний венозний застій, катаральна бронхопневмонія, гострий катар слизової трахеї, гортані.

В нирках- некроз епітеліальної тканини, в селезінці – периваскулярний склероз, гіперплазія деяких лімфовузлів, зменшення наднирників.

ДІАГНОЗ – ставлять на основі анамнеза, клінічних ознак, патзмін і лабораторного дослідження матеріалу. При клінічному обстеженні звертають увагу на зниження температупи тіла, серцеву недостатність, гіподинамію, гіпотонію, фенольний запах.

Ветсанекспертизу продуктів забою проводять із врахуванням пормативних документів, залишкова кількість 2,4Д в продуктах харчування не допускається. Забій тварин, що перенесли отруєння, дозволяється не раніше, як через 30 днів після клінічного видужання. М’ясо досліджують органолептично, бактеріологічно і хімікотоксикологічно.

ЛІКУВАННЯ – адсорбенти 20% суспензію активованого вугілля всередину 500- 600 мг врх, свиням – 100 – 200 мг.

2% розчин окису магнію для промивання шлунку, внутрішньом’язово аміназин 0,1-0,5 мг/кг, для врх використовують гідрокортизон 1000мг в м’язи. Хворим тваринам забезпечують спокій, дієтичні корми, чисту питну воду, глюкозу і кальцію хлорид.

ПРОФІЛАКТИКА - попередження контакту тварин із похідними 2,4Д, випасати тварин через 45 діб після обробки пасовищ.