Акредитив у міжнародних розрахунках

Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що ос­танній надасть відповідно до вимог акредитива документи у встановлений період часу. Отож у торговій угоді між експортером та імпортером банк є посе­редником.

Акредитив сьогодні є чи не найуніверсальнішим і дієвим інструментом за­безпечення платежів. У ділових зв'язках із державами, що контролюють зовнішню торгівлю, застосування акредитива багато в чому є попередньою умовою для здійснення імпортних та експортних операцій.

Згідно з Цивільним кодексом України, акредитив є одним з видів безготівко­вих розрахунків, що здійснюються між юридичними особами, а також за участю фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю (статті 1087, 1088). Як зазначено у ст. 1093 ЦК України, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) — заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується здійснити платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або призначеної ним особи — бенефіціара. Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відно­сини у сфері переказу грошей регулюються Конституцією України, законами Ук­раїни «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про телекомунікації», інши­ми актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національ­ного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для докумен­тарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з договірних гарантій Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу грошей.

Згідно з Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акреди­тивів у редакції 1993 p., опублікованими Міжнародною торговою палатою, ак­редитив — це письмове зобов'язання банку-емітента, яке виконується за вимо­гою і на основі інструкцій клієнта (заявника акредитива): здійснити оплату бе­нефіціарові чи на його вимогу третій особі; акцептувати та оплатити переказні векселі (тратти), складені на бенефіціара; уповноважити інший банк виконати оплату, акцептування чи негоціацію таких переказних векселів (тратт).

Акредитив надає значно більші можливості захисту інтересів експортера, ніж інкасо. Вже на момент висунення пропозиції чи укладання угоди про купівлю-продаж продавець повинен чітко уявляти, які ризики і вимоги йому потрібно враховувати щодо: надійності та кредитоспроможності покупця; політичних, економічних та юридичних умов у країні покупця; власної ліквідності.

Для безперешкодного здійснення акредитивної операції продавець, крім усього іншого, повинен мати точне уявлення щодо обраного виду акредитива, а також щодо його конструкції, терміну дії, шляху та засобів транспортування, страхового захисту, базису цін.

Типи та види акредитивів. Залежно від цілей, ступеня гарантованості оп­лати сум, що мають бути сплаченими, та способу використання акредитиви поділяють на: покриті та непокриті, відкличні та безвідкличні, документарні та грошові. Використовується поняття «резервного акредитива». Згідно з поста­новою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», покритий акре­дитив — це акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у ви­конуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами» відповідних балансових рахунків.

Непокритий акредитив — акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за ра­хунок банківського кредиту. Як зазначено у ч. 2 ст. 1093 ЦК України, при відкритті непокритого акредитива бронюються грошові кошти платника на ок­ремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття не­покритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом за тимча­сової відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошо­вих коштів. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання ак­редитива (ст. 1094 ЦК України).

Безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання здійснити платіж відповідно до умов акредитива. Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку (ст. 1095 ЦК України).

Документарні (товарні) акредитиви використовуються для розрахунків: товари та послуги при наданні обумовлених в акредитиві документів.

Грошові (циркулярні або фінансові) — акредитиви, виплата за якими не об)| мовлена наданням документів.

За законодавством виділяються також резервні акредитиви. Згідно зі ст. З! кону України «Про банки і банківську діяльність» такі акредитиви є способом забезпечення тендерних пропозицій, а також виконання договору про закупівлю.

За формою вирізняють документарні акредитиви та акредитивні лис У більшості країн терміни «документарний акредитив» та «комерційний акредитивний лист» є синонімами. Але, наприклад у США, Великій Британії та Китаї,! також у закордонних відділеннях найбільших банків Англії та США, технологічні процеси та можливості акредитивних листів суттєво відрізняються від запропонованих документарними акредитивами. Розрахунки у формі акредитивних комерційних листів повинні бути погоджені сторонами у контра! купівлі-продажу. Особливість акредитивних комерційних листів полягає в том/Я що вони надсилаються не банку в країні продавця, а безпосередньо бенефіціарові. При цьому банк у країні продавця може використовуватися лише як проміжна інстанція. Бенефіціар після відправлення товару та отримання усіх не­обхідних, документів, передбачених в акредитивному листі, може або передати їх банку, обраному на власний розсуд, або надіслати для оплати безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист. Експортер, який погодився на розра­хунки з використанням акредитивних листів, повинен зважати на те, що йому не буде відмовлено у негоціації тратт банком його країни лише в тому разі, якщо ак­редитивний лист виписано авторитетним (першокласним) банком та його га­рантія купити виставлені тратти вважатиметься іншими банками достатньою.

Суб'єктам господарської діяльності України варто погоджуватися на розра­хунки за акредитивними листами лише за умови, що вони виписуватимуться банками-кореспондентами Національного банку України та іноземними банка­ми першої категорії, платоспроможність яких не викликає сумніву, а також з урахуванням того, що така форма розрахунків здійснюватиметься обома сторо­нами на принципах взаємності. За іншими показниками акредитивні листи відповідають документарним акредитивам.

Впорядкування розрахунків, відкриття та виконання акредитива. Від­повідно до постанови Правління Національного банку України «Про затверд­ження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (глава 8. «Розрахунки за акредитивами») акредитив за своєю суттю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. Встановлено, що в цьому договорі (між бенефіціаром і заявником акредитива) передбачаються умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами. Ці умови та порядок не повинні суперечити чинному законодавству, у тому числі нормативно-право­вим актам Національного банку. Якщо це передбачено в тексті договору, то роз­рахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів у редакції 1993 р. у частині, що не суперечить чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національно­го банку. Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до них банку, який авізував йому ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін. Прийняття часткових змін не дозволяється.

Бенефіціар може: а) достроково відмовитися від використання акредитива; б) подати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись безпо­середньо до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку. Відноси­ни між банком-емітентом, авізуючим та/або виконуючим банком регулюються Договорами, в яких передбачаються розмір комісійних за авізування та інші ви­трати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, відповідальність сторін Щодо оплати документів згідно з умовами акредитива тощо.

Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Якщо авізуючий банк не визначено виконуючим банком, він не несе зобов’язань щодо сплати за акредитивом. За операціями з акредитивами всі заінтересовані сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов’язані ці документи. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредити­вом). Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його ану­лювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком того, коли банк-емітент є виконуючим банком). Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються тільки після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується, що до моменту зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані. Доку­менти за акредитивом, що відповідають його умовам, подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання ним повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті. У разі здійснення платежу виконуючим банком до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умо­вам акредитива, банк-емітент зобов'язаний надати відшкодування виконуючо­му банку, який уповноважений на здійснення платежу.

Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву на акреди­тив (наведена у додатку до Інструкції) не менше ніж у трьох примірниках, за­повнену згідно з вимогами вказаної Інструкції, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручення. Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, дати змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого — забезпечували б інтереси сторін, які використо­вують акредитив. Акредитив має містити лише ті умови, які банк може пе­ревірити документально. Реквізити, передбачені формою заяви, є обов'язкови­ми (крім реквізиту «Додаткові умови»), і тому в разі відсутності одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання. Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви, то заявник акредитива подає його окремим додатком, кількість примірників якого має відповідати кількості примірників заяви. Оригінал цього додатка підписується уповнова­женими особами та скріплюється відтиском печатки заявника акредитива.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи. Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючому банку, який не є банком-емітентом, то заявник подає до банку-емітента крім заяви платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючо­му банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» у виконуючому банку та повідомляє його про умови акредитива.

У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, за­явник подає заяву та платіжне доручення на перерахування коштів зі свого ра­хунка на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» у банку-емітенті. Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгал­терські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива бенефіціару. Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися. Для відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший з них банк-емітент обліковує за відповідним позабалан­совим рахунком, призначеним для обліку акредитивів, другий (з потрібною по­значкою банку про дату надходження) разом з випискою з рахунка видає заяв­нику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий здебільшого використовуються для інформування виконуючого банку та бе­нефіціара про умови акредитива.

На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви «Вид акредитива» має додатково зазначатися — «непокритий». Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом за позабалансовим рахунком, призначеним для обліку непокритих ак­редитивів. Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, от­риманий від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахунком, призна­ченим для обліку акредитивів. Такий облік здійснюється окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів. Банк-емітент інформує вико­нуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива електронною поштою (елек­тронне повідомлення) або іншими засобами зв'язку, передбаченими договорами між банками, заявою чи повідомленням. Заяву та повідомлення надсилає не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта. Повідом­лення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце вико­нання та термін дії акредитива. У повідомленні повинні чітко зазначатися повно­важення авізуючого банку щодо виду акредитивної операції. Якщо в повідом­ленні банку-емітента, надісланого електронною поштою, телетайпом чи іншими засобами зв'язку, не зазначено «подробиці далі», то його поштове підтверджен­ня не потрібне, і в разі його надходження воно не береться до уваги, а робочим документом є це електронне повідомлення. Якщо в такому повідомленні зазна­чено «подробиці далі», воно має лише інформативний характер, і робочим доку­ментом є заява, надіслана поштою або доставлена іншим звичайним способом зв'язку згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформати­зації України. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отри­мання повідомлення від банку емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Реєстр документів за акредитивом складається за формою додатка 21 до цієї Інструкції та подається в банк, як правило, у чотирьох примірниках. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредити­ва і в разі порушення хоча б однієї з умов не здійснює виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідом­лення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявле­них під час перевірки. У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазна­чивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акреди­тивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контро­лера, і відтиском штампа банку. Не приймаються до оплати за акредитивом до­кументи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких супере­чить один одному. Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах ак­редитива, ким має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний документ, що вимагається умовами акредитива, та його зміст. Якщо умовами акредитива пе­редбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару: документ, що засвідчує її особу; зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючо­му банку); доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

Акцептований за рахунок акредитива від

(дата)

Уповноваженим

(назва заявника акредитива)

Підпис

(дата)

У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність ак­цептного напису та відповідність його поданому зразку. Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, здійсню­ються з аналітичного рахунку «Розрахунки за акредитивами». Списання коштів з цього рахунка виконуючий банк здійснює на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом, наданого разом з іншими до­кументами, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в доку­ментах дня виконуючого банку, другий (з відповідними позначками банку про дату одержання та виконання) видається бенефіціару, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надси­лаються до банку-емітента, в якому третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів, а четвертий видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом. Якщо виконуючий банк за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень і в разі подальшої відмови банку-емітента від оплати зазначених документів, виконуючий банк зобов'язаний відшкодувати сплачену суму. Виконуючий банк під час викори­стання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів щодо акредитива та інших документів, передба­чених ним. Четвертий примірник реєстру (з потрібними позначками банку про дату одержання) виконуючий банк видає бенефіціару, третій — використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента), перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає до банку-емітента. Банк-емітент, пе­ревіривши виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка «Роз­рахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціара. Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в доку­ментах дня банку, а другий (з необхідними позначками банку про дату одер­жання та виконання) — видає заявнику акредитива разом з іншими документа­ми за акредитивом.

Якщо своєчасно одержати кошти з рахунка заявника акредитива неможли­во (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), банк-емітент до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива за балансовим рахунком, призначеним для обліку короткостроко­вих кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів, суму, виплачену за акредити­вом бенефіціарові.

У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення терміну і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають контролювати термін дії акредитива, зазначений у заяві. У день спливу терміну дії акредити­ва, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, останній наприкінці операційного дня меморіальним ордером списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заяв­ника акредитива та списує відповідну суму з відповідного позабалансового ра­хунка, призначеного для обліку акредитивів. Про закриття непокритого акре­дитива через закінчення терміну його дії виконуючий банк надсилає повідом­лення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, передбаченими договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунка, призначеного для обліку акреди­тивів. Акредитив, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, закривається ним після закінчення терміну, зазначеного в акредитиві, з додаванням норма­тивного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого бан­ку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтверджен­ня про невиконання акредитива. Наприкінці операційного дня банк-емітент меморіальним ордером перераховує кошти з аналітичного рахунка «Розрахун­ки за акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабалансового рахунка, визначеного для обліку акредитивів. Анульований банком-емітентом від кличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в такому самому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (кон­трактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті», прийнятою на ви­конання Указу Президента України «Про заходи щодо впорядкування розра­хунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності Ук­раїни», цим суб'єктам рекомендовано застосовувати під час укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) типові платіжні умови та типові форми захисних застережень до них, які передбачають розрахунки в іноземній валюті.

Типові платіжні умови договору (контракту), яким передбачається розраху­нок із застосуванням документарного акредитива мають такий вигляд:

1. Платежі за товари, поставлені в рахунок цього Договору (контракту), ма­ють бути здійснені у (назва валюти) з безвідкличного документарного акредитива, відкритого за дорученням Покупця на користь Продавця банком-кореспондентом Уповноваженого банку та авізованого через Уповноважений банк.

Якщо акредитив буде відкритий банком, який не є кореспондентом Уповноваженого банку, Покупець забезпечить підтвердження акредитива банком-кореспондентом Уповноваженого банку.

2. Акредитив, що відкривається відповідно до цього Договору (контракту), підпорядковується Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів у редакції 1993 року, опублікованим Міжнародною торговельною палатою за № 500.

3. Акредитив має бути відкритий протягом/не пізніше днів від дати повідомлення Продавцем про те, що товар підготовлено до відвантаження, терміном дії до, на повну суму вартості товару, що не перевищує плюс/мінус 10 %, а також включаючи % річних за користування кредитом.

4. Якщо з вини Покупця або його банку відкриття акредитива буде затримано, Продавець має право відмовити у відвантаженні товару або розірвати До­говір (контракт).

5. Платежі за акредитивом здійснюватимуться в Уповноваженому банку проти подання Продавцем таких документів:

1) комерційного рахунка в_ примірниках;

2) повного комплекту чистих бортових коносаментів, виписаних на ім'я/наказу, з повідомленням Одержувача, з позначкою «фрахт сплаче­ний/фрахт сплачений наперед» або «фрахт сплачується за місцем призначення» плюс копії або дубліката міжнародної авіаційної, авто­мобільної, залізничної накладної або поштової квитанції, що містить найменування Одержувача вантажу, позначку про сплату фрахту і позначку Перевізника про відправлення вантажу;

3) страхового поліса, виписаного на ім'я/наказу інших документів.

Документи повинні бути подані Продавцем до Уповноваженого банку не
пізніше/протягом____ днів від дати відвантаження товару.

6. Акредитив передбачає можливість або дозвіл часткових відванта­жень/перевантажень.

7. Усі витрати, пов'язані з відкриттям, авізуванням, підтвердженням, про­довженням терміну, зміною умов та виконанням акредитиву, сплачує Покупець.

8. Якщо умови відкритого акредитива не відповідатимуть умовам цього До­говору (контракту), Покупець за свій рахунок за дорученням Продавця забезпечить внесення необхідних змін до умов акредитива.

Примітки:

1) якщо Покупцеві надається комерційний кредит, до платіжних умов після пункту 2 має бути включено додатково текст такого змісту:

Продавець надає Покупцеві комерційний кредит на період днів/місяців від дати відвантаження товару. Покупець сплачує Продавцеві проценти за користування кредитом за ставкою % річних одночасно із сплатою вартості товару.

У разі надання Покупцеві комерційного кредиту, абзац перший пункту 5 викладається в такій редакції:

Платежі за акредитивом здійснюватимуться через днів від дати відвантаження товару у разі подання Покупцем до Уповноваженого банку до­кументів, зазначених у пункті 5 цього Договору (контракту);

2) у разі відкриття акредитивів банками країн, що діють, як правило, згідно з нормами англо-американського вексельного права, ці банки за своєю власною ініціативою можуть включати до переліку документів, проти яких (за умови надання яких) здійснюється платіж, переказний вексель (тратту), виписаний з платежем після пред'явлення (at sight) або у визначений термін (при комерційному кредиті), безпосередньо на банк, що відкрив акредитив.

1.2. Типові платіжні умови договору (контракту), яким передбачається роз­рахунок із застосуванням документарного інкасо (з гарантією):

1. Платежі за товари, поставлені в рахунок цього Договору (контракту), по­
винні бути здійснені Покупцем у (назва валюти) проти наданих Покупцеві надісланих на інкасо через Уповноважений банк таких документів:

1) комерційного рахунка в__ примірниках;

2) повного комплекту чистих бортових коносаментів, виписаних на ім'я/на­казу Уповноваженого банку або на ім'я Відвантажувача та індосованих наказу Уповноваженого банку з повідомленням Одержувача, з позначкою «фрахт сплачений/фрахт сплачений наперед» або «фрахт сплачується за місцем при­
значення», плюс копії, або дубліката міжнародної авіаційної, автомобільної, залізничної накладної чи поштової квитанції, що містить найменування Одержувача вантажу, позначку про сплату фрахту і позначку Перевізника про відправлення вантажу;

3) страхового поліса, виписаного на ім'я/наказу___ ;

4) інших документів.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іно­земній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календар­них днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розра­хунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредити­ва термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснен­ня уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

За цивільним законодавством України, для виконання акредитива одержу­вач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із зазначенням причин відмови. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком доку­менти, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акре­дитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушенням умов акре­дитива (ст. 1096 ЦК України).

Особливості використання акредитивів у міжнародній практиці. Викори­стання акредитивної форми розрахунків у міжнародній практиці регулюється, як зазначалося вище, Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акре­дитивів (Uniform Customs and Practice for Documentary Credits — UCP), розробле­ними Міжнародною торговою палатою. З 1 січня 1994 р. набули чинності UCP № 500 у редакції 1993 р. Вони застосовуються до всіх документарних акредитивів, у тому числі резервних.

UCP встановлюють: визначення і види акредитивів; способи і порядок їх вико­нання і передання; зобов'язання і відповідальність банків; вимоги до документів, які пред'являються до акредитива, і порядок їх подання; інші питання, які виника­ють у практиці розрахунків акредитивами; тлумачення різних термінів.

До кожного документарного акредитива додається застереження про те, що він підпорядкований UCP. їх дотримуються банки понад 160 країн світу, в тому числі США. Оскільки більшість акредитивів підпорядкована UCP, всі сторони (імпортер, експортер, експедитор, брокер та ін.) повинні бути ознайомлені з ними і правильно розуміти їх перед укладанням угоди. UCP містять вичерпну інформацію про правила та звичаї, але не мають законної сили з усіх поглядів.

Стаття 5 Міжнародних комерційних термінів (Uniform Commercial Code — UCC) встановлює для акредитивів державну мову США.

Як правило, банки випускають комерційні та резервні акредитиви, які відповідно до UCP можуть бути внутрішніми чи міжнародними. Проте за запитом заявника або бенефіціара внутрішній акредитив може підпорядкову­ватися UCP.

Процедура здійснення акредитивної операції. Цю процедуру умовно можна поділити на три фази.

Угода про відкриття акредитива (фаза 1). Імпортер, який прийняв пропо­зицію експортера та уклав з ним договір купівлі-продажу, має подбати про відкриття акредитива на користь продавця. Дорученням на відкриття акреди­тива імпортер (наказодавець акредитива) вимагає від банку взяти перед поста­чальником зобов'язання щодо здійснення платежу. Банк виконує цю вимогу, як правило, лише у разі наявності змоги переадресувати його на акредитиводавця, оскільки не може розглядати товар як єдину гарантію, особливо якщо для нього не існує функціонуючого ринку. Тому акредитиводавець (імпортер) повинен розпоряджатися активами або відповідним кредитом у банку, який відкриває акредитив.

Імпортер зацікавлений у детальному формулюванні умов акредитива. За відсутності досвіду у складанні акредитивних доручень або за наявності спе­цифічних умов відкриття акредитива доцільно буде проконсультуватися з банківським спеціалістом. Йдеться не тільки про те, щоб умови платежу були чітко відображені у формі та виді акредитива, а й максимально враховані інте­реси сторін. Вичерпні умови акредитива максимально гарантують своєчасність відвантаження замовленого товару належної якості за оптимальною ціною або надання послуг згідно з домовленістю.

Необхідність чіткого формулювання зумовлена незалежністю від основної угоди, оскільки в юридичних відносинах між сторонами «акредитиви... за своєю природою є угодами, уособленими від договорів купівлі-продажу та інших договорів, на яких вони можуть ґрунтуватися...» (UCP}. Для банку це оз­начає, що він перевіряє документи незалежно від товарної угоди, яку покладе­но в основу акредитива.

Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку виконання його платіжного зобов'язання є подання у встановлений термін відповідних умовам акредитива документів. Акредитиводавець не може завадити оплаті документів на підставі того, що постачання товару або інші дії бенефіціара щодо виконання контракту були здійсненні з порушенням умов договору.

Відкриття акредитива (фаза 2). У дорученні на відкриття акредитива за­мовник повинен точно зазначити, згідно з якими документами можна здійсни­ти платіж (ст. 22а UCP). Щодо документів, не врегульованих в UCP докладно (всі документи, крім транспортних, страхових і рахунків-фактур, статті 25^1 UCP), в акредитиві повинні бути зазначені суб'єкт, який виставляє ці докумен­ти, точний текст або основні ознаки змісту. За відсутності такого докладного опису банк приймає документи у тому вигляді, в якому їх було подано (ст. 23 UCP). Повинна бути чітко обумовлена можливість бенефіціара використовува­ти акредитив з терміновою траттою («використовується проти таких доку­ментів», наприклад, «вексель з виплатою через 60 днів після пред'явлення в Cm-банк, Нью-Йорк»). У такому разі він одержує від банку-кореспондента замість негайної оплати акцепт свого векселя.

Виконання акредитива (фаза 3). Виконанням акредитива вважається надан­ня експортером документів у банк разом із супровідним листом. Перед тим як експортер подасть документи в банк, він повинен обов'язково переконатися, що вони за всіма пунктами відповідають акредитиву. Передусім мають бути наявними всі необхідні документи. Вони не повинні ні порушувати умов акредитива (правильність), ні суперечити один одному (відсутність суперечностей, ст. 15 UCP), оскільки банк, ухвалюючи рішення про прийняття або неприйняття доку­ментів, дотримуватиметься принципу суворої відповідності документів і термінів. За цим принципом банк повинен ретельно перевіряти відповідність тексту подання документів текстові умов акредитива і може здійснювати оплату лише за відповідності документів умовам акредитива, про що складається відповідний лист.

Навіть якщо основна угода була виконана відповідно до договору, банк може прийняти лише ті документи, які повністю відповідають акредитиву. Рішення при цьому прийматиметься лише на основі документів (UCP), що відповідає принципу незалежності акредитива від основної угоди (статті 3 і 4 UCP). Принцип суворої відповідності документів і термінів вимагає, щоб вка­зану в акредитиві дату закінчення терміну для подання документів і крайній термін відвантаження було ретельно дотримано. За документами, пред'явлени­ми пізніше, банк має право не здійснювати платежі.

Якщо в акредитиві не вказано кінцеву дату для подання документів, то вона на­стає одночасно з датою закінчення терміну акредитива. Максимальний термін між датою видачі відвантажувальних документів (дата відправлення товару) та їх по­данням у банк становить 21 день, якщо положення в акредитиві не передбачають тривалішого проміжку часу. Якщо закінчення терміну акредитива припадає на неділю або святкові дні, то термін подання документів продовжується до наступ­ного робочого дня. Але банки відхиляють транспортні документи, в яких вказано пізнішу дату їх видачі, ніж дата терміну закінчення акредитива. Граничної дати відвантаження, зафіксованої в акредитиві, таке продовження не стосується, і термін у 21 день за акредитивами, що не містять граничної дати відвантаження, не подовжується (ст. 48b UCP).

Існують особливості й у дотриманні термінів акредитивів, формулювання яких має точно визначений зміст. Так, наприклад, поняття «відправка у сере­дині січня» охоплює період з 11 по 20 січня включно, а тому відвантаження 21 січня вважатиметься простроченим (ст. 53 UCP).

Якщо виконуючим банком є банк-емітент (український), термін дії акреди­тива минає, наприклад, у Києві, акредитив оплачується відповідно тільки після одержання і перевірки документів співробітником відділу імпортних акреди­тивів банку. Виконуючий банк повинен мати достатньо часу (до семи бан­ківських днів) для перевірки одержаних документів та вирішення питання щодо прийняття документів, про що має бути повідомлено експортерові.

Зміна умов, анулювання і закриття акредитивів. Зміна умов безвідзивних акредитивів здійснюється на підставі листів наказодавців акредитивів із точним зазначенням внесених змін, за умови і підтвердження згоди бенефіціара на вне­сення цих змін. Такі листи повинні бути підписані двома уповноваженими осо­бами організації-наказодавця акредитива, що мають право на підписання грошо­во-розрахункових документів, і скріплені печаткою даної організації. Всі зміни здійснюються співробітниками банку емітента у формі телекомунікаційних повідомлень, що спрямовуються на адресу іноземного банку на бланку телегра­ми або за системою SWIFT. При цьому всі зазначені наказодавцем акредитива реквізити передаються цим телекомунікаційним повідомленням, а на досьє акре­дитива робляться відповідні позначки.

При закритті акредитива невикористаний залишок повертається на рахунок організації-наказодавця акредитива, з якого він був відкритий, шляхом дебетування відповідного акредитивного рахунка. Якщо валюта акредитива не збігається з валютою рахунка наказодавця акредитива, то невикористаний за­лишок повертається з віднесенням курсових різниць, що виникають внаслідок конвертації валют, за рахунок гривневого розрахункового рахунка наказодавця акредитива. Курсові різниці, що виникають внаслідок зміни курсів іноземних валют у процесі дії акредитива, також відносять за рахунок гривневого розра­хункового рахунка наказодавця акредитива.

Відповідальність банку, що виконує та закриває акредитив. У разі необґрунтованої відмови у виплаті або неправильної виплати грошових коштів за акредитивом внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива цей банк несе відповідальність перед банком-емітентом. У разі порушення ви­конуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива відповідальність перед платником може бути за рішенням суду покладена на виконуючий банк (ст. 1097 ЦК України). Закриття акредитива, згідно зі ст. 1098 ЦК України, відбувається у разі: 1) спливу терміну його дії; 2) відмови одержувача грошових коштів від використання ак­редитива до закінчення терміну його дії, якщо це передбачено умовами акреди­тива; 3) повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо це передбачено умовами акредитива. Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент. Виконуючий банк одночасно із закриттям акредити­ва негайно повертає банку-емітентові невикористану суму покритого акреди­тива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника.

Якщо за акредитивом передбачено остаточний розрахунок, його закриття можливе тільки після усіх виплат за остаточним розрахунком. Коли співробітник відділу імпортних акредитивів анулює акредитив після закінчен­ня терміну його дії, сповіщати іноземний банк про це не потрібно, оскільки відповідно до його даних акредитив буде анульовано іноземним банком у та­кий самий спосіб після закінчення терміну його дії.